3. Формування матеріальної бази кооперативу в процесі диверсифікації.
Матеріальна база обслуговуючого кооперативу, звичайно, залежатиме від вибраної маркетингової стратегії. Якщо кооператив має намір продавати перероблену продукцію, йому буде потрібно відповідне устаткування. Але навіть якщо він має на меті збувати не перероблене зерно, йому також буде потрібна відповідна матеріальна база для складування, зберігання, доопрацювання зернового матеріалу (сушка, очищення, ворушіння).
Є приклади, коли кооперативи спробували вести господарську діяльність, не маючи приміщення для зберігання продукції. Така схема не працюватиме. Власне приміщення для зберігання продукції - стратегічно найважливіший об'єкт для зернового кооперативу.
Кооператив може використовувати як базу для зберігання продукції існуючі потужності. Недоцільно планувати будівництво нової бази, якщо на території району або області є багато складських приміщень, які будуть придатні для потреб кооперативу і не використовуються протягом року.
Перше, що може зробити ініціативна група, яка планує створити зерновий кооператив, або вже створений кооператив, який має на меті розширити свою базу, - це вивчити можливості використання таких приміщень в своїй місцевості.
Найбільш доступний варіант використання таких приміщень - оренда, і більшість кооперативів обирають саме цей шлях.
Оренда - це дешевий і гнучкий шлях рішення проблеми. Вона має можливість зменшити капіталовкладення. Крім того, можна домовиться про те, що кооператив почне платити орендну плату тільки після реалізації врожаю. Таким чином, сума затрат, необхідних для початку діяльності, буде меншою.
З іншого боку, оренда несе певні погрози: наприклад, електроенергію можуть відключити за борги орендодавця; підприємство, яке є власником приміщення, може знайти кращі варіанти його використання, або взагалі стати банкротом. Не рекомендується встановлювати в орендованих приміщеннях перероблюючу лінію кооперативу.
Оренда - це тимчасова міра на початковому етапі діяльності кооперативу. Для того, щоб кооператив зміцнювався, він може зорієнтувати свою стратегію діяльності на те, щоб стати власником приміщення, а потім бажано і всього комплексу.
Існує декілька шляхів в кооперативі як стати власником:
Кооператив може придбати господарський об'єкт, але для цього потрібні фінансові ресурси. Лізинг - це прийнятний вихід, за умови, що власник погодиться.
Якщо кооператив створюється в процесі реорганізації КСП, засновники кооперативу отримають необхідні приміщення за рахунок майнових паїв, з якими вони виходять з КСП.
Якщо колишнє КСП мало свої паї в підприємстві (наприклад, міжколгоспному комбікормовому заводі), правонаступники КСП можуть трансформувати свої паї в цьому підприємстві в пайовий внесок в кооператив.
Інші пайовики можуть бути асоційованими членами кооперативу. Зокрема, працівники підприємства завдяки цьому можуть зберегти свої робочі місця. Проте потрібно вказати, що не всі колишні працівники підприємства можуть розраховувати на роботу в кооперативі.
При вивченні можливостей використання існуючих господарських об'єктів необхідно з'ясувати, хто їх власники, яка їх доля в підприємстві, і яке відношення вони можуть мати до кооперативу.
Розглянемо іншу ситуацію, якщо один з членів має приміщення, яке підходить кооперативу, і передає його як пайовий внесок. Не дивлячись на те, що так кооператив може заощадити засоби, це приведе до загрозливому дисбалансу між паями членів. По-перше, принцип пропорційності між пайовими внесками членів і участю в діяльності кооперативу не дотримуватиметься. По-друге, якщо приміщення кооперативу знаходиться на території господарства одного з членів, існуватиме ризик конфліктів або неправильного використання: кооператив належатиме одному, а не всім членам. В цьому випадку необхідно встановити чіткі договірні відносини.
Вихід із ситуації - як можна якнайшвидшого викупу членами кооперативу більшої частини переданого до пайового фонду приміщення.
Вибираючи приміщення для зберігання, потрібно звернути увагу на такі моменти: площа приміщень і можливість їх розширення, наявність вагів, лабораторій, зерноочисних машин і навантажувачів, сортувальних і сушильних машин, дорожніх комунікацій, доступу до залізниці, офісу і засобів зв'язку.
Незалежно від того, кооператив купує або орендує приміщення, ціна є вирішальним чинником.
Необхідно з'ясувати ситуацію із заборгованістю підприємства, а саме: суму його боргів і кредиторів.
Якщо кредиторами є сільськогосподарські товаровиробники, і вони вступають в кооператив, проблем не виникає - борги трансформуються в паї кооперативу.
Якщо підприємство має заборгованість перед своїми працівниками, які є одночасно його власниками, - це фактично означає, що вони заборгували самим собі.
Якщо ж підприємство має борги перед державою, іншими організаціями або за електроенергію, необхідно ретельно проаналізувати всі загрози, які з цього витікають.
Перед тим, як ухвалити рішення, рекомендується визначити декілька альтернативних варіантів і порівняти їх юридичні, технічні, фінансові аспекти.
Кооперативу, який здійснює перероблюючу діяльність, звичайно, необхідне відповідне устаткування. Вибір перероблюючої лінії треба проводити дуже ретельно. Необхідно прийняти до уваги наступне: потужність, яка вказана в паспортних даних, і реальна; якість продукції, вимоги інфраструктури; ціна, термін оплати і можливість кредиту, витрати на встановлення потужностей; поточні витрати: електроенергія, матеріально - технічне забезпечення, необхідна робоча сила; можливості майбутнього розширення діяльності: кооператив завжди має тенденцію зростання, і тому при виборі устаткування і приміщень важливо оцінити можливості для подальшого нарощування діяльності.
Таким чином, формування матеріальної бази сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу безпосередньо залежить від рівня розвитку кооперативу і його інтеграційних характеристик.