6. Індивідуально-консультаційна робота

Індивідуально-консультативна робота є формою організації навчальної роботи викладача зі студентами, яка проводиться з метою посилення мотивації слухачів до пізнавальної діяльності та розвитку їх індивідуальних здібностей.

Індивідуально-консультативна робота проводиться у формі індивідуальних занять, консультацій, перевірки виконання індивідуальних завдань, перевірки та захисту завдань, що винесені на поточний контроль за графіком індивідуально-консультативної роботи викладачів, який затверджується завідувачем кафедри один раз на семестр. Графік індивідуально-консультативної роботи доводиться до відома студентів на початку вивчення дисципліни.

7. Оцінка знань студентів

7.1. Форми поточного і підсумкового контролю знань

Форми поточного контролю знань: конспект лекцій, виступ на семінарі, конспект самостійної підготовки, виконання завдань поточного модульного контролю, реферат, індивідуальне науково-дослідне завдання.

Форми пісумкового контролю знань – ПМК (залік).

7.2. Перелік контрольних запитань

1. Поняття і структура аналітики.

2. Витоки аналітичної діяльності.

3. Проблема аналітичної діяльності в сучасному суспільстві.

4. Вимоги до аналітичної роботи фахівців в галузі міжнародних відносин.

5. Історичний аналіз ролі аналітичної роботи в дипломатичній діяльності.

6. Сучасні вимоги до аналітичної роботи дипломата.

7. Цілі й завдання інформаційно-аналітичних служб.

8. Первинна, вища та «масова» аналітика.

9. Стандартні роботи в рамках інформаційно-аналітичної роботи.

10. Сутність та зміст інформаційно-аналітичної діяльності.

11. Основні етапи інформаційно-аналітичної роботи.

12. Зміст і типологія аналітичної діяльності.

13. Методи і технологія аналітики.

14. Характеристика основних різновидів аналітичної діяльності.

15. Роль інформаційно-аналітичної діяльності в суспільстві.

16. «Аналіз майбутнього» та його роль в управлінській діяльності.

17. Сутність та зміст наукового передбачення.

18. Класифікація передбачення.

19. Класифікація методів прогнозування.

20. Типологія прогнозів в міжнародних відносинах.

21. Основні різновиди системного аналізу.

22. Сутність системного аналізу.

23. Види системної діяльності і їх характеристика.

24. Методологія системного аналізу.

25. Принципи системного аналізу і їх характеристика.

26. Характеристика основних підходів в системному аналізі.

27. Методи системного аналізу.

28. Системні теорії, їх автори і характеристика.

29. Зміст і технологія системного аналізу.

30. Структура системного аналізу.

31. Класифікація системного аналізу.

32. Теорія операцій в інформаційно-аналітичній діяльності.

33. Системні ідеї в практичному житті суспільства.

34. Сутність синергетичної парадигми.

35. Синергетична парадигма як методологічна основа сучасної інформаційно-аналітичної діяльності.

36. Інтелектуальні системи суспільства та штучний інтелект в системі інформаційно-аналітичної діяльності.

37. Сутність методу «3В» (buts – besoins – bases).

38. Методика формування інформаційної бази для прийняття стратегічних рішень.

39. Методика формування інформаційної бази для прийняття тактичних рішень.

40. Методика формування інформаційної бази для прийняття оперативних рішень.

41. Методика складання картотеки спостереження.

42. Теоретико-методологічні підходи до передбачення характеру міжнародних відносин.

43. Методика розробки геополітичного прогнозу.

44. Методика глобального політичного прогнозування.

45. Методика розробки геоекономічного прогнозу.

46. Послідовність стратегічного аналізу і прогнозування зовнішньоекономічних зв’язків.

47. Практичні проблеми прогнозування в галузі міжнародних економічних відносин.

48. Конвент-аналіз в дослідженнях міжнародних відносин.

49. Інвент-аналіз в дослідженнях міжнародних відносин.

50. Когнітивне картування в дослідженнях міжнародних відносин.

51. Метод індикаторів в дослідженнях міжнародних відносин.

52. Статистичний метод в дослідженнях міжнародних відносин.

53. Відмінності підсумкових документів прикладних аналітичних розробок від фундаментальних досліджень міжнародних відносин.

54. Структура і обсяг прикладного проекту.

55. Підготовка аналітичних висновків і практичних рекомендацій.

56. Розвідувальні професійні функції «чистої» дипломатії.

57. Завдання закордонних установ у моніторингу стратегічного ризику.

58. Структура аналізу стратегічного ризику.

59. Завдання стратегічної розвідки.

60. Проблеми взаємодії аналітики, розвідки і політики в практиці прогнозування стратегічного ризику.