Activity 9. Render the article and discuss the burden issues, presented in it, in class. Імпортуватимемо чоловіків?

Останнім часом ламається багато стереотипів. Один з них стосується чоловіків.

Вважається, що справжні чоловіки фізично сильні, психологічно врівноважені і переважно мовчазні. Тому вони не потребують підтримки. Навіть словесної. Інша річ жінки: вони, за природою, тендітні, і тому життєві труднощі – не для них. Якщо ж ускладнення таки виникають, тоді без сторонньої допомоги слабкої статті не обійтися. Можливо, визначаючи найхарактерніші особливості поведінки представників тієї чи іншої статті, я дещо перебільшила, але, нагадаю, йдеться про стереотипи, яки формувалися тривалий час, до яких ми вже звикли і від яких нам тепер доводиться відмовлятися. Виявляється, що нині виникла потреба берегти не тільки жінок, а й чоловіків. І навіть в першу чергу – чоловіків, оскільки з’ясувалося, що на відміну від жінок вони не дуже пристосовані до теперішнього життя.

Втім, ближче до фактів: чоловіки живуть на 11 з половиною років менше за жінок. Якщо в середньому українські жінки доживають до 73,5 років, то чоловіки – лише до 62 років. Зважте, це офіційна статистика. Її сформовано за підсумками 2002 року, і я не впевнена, що відтоді становище істотно поліпшилося. Між іншим, в країнах Євросоюзу чоловіки чоловіки в середньому живуть 75 років, а жінки – 81 рік. Гадаю, не варто переконувати, що таке довголіття там стало можливим завдяки стабільній економіці, що забезпечує високий рівень і високу якість життя. А що ми мали протягом останніх 10 років? Суцільні економічні та соціальні негаразди. Згадаймо хоча б те, як на початку 90-х розвалювалася національна економіка, і скільки людей працездатного віку опинилося тоді на вулиці.

Нині йде мова про економічний підйом: щороку додаємо ВВП по кілька відсотків. І це вважається великим успіхом, але якою ціною його досягнуто?

Ціною не лише надмірних зусиль, ціною останнього десятиліття кількість чоловіків, які від відчуття безвиході наклали на себе руки, збільшилася наполовину.

І це теж з офіційної статистики. Додам тільки, що раніше сформовану “самогубну” тенденцію не вдається зламати й досі: чоловіки в 7 разів частіше за жінок добровільно йдуть з життя.

Чоловіки демонструють і більшу схильність до алкоголізму та наркоманії. Серед наркоманів іх 70%. Чоловіча смертність від нещасних випадків, пов’язаних з оковитою, в 5,5 раза перевищує жіночу.

Навряд чи схильність чоловіків до суїциду, наркоманії та алкоголю варто пояснювати винятково ії реакцією на економічні реалії. Адже вони, ці реалії, не залишають у спокої й жінок, яких, між іншим, серед безробітних – найбільше. Фахівці схильні вважати, що не останню роль в неадекватній поведінці чоловіків відіграє отримане ними виховання. З дитинства їх налаштовували переважно на те, що вони мусять бути годувальниками сімей, а тепер з’ясовується, що з цією місією вони не здатні впоратися.

Натомість жінки від нештатних ситуацій можуть “сховатися”, скажімо на кухні, за спинами своїх чоловіків. В останніх же, як бачимо, вибір небагатий: або ти працюєш і заробляєш гроші, або... Отож висновок напрошується один: якщо не втрутитися в ситуацію, то можемо перетворитися на одностатеву націю. І отді постає цілком слушне запитання: як за такого сценарію зберегти саму націю? Невже доведеться у подальшому імпортувати чоловіків?...

Олена Федченко

“Новий кур’єр”, грудень 2003

Activity 10. Read the article and discuss the issues of it. Before reading the text, listen to the message about strange family relation pattern.