Тема 5. Суб'єкти права інтелектуальної власності

Об'єктами права інтелектуальної власності є результати творчої діяльності, а первісними суб'єктами цього права є творці цих результатів. Безумовно, право інтелектуальної власності може належати не лише безпосередньо творцям, а і їх правонаступникам.

Поняття «суб'єкт» у найбільш загальному значенні визначається як людина або організація, або інше соціальне утворення, що законом наділено здатністю мати суб'єктивні права й нести юридичні обов'язки й, таким чином, бути учасником правовідносин.

Суб'єктом права може бути будь-яка фізична особа, незалежно від віку (суб'єктом права є й немовля), від стану здоров'я (загального й психічного), а також від того, чи має вона чи громадянство. Всі люди є суб'єктами права, безправних людей немає. Точно так само суб'єктами права є юридичні особи й держава.

Суб'єктами цивільних правовідносин можуть бути особи, що мають права. Право інтелектуальної власності є підрозділом цивільного права, відповідно ці ж особи можуть бути суб'єктами права інтелектуальної власності. Суб'єктами права інтелектуальної власності є насамперед творці об'єктів права інтелектуальної власності (автори, виконавці, винахідники).

Суб'єктів права інтелектуальної власності прийнято ділити на дві групи :

• творці інтелектуальної власності. Творцями інтелектуальної власності можуть бути тільки фізичні особи - люди, творчою працею яких створюється інтелектуальна власність;

• фізичні і юридичні особи, які самі не створюють об'єктів права інтелектуальної власності, але стали суб'єктами цього права відповідно до договору або закону. Суб'єктом права інтелектуальної власності може бути й держава в особі її органів.

Виходячи із чинного законодавства, суб'єктами права інтелектуальної власності є насамперед особи, яким можуть належати права володіння, легітимації, користування, розпорядження й захисту прав на результати інтелектуальної, творчої діяльності.

Суб'єктами права інтелектуальної власності є:

• творець (ці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, винахідник, виконавець і ін.);

• інші особи, яким належать особисті немайнові й (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до закону або договору

Творець - це особа, результати інтелектуальної творчої діяльності якої є визнані об’єкти права інтелектуальної власності, або можуть бути визнані як об'єкти права інтелектуальної власності. Коло суб'єктів, визнаних творцями в законі (ст.421 ЦК України) не визначено і не обмежено точними вимогами відносно їх віку, стану здоров'я, дієздатності й ін. Тут даний лише приблизний перелік осіб, що створюють той або інший об'єкт права інтелектуальної власності - автор, виконавець і ін. Звідси виходить, що для суб'єктів права інтелектуальної власності характерна однакова дієздатність суб'єктів творчого процесу. Отже., творцями будь-яких результатів творчої діяльності можуть бути як повнолітні, так і неповнолітні особи.

Творча правосуб'єктність не збігається із загальною цивільною дієздатністю, що за загальним правилом наступає з 16 років. Суб'єктом права інтелектуальної власності може бути частково дієздатна, обмежено дієздатна або недієздатна особа. Інша справа, що здійснювати авторські права така особа може лише за допомогою інших осіб (батьків, опікунів, піклувальників або усиновителів).

Суб'єктом права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору (ст. 429 ЦК України), на замовлення (ст.230 ЦК України) за певних умов може бути також і юридична або фізична особа, де й у кого працює творець цього об'єкта. Однак перевага надається інтересам працівника, що створив об'єкт права інтелектуальної власності.

Результат інтелектуальної діяльності може бути створений не одним автором, а двома або декількома - у співавторстві. Чинне законодавство визнає два види співавторства:

• випадки, коли неможливо виділити частку праці кожного зі співавторів - нероздільне співавторство. Воно властиво авторському праву в цілому, але найбільше часто застосовується в області науково-технічної творчості;

• випадки, коли частка праці кожного співавтора може бути чітко визначена, коли ясно хто зі співавторів створив ту або іншу частину загального об'єкта - роздільне співавторство.

Від співавторства варто відрізняти співробітництво, при якому декілька авторів беруть участь у створенні колективного результату творчої діяльності за завданням певної організації (замовника). Такий колективний об'єкт належить юридичній особі, за завданням якого об'єкт було створено.

Співавторство - досить складний інститут, у ньому міститься чимало спірних положень.

Суб'єктами права інтелектуальної власності є заявники. У більшості випадків заявники стають суб'єктами права інтелектуальної власності на результат інтелектуальної творчої діяльності, якщо ними заявляється об'єкт інтелектуальної власності .Однак вони залишаються суб'єктами правовідносин у сфері інтелектуальної діяльності й у тих випадках, коли по тих або інших причинах суб'єктами права інтелектуальної власності вони не стали. Суб'єкт права на заявку свого твору вступає в різні правовідносини з іншими суб'єктами, у тому числі й у цивільно-правові. Заявник, як суб'єкт творчих відносин, також фігура нова в чинному законодавстві України про право інтелектуальної власності, хоча заявники, як такі, існували завжди.

Заявником може бути фізична і юридична особа. За певних умов заявниками можуть бути як громадяни України, так і громадяни закордонних країн і особи без громадянства, а також неповнолітні громадяни. (14 -18 років).

Суб'єктами права інтелектуальної власності можуть стати також правонаступники (спадкоємці), держава, інші фізичні і юридичні особи, до яких права інтелектуальної власності переходить згідно із законом, заповітом або договором. У спадщину не переходять особисті немайнові права. Коло осіб, до яких переходять майнові права власника патенту, визначається чинним законодавством. Інші закони про право інтелектуальної власності не містять норм про перехід майнових прав суб'єкта права інтелектуальної власності у спадщину. Це , однак, не означає, що майнові права інтелектуальної власності не можуть бути передані в спадщину.

Правонаступником може бути й держава. За Законом «Про авторське право й суміжні права» (ст.30) твори після закінчення строку їхньої правової охорони стають надбанням суспільства. Це означає, що твори можуть бути використані будь-якою фізичною або юридичною особою без дозволу й без виплати винагороди за їхнє використання. Користувачі зобов'язані оберігати право авторства, право на ім'я, протидіяти перекручуванню або переробці твору, а також будь-якому зазіханню на твір, що може ушкодити честі й репутації автора. Якщо твір став надбанням суспільства, це означає, що авторське право конкретної особи на нього перестало існувати - воно перейшло до суспільства. Найчастіше суб'єктом такого права стає держава (п.3 ст.30 вказ. Закону).

Висновки:

1. Суб'єктом права інтелектуальної власності може бути:

• будь-яка фізична особа, незалежно від віку, здоров'я й громадянства;

• юридичні особи;

• держава.

2. Суб'єктами права інтелектуальної власності можуть бути ті ж особи.

3. Суб'єктами права інтелектуальної власності є:

• творці об'єкта права інтелектуальної власності;

• інші особи, яким належать особисті немайнові й (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до закону або договору.

4. Суб'єктами права інтелектуальної власності можуть стати правонаступники (спадкоємці), держава, інші фізичні і юридичні особи, до яких право інтелектуальної власності переходить згідно із законом, договором або в спадщину.

Питання для самоперевірки:

1. Суб'єкти права інтелектуальної власності.

2. Класифікація суб'єктів права інтелектуальної власності.

3. Хто є суб'єктом права інтелектуальної власності?

4. Типи співавторства.

5. Заявники, як суб'єкти права інтелектуальної власності.

6. Спадкоємці, як суб'єкти права інтелектуальної власності.