- •Державотворча роль мови
- •2. Функції мови
- •3. Стилі, типи і форми мови
- •Тема № 2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії
- •Літературна мова
- •Мовна норма
- •Культура мови
- •Культура мовлення під час дискусії
- •Тема № 3. Специфіка мовлення фахівця
- •1. Культурна компетенція фахівця
- •2. Специфіка мовлення фахівця економічної сфери
- •Тема № 4. Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики
- •Формування навичок і прийомів мислення
- •Види, форми, прийоми розумової діяльності
- •Основні закони риторики
- •Тема № 5. Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання
- •1. Ділове спілкування та його особливості
- •2. Культура ділового спілкування
- •3. Особливості ділового етикету
- •4.Невербальні засоби та етикет ділового спілкування
- •Тема № 6. Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет
- •1. Структура ділового спілкування
- •2. Техніка ділового спілкування
- •3. Мовленнєвий етикет
- •Тема № 7. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону
- •1. Рекомендації щодо проведення ділових зустрічей
- •2. Правила спілкування фахівця при проведенні переговорів
- •3. Правила спілкування фахівця по телефону
- •Тема № 8. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни
- •Поняття «термін» та «термінологія»
- •Загальнонаукові терміни
- •Тема № 9. Спеціальна термінологія і професіоналізми
- •1. Спеціальна термінологія
- •2. Професіоналізми
- •Тема № 10. Типи термінологічних словників
- •Поняття «Лексикографія»
- •Типи та види термінологічних словників
- •Тема 11. Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів
- •Точність і доречність мовлення
- •Складні випадки слововживання
- •Загальновживана лексика(широкого вжитку):
- •Спеціальна лексика(обмеженого вжитку):
- •Пароніми та омоніми
- •Вибір синонімів
- •Тема № 12. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови. Орфографічні та орфоепічні словники
- •Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови
- •Орфографічні та орфоепічні словники
- •Тема № 13. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіативні норми
- •Морфологічні норми сучасної української літературної мови
- •2. Особливості використання іменників
- •3. Особливості вживання прикметників
- •Тема 14. Синтаксичні норми сучасної літературної мови у професійному спілкуванні
- •1. Особливості творення синтаксичних конструкцій
- •2. Сполучуваність слів. Вживання прийменників
- •Тема № 15. Загальні вимоги до складання документів. Основні реквізити. Види документів
- •Загальні вимоги до складання документів
- •Текст документа
- •3. Основні реквізити
- •4. Види документів
- •Тема 16. Укладання документів щодо особового складу План
- •1. Поняття та види документів щодо особового складу
- •2. Заява, автобіографія, резюме, характеристика, наказ
- •2. Довідки - їхні види та правила оформлення
- •3. Протоколи, витяг з протоколу
- •4. Службові листи
- •5.Телефонограми і телеграми
- •Тема № 18. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів
- •1. Особливості складання наказу
- •2. Витяги з наказу
- •3. Вказівка
- •4. Інструкція та пояснювальна записка
- •6. Службові листи
- •Тема № 19. Укладання фахових документів відповідно до напряму підготовки
- •1. Особливості укладання документів відповідно до фаху
- •2. Уніфікація та стандартизація документів
- •Контрольна робота
- •Підсумкове заняття
- •22. Заява — це:
- •23. Особиста заява оформляється:
- •24. У складній заяві зазначається:
- •25. Характеристика — це:
- •4. Договори щодо створення нових форм господарювання — це договори...
- •5. Договір про матеріальну відповідальність — це договір...
- •16. Перелік — це документ, який...
- •17. Документ, що видається установам, організаціям, підприємствам на підтвердження одержання певних матеріальних цінностей і грошей, називається:
- •18. Таблиця має такі реквізити:
- •30. Акти прийому-передання, обстеження чи ревізії набувають юридичної сили лише після того, як...
- •Рекомендована література
Основні закони риторики
Риторика – це наука ораторського мистецтва про способи переконання, ефективні форми мовленнєвого впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей.
Закони риторики:
Перший закон (концептуальний) формує і розвиває в особистості вміння всебічно аналізувати предмет дослідження і вибудовувати систему знань про нього (задуми і концепцію).
Другий закон (закон моделювання аудиторії) формує і розвиває в особистості вміння вивчати в системі три групи ознак, які визначають "портрет" будь-якої аудиторії: соціально-демографічні; соціально-психологічні; індивідуально-особистісні.
Третій закон (стратегічний) формує і розвиває в особистості вміння розробляти програму діяльності на основі створеної концепції, зважаючи на психологічний "портрет" аудиторії:
- визначення настанови діяльності (навіщо?);
- виявлення й розв'язання суперечностей у проблемах, що досліджуються;
- формулювання тези (головної думки, власної позиції).
Четвертий закон (тактичний) формує і розвиває в особистості вміння оперувати з фактами та аргументами, а також активізувати мисленнєву діяльність співрозмовника (аудиторії), тобто створювати атмосферу інтелектуальної та емоційної співтворчості.
П'ятий закон (мовленнєвий) формує і розвиває в особистості вміння володіти мовленням (втілювати свою думку в дійову словесну форму).
Система п'яти вмінь, кожне з яких виробляється шляхом оволодіння людиною відповідним законом риторики, і становить зміст того поняття, яке зазначене вище "організаційний аспект".
Шостий закон (закон ефективної комунікації) формує і розвиває в особистості вміння встановлювати, зберігати й закріплювати контакт з. аудиторією як необхідну умову успішної реалізації результату мисленнєво-мовленнєвої діяльності.
Сьомий закон (системно-аналітичний) формує і розвиває в особистості вміння рефлексувати (виявляти й аналізувати власні відчуття), щоб навчитися робити висновки з помилок і накопичувати цінний досвід.
Два останніх закони є складовими такого поняття, як "власне управлінський аспект" мисленнєво-мовленнєвої діяльності.
Риторична формула, що аналізується, становить певну цілісну систему, в якій кожний компонент зумовлює і доповнює інший, причому всі компоненти побудовані у строгій логічній послідовності. Концептуальний закон — основоположний, бо вміння мислити дозволяє людині наповнити всю діяльність змістом і жити не по формі, а по суті. Закон моделювання аудиторії, стратегічний, тактичний, мовленнєвий закони, закон ефективної комунікації "працюють" на перший закон, тобто знання цих законів дає можливість людині грамотно впровадити задум (концепцію) в суспільстві, оскільки думка може втратити свою цінність досить швидко, якщо не знаходить втілення в життя, і, нарешті, закон системно-аналітичний поширює свою дію на всі попередні закони, бо опанування цього закону дозволяє людині, по-перше, оцінити якість самої концепції, по-друге, уважно проаналізувати весь процес впровадження, знати сильні й слабкі аспекти і тим самим зробити свою справу якнайкраще. Іншими словами, закони риторики, які наведені у риторичній формулі, відбивають системність мисленнєво-мовленнєвої діяльності (що, навіщо, як), що головним чином визначає результативність цієї діяльності, від чого дещо залежить успіх будь-якої конкретної діяльності людини.