- •Державотворча роль мови
- •2. Функції мови
- •3. Стилі, типи і форми мови
- •Тема № 2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії
- •Літературна мова
- •Мовна норма
- •Культура мови
- •Культура мовлення під час дискусії
- •Тема № 3. Специфіка мовлення фахівця
- •1. Культурна компетенція фахівця
- •2. Специфіка мовлення фахівця економічної сфери
- •Тема № 4. Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики
- •Формування навичок і прийомів мислення
- •Види, форми, прийоми розумової діяльності
- •Основні закони риторики
- •Тема № 5. Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання
- •1. Ділове спілкування та його особливості
- •2. Культура ділового спілкування
- •3. Особливості ділового етикету
- •4.Невербальні засоби та етикет ділового спілкування
- •Тема № 6. Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет
- •1. Структура ділового спілкування
- •2. Техніка ділового спілкування
- •3. Мовленнєвий етикет
- •Тема № 7. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону
- •1. Рекомендації щодо проведення ділових зустрічей
- •2. Правила спілкування фахівця при проведенні переговорів
- •3. Правила спілкування фахівця по телефону
- •Тема № 8. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни
- •Поняття «термін» та «термінологія»
- •Загальнонаукові терміни
- •Тема № 9. Спеціальна термінологія і професіоналізми
- •1. Спеціальна термінологія
- •2. Професіоналізми
- •Тема № 10. Типи термінологічних словників
- •Поняття «Лексикографія»
- •Типи та види термінологічних словників
- •Тема 11. Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів
- •Точність і доречність мовлення
- •Складні випадки слововживання
- •Загальновживана лексика(широкого вжитку):
- •Спеціальна лексика(обмеженого вжитку):
- •Пароніми та омоніми
- •Вибір синонімів
- •Тема № 12. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови. Орфографічні та орфоепічні словники
- •Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови
- •Орфографічні та орфоепічні словники
- •Тема № 13. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіативні норми
- •Морфологічні норми сучасної української літературної мови
- •2. Особливості використання іменників
- •3. Особливості вживання прикметників
- •Тема 14. Синтаксичні норми сучасної літературної мови у професійному спілкуванні
- •1. Особливості творення синтаксичних конструкцій
- •2. Сполучуваність слів. Вживання прийменників
- •Тема № 15. Загальні вимоги до складання документів. Основні реквізити. Види документів
- •Загальні вимоги до складання документів
- •Текст документа
- •3. Основні реквізити
- •4. Види документів
- •Тема 16. Укладання документів щодо особового складу План
- •1. Поняття та види документів щодо особового складу
- •2. Заява, автобіографія, резюме, характеристика, наказ
- •2. Довідки - їхні види та правила оформлення
- •3. Протоколи, витяг з протоколу
- •4. Службові листи
- •5.Телефонограми і телеграми
- •Тема № 18. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів
- •1. Особливості складання наказу
- •2. Витяги з наказу
- •3. Вказівка
- •4. Інструкція та пояснювальна записка
- •6. Службові листи
- •Тема № 19. Укладання фахових документів відповідно до напряму підготовки
- •1. Особливості укладання документів відповідно до фаху
- •2. Уніфікація та стандартизація документів
- •Контрольна робота
- •Підсумкове заняття
- •22. Заява — це:
- •23. Особиста заява оформляється:
- •24. У складній заяві зазначається:
- •25. Характеристика — це:
- •4. Договори щодо створення нових форм господарювання — це договори...
- •5. Договір про матеріальну відповідальність — це договір...
- •16. Перелік — це документ, який...
- •17. Документ, що видається установам, організаціям, підприємствам на підтвердження одержання певних матеріальних цінностей і грошей, називається:
- •18. Таблиця має такі реквізити:
- •30. Акти прийому-передання, обстеження чи ревізії набувають юридичної сили лише після того, як...
- •Рекомендована література
4.Невербальні засоби та етикет ділового спілкування
Ділове спілкування стає тим ефективнішим, чим краще в ньому пов'язуються всі засоби (і вербальні, і невербальні) із дотриманням ділового етикету. Так, люди, особливо під час першої зустрічі, звертають увагу на зовнішній вигляд одне одного. Тому одяг ділової людини має бути охайним, відповідати конкретній ситуації. Що і як одягати на зустріч залежить від того, відбудеться вона вдень чи ввечері, влітку чи взимку, буде офіційною чи дружньою. Звичайно недоречними на діловій зустрічі будуть відкрита сукня, сильні парфуми, надто яскравий макіяж.
Вітаючись, треба трохи нахилити голову, почекати, що і як співрозмовник відповість на вітання, а потім, посміхнувшись, підійти до нього, не забуваючи про необхідність дотримуватись відповідної дистанції. Господар повинен спочатку запропонувати присісти гостю, а потім сідає сам. Якщо господар хоче, щоб гостю було зручно, він пропонує йому самому обрати місце, куди сісти. Гість сам обере для себе найзручнішу дистанцію. Бажано, щоб співрозмовник при цьому не сидів спиною до дверей та інших людей, бо це може викликати в нього тривогу.
Завершуючи розмову, бажано встати, спокійно попрощатися. Доречно відзначити позитивні результати, що були досягнуті під час бесіди, виказати надію на продовження зустрічей. Щоб підкреслити особливу пошану до людини, варто зустріти її біля дверей, а після завершення розмови провести до дверей.
Отже, розвиваючись та оволодіваючи різними засобами спілкування (як вербальними, так і невербальними), людина самовдосконалюється і підвищує культуру своєї поведінки і спілкування.
Тема № 6. Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет
1. Структура ділового спілкування
Спілкування в нашому житті відіграє дуже велику роль, а його психологічна природа надто складна. Людині важко бути щасливою, успішно працювати, самовдосконалюватися, самоутверджуватися не контактуючи з іншими. Спілкування, на думку вчених, є однією з нагальних потреб людини, яка живе в суспільстві. Більшість психологів називають таку потребу комунікативною і вважають, що вона проявляється через прагнення людини до розуміння її іншими.
До структури спілкування можна підійти по-різному, у даному випадку вона буде охарактеризована шляхом виділення в спілкуванні трьох взаємозалежних сторін: комунікативної, інтерактивної і перцептивної.
Сторони спілкування:
Комунікативна сторона спілкування (або комунікація у вузькому смислі слова) - обмін інформацією між індивідами та її уточнення, розвиток.
Інтерактивна - організація взаємодії суб’єктів, які спілкуються, тобто обмін не тільки знаннями, думками, ідеями, а й діями.
Перцептивну - процес взаємного сприймання й пізнання співрозмовників, та установлення на цій основі взаєморозуміння.
Всі три сторони спілкування тісно переплітаються між собою, органічно доповнюють один одного і складають процес спілкування в цілому.
Але вживання цих термінів умовно, іноді в аналогічному смислі вживають і інші: у спілкуванні виділяють три функції - інформаційно-комунікативну, регулятивно - комунікативну, афективно-комунікативну.
Функції ділового спілкування:
Інформативно - комунікативна. З нею пов’язані усі процеси, які охоплюють сутність таких складників спілкування, як передача - прийом інформації, відповідна реакція.
Регулятивно-комунікативна. Відбувається процес коригування поведінки, коли людина може вплинути на мотиви, мету, програму прийняття рішень.
Афективно-комунікативна. Відбувається взаєморегуляція та взаємокорекція поведінки, здійснюється своєрідний контроль над усією сферою діяльності партнера.