2.2 Виявлення рівня соціалізованості вихованців дитячого будинку з різним періодом перебування

Для визначення рівня соціалізованості вихованців дитячого будинку використовується «Методика для вивчення соціалізірованності особистості вихованця» (розроблена М. І. Рожковим).

Мета: виявити рівень соціалізованості вихованців дитячого будинку з різним періодом перебування.

Вибірка: вихованці дитячого будинку з різним періодом перебування. У нашому дослідженні бере участь 16 вихованців. З них 7 дівчаток і 9 хлопчиків.

Рис. 2.1. Соціальний статус вихованців за 3 роки

2.3 Інтерпретація результатів

У результаті дослідження ми прийшли до наступних висновків:

Таблиця 1.2. Зведена таблиця даних

Період перебування	П.І.Б.	Соціальна адаптованість	Соціальна автономність	Соціальна активність	Прихильність до гуманістичних нормам життєдіяльності	Обробка результатів (середній бал)
Надійшли від 1 до 3 років	М.Н.О.	Середній рівень	Високий рівень	Високий рівень	Середній рівень	Високий рівень соціалізованості
	С.В.Н.	Високий рівень	Високий рівень	Високий рівень	Середній рівень
	А.К.В.	Високий рівень	Середній рівень	Високий рівень	Середній рівень
Перебувають від 4 до 5 років	П.В.Н.	Середній рівень	Середній рівень	Середній рівень	Середній рівень	Середній рівень соціалізованості
	С.Е.А.	Високий рівень	Високий рівень	Середній рівень	Середній рівень
	Л.О.Н.	Низький рівень	Середній рівень	Середній рівень	Середній рівень
	М.О.Е.	Високий рівень	Середній рівень	Високий рівень	Високий рівень
	К.А.Н.	Високий рівень	Середній рівень	Високий рівень	Середній рівень
Перебувають понад 7 років	Л.С.А.	Середній рівень	Високий рівень	Середній рівень	Високий рівень	Середній рівень соціалізованості
	К.Н.В.	Середній рівень	Середній рівень	Середній рівень	Середній рівень
	Н.О.А.	Низький рівень	Середній рівень

	Високий рівень	Низький рівень
	В.А.А.	Високий рівень	Високий рівень	Середній рівень	Середній рівень
	С.В.А.	Середній рівень	Середній рівень	Низький рівень	Низький рівень
	П.І.Е.	Високий рівень	Високий рівень	Високий рівень	Високий рівень
	К.М.І.	Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень	Високий рівень
	К.О.Н.	Низький рівень	Низький рівень	Низький рівень	Низький рівень

Таблиця 1.3. Зведена таблиця даних

Період перебування	Перебувають від 1 до 3 років	Перебувають від 3 до 5 років	Перебувають від 5 до 7 років
Середній бал	89%	71%	65%
Рівень соціалізірованності	Високий	Середній	Середній

Ми провели методику з виявлення рівня соціалізованості у вихованців дитячого будинку. Дана методика може бути застосована при виявленні рівня соціалізованості у вихованців дитячого будинку в завдання нашого дослідження були успішно досягнуті. А саме, було розкрито сутність процесу соціалізації; розглянуті особливості соціалізації вихованців дитячого будинку і доведено, що процес соціалізації вихованців дитячого будинку протікає інакше, ніж у дітей, які виховуються у звичайних сім'ях. Ми спростували нашу гіпотезу, тому що за результатами методики рівень соціалізованості у дітей новоприбулих вище, ніж рівень соціалізованості у дітей довше перебувають. Рівні соціалізірованності ми представили наступним чином: високий, тобто з усіх критеріїв соціалізірованності по кожному компоненту у випробовуваних сформовано - 100-75%; середній - 75-50%; низький - нижче 50%. Так само по кожному періоду перебування ми вирахували середній бал, з якого бачимо, що діти знову надійшли володіють більш високим рівнем соціалізованості. Діяльність педагогів дитячого будинку повинна бути спрямована, перш за все, на розвиток здібностей до подолання труднощів соціалізації щоб надалі рівень соціалізованості залишався таким же високим. Вирішення цього завдання залежить від підготовленості педагогів, сформованості їх професійної позиції.

Метою діяльності дитячого будинку як соціального інституту є успішна соціалізація вихованців, їх інтеграція в сучасному суспільстві. Процес соціалізації складний для дітей, які виховуються в нормальній, повноцінній сім'ї, а тим більше він складний для дітей, які виховуються в умовах матеріальної депривації і при наявності певних відхилень у розвитку. Для забезпечення успішної соціальної адаптації вихованців, їх готовності до вступу в самостійне життя необхідно як можна раніше корекційно-розвивальну роботу. Ефективною формою організації освітньо-виховного процесу в дитячому будинку є комплексний супровід вихованців у процесі їх розвитку, виховання і навчання. Виявлення рівня соціалізованості ми проводили на вихованців «Демьяновского дитячого будинку» Бабушкінського району у віці 7-14 років. Для виявлення рівня соціалізованості нами була проведена методика виявлення рівня соціалізованості вихованців дитячого будинку. Рівні соціалізірованності ми представили наступним чином: високий, якщо з усіх критеріїв соціалізірованності по кожному компоненту у випробуваного сформовано - 100-75%; середній - 75-50%; низький - нижче 50%. Дана методика може бути застосована як при виявленні рівня соціалізованості у вихованців дитячого будинку.

У ході дослідження ми визначили рівень соціалізованості у кожного вихованця. Результати за такими показниками, як рівень адаптованості, автономності, активності у вихованців, що перебувають у дитячому будинку на строк до трьох років вище, ніж у вихованців, які перебувають більше 5 років. Такі результати, можливо когось здивують, але це так. Підлітка виховується у дитячому будинку, характеризує особлива внутрішня позиція, що виражається в слабкій орієнтованості на майбутнє, пов'язаності з актуальною, конкретного життя діяльністю, розмитість і нечіткість змісту образу Я.

Позначення в роботі проблеми, а також рекомендації щодо їх вирішення, тісно пов'язані. Щоб успішно вирішувати завдання виховання дітей-сиріт, забезпечуючи їх соціальне зростання, необхідно комплексно підходити в реалізації пропонованих ідей і використання педагогічних засобів, обгрунтовано вибудовувати і включати їх в воспитательской систему. В іншому випадку важко розраховувати на успіх.

Висновок

Значна частина вихованців дитячих будинків схильна виникнення негативних психічних станів, які призводять до неадекватної самооцінки, несамостійності в судженнях і поведінці, переважанню короткострокових цілей, зосередженості тільки на справжньому, відсутності цілісної часової перспективи досягнення успіху. Ці та інші причини можуть негативно вплинути на їх соціалізацію. Тому одним з важливих напрямів роботи соціального педагога має стати вивчення соціалізірованності вихованців дитячого будинку.

Соціалізація вихованців дитячого будинку носить особливий характер.

Діти - сироти - це діти, які втратили батьків внаслідок смерті останніх.

Діти, які залишилися без піклування батьків - це діти, чиї батьки живі, але в силу тих чи інших причин не виховують своїх дітей.

Дітям - сиротам та дітям, які залишилися без піклування батьків, властиві процеси загального відставання в психічному розвитку, які охоплюють інтелектуальну, вольову, емоційну сферу життєдіяльності.

У дітей сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, виявляються деформація особистості, спотворення формування самосвідомості, спровоковані нереалізованої потреби у любові, прихильності і визнання. У спілкуванні вихованців дитячого будинку з оточуючими проявляється настирливість і невтомна потреба любові та уваги. В емоційному відношенні вони дуже вразливі: навіть дрібне зауваження може викликати у них гостру емоційну реакцію.

Обмеження спілкування і діяльності дітей - сиріт переважно штучної соціальним середовищем дитячого будинку призводить до того, що у них не розвиваються в належній мірі навички життєдіяльності у звичайній соціальному середовищі однолітків і дорослих (недостатньо формується ініціативність).

Робота щодо соціалізації вихованців нашого сільського дитячого будинку проводиться безперервно, послідовно, з урахуванням психологічних особливостей дітей-сиріт. Наші діти стали впевненіше в собі, покращився настрій, збільшилася активність, знизилася захворюваність. Якщо у дитячому будинку буде цілісно організований педагогічний процес і проведена комплексна психолого-педагогічна корекційна робота, то це буде сприяти досягненню вихованцями рівного з дітьми з повноцінних сімей рівня загального та розумового розвитку, формуванню активної позиції як суб'єкта соціалізації. Таким чином, рішення проблеми соціалізації дітей-сиріт в умовах сільського дитячого будинку можливо. Для її вирішення необхідна комплексна психолого-педагогічна корекційна робота, добре організована і якісно проведена.

Мета і завдання нашого дослідження були успішно досягнуті. Виявлення рівня соціалізованості ми проводили на вихованців МОУ «Демьяновскій дитячий будинок», у віці від 7 до 14 років. Для виявлення рівня соціалізованості нами була проведена методика виявлення рівня соціалізованості вихованців дитячого будинку.

Ми провели методику виявлення рівня соціалізованості вихованців дитячого будинку. Рівні соціалізірованності ми представили наступним чином: високий, якщо з усіх критеріїв соціалізірованності по кожному компоненту у випробуваного сформовано - 100-75%; середній - 75-50%; низький - нижче 50%. Дана методика може бути застосована при виявленні рівня соціалізованості у вихованців дитячого будинку.

Для вивчення кожного компонента соціалізірованності нами був підібраний певний список питань, щоб виявити ступінь соціалізованості вихованця. За даними результатами цієї методики можна відзначити, що рівень соціалізованості вихованців перебувають до 3 років вище, ніж рівень соціалізації вихованців знаходяться більше п'яти років.

Наша методика показала, що дитина розвивається (у всіх відношеннях) краще в сім'ї зі своїми рідними і близькими.

Мета і завдання нашого дослідження були успішно досягнуті. А саме, було розкрито сутність процесу соціалізації; розглянуті особливості соціалізації вихованців дитячого будинку і доведено, що процес соціалізації вихованців дитячого будинку протікає інакше, ніж у дітей, які виховуються у звичайних сім'ях.

Нашою методикою може скористатися соціальний педагог. І вже з одержані результатів зробити свої висновки.

Список літератури

1. Астоянц М.С. Діти-сироти: аналіз життєвих практик в умовах інтернатного закладу / / Социс. - 2006. - № 3. - С. 54-63.

2. Васильєва А. Реформування дитячого будинку: актуальний підхід / / Народна освіта. - 2007. - № 8. - С. 55-61.

3. Гудоніс В. Дослідження соціальних навичок вихованців дитячого будинку / / Дефектологія. - 2008. - № 6. - С. 85-89.

4. Гусєв О.О. Виховання соціальної компетентності / / Дитячий будинок. - 2003. - № 8. - С. 7-11.

4. Дементьєва І. Діти, які потребують державної допомоги і підтримки / / Соціальна педагогіка. - 2003. - № 3. - С. 69-73.

5. Евстіфеева Н.Б. Вплив самооцінки на мотивацію досягнення успіху вихованців дитячих будинків / / Початкова школа. - 2007. - № 6. - С. 75-79.

6. Іващенко Г.М., Кульпедінова М.Є. Дитяче рух: реалії та можливості / / Педагогіка. - 1992. - № 11/12. - С. 34-40.

7. Карпенко Л.О. Спілкування як головна представленість відносин у соціальному просторі / / Питання психології. - 2005. - № 4. - С. 77-85.

8. Климина О.Г. Шкільні труднощі вихованців дитячого будинку / / Початкова школа. - 2004. - № 2. - С. 31-33.

9. Копцева О.А. Потенціал дитячого руху в розвитку соціальної творчості підлітків / / Соціально-гуманітарні знання. - 2005. - № 5. - С. 189-201.

10. Лебедєв Д. Дитяче громадський рух / / Виховання школярів. - 2003. - № 1. - С. 52-61.

11. Леонов С.Д. Особистісне самовизначення підлітків в умовах дитячого будинку / / Дитячий будинок. - 2008. - № 1. - С. 46-48.

12. Мудрик А.В. Соціалізація людини як проблема / / Соціальна педагогіка. - 2005. - № 4. - С. 47-57.

13. Мудрик А.В. Соціальна педагогіка. - М., 2005.

14. Орсаг Ю.В. Соціальне партнерство дитячого будинку як засіб підтримки соціально - професійного становлення вихованців / / Школа і виробництво. - 2008. - № 8. - С. 54-56.

15. Орсаг Ю.В. Стимулювання професійно - особистісного зростання вихованців дитячого будинку / / Школа і виробництво. - 2007. - № 3. - С. 18-24.

16. Пєскова М.Є. Особливості формування життєвого досвіду у вихованців дитячого будинку / / Дефектологія. - 2007. - № 5. - С. 75-83.

17. Підлітковий вік - чи все в нормі? Комплект діагностичних методик для комплексного обстеження учнів середньої школи / Авт.-сост. Екимова В.І., Демидова А.Г. - М, 2007.

18. Психолого-педагогічна діагностика / За ред. Левченко І.А., Забрамная С.Д. - М., 2006.

19. Самойлова Л. Державні діти: з щоденника вихователя дитячого будинку / / Новий світ. - 1993. - № 10. - С. 152-173.

20. Семенов Г. Соціалізація, виховання, розвиток / / Виховання школярів. - 1999. - № 6. - С. 2-7.

21. Словник з соціальної педагогіки / Авт.-сост. Мардахаев Л.В. - М., 2002.

22. Слуцький В.І. Феномен суспільної власності та його вплив на формування особистості вихованців дитячих будинків / / Питання психології. - 2000. - № 5. - С. 133-136.

23. ФЗ «Про державну підтримку молодіжних і дитячих громадських об'єднань у РФ».

24. Цебулевская А.Г. Вплив середовища на виховання особистості / / Дитячий будинок. - 2003. - № 8. - С. 25-37.

25. Шакурова М.В. Методика і технологія роботи соціального педагога. - М., 2008. - 272 с.

26. Шевандрин Н.І. Психодіагностика, корекція і розвиток особистості. - М, 2001.

27. Ярулов А. Дитячий будинок готує до життя / / Народна освіта. - 1992. - № 1 / 2. - С. 7-11.

28. Ярцев Д.В. Особливості соціалізації сучасного підлітка / / Питання психології. - 1999. - № 6. - С. 54-59.

http://ua-referat.com