II. Знайдіть помилкові формулювання правил і вкажіть правильний варіант.

Варіант 1

1. Апостроф ставиться після букв Б, П, В, М, Ф, які передають на письмі тверді губні приголосні звуки, якщо перед ними немає кореневого приголосного.

2. М'який знак ставиться після букв Д, Т, З, С, Ц, Л, Н в кінці та в середині слів перед буквами, що позначають шиплячі звуки.

3. Н не подвоюється у прикметниках, утворених від числівників за допомогою суфіксів -АН-, -ИН-, -ІН-.

4. Разом пишуться складні прикметники, якщо вони означають назви проміжних сторін світу.

5. Прислівники пишуться окремо, якщо вони утворені від прикметників і займенників за допомогою префікса ПО- і суфіксів -И, -ОМУ.

6. НЕ пишеться разом з дієприкметниками і прислівниками, які є присудком.

Відповідь:

1. Апостроф ставиться після букв Б, П, В, М, Ф, які передають на письмі тверді губні приголосні звуки, якщо пе­ред ними немає кореневого приголосного (крім Р).

2. М'який знак ставиться після букв Д, Т, З, С, Ц, Л, Н в кінці та в середині слів перед буквами, що позначають тверді приголосні звуки.

3. Н не подвоюється у прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -АН-, -ИН-, -ІН-.

4. Через дефіс пишуться складні прикметники, якщо вони означають назви проміжних сторін світу.

5. Прислівники пишуться через дефіс, якщо вони утворені від прикметників і займенників за допомогою префікса ПО- і суфіксів -И, -ОМУ.

6. НЕ пишеться окремо з дієприкметниками і прислівни­ками, які є присудком.

Варіант 2

1. Апостроф ставиться після префіксів, що закінчуються; на приголосний.

2. М'який знак ставиться після букви Н у суфіксах -ЕНЬК-, -ОНЬК-, -ЕСЕНЬК-, -ІСІНЬК-, -ЮСІНЬК-.

3. У словах іншомовного походження подвоєння відбувається при збігові однакових приголосних префікса й кореня, якщо в українській мові слово існує без цього префікса.

4. Через дефіс пишуться складні прикметники, між частинами яких встановлюється сурядний зв'язок.

5. Прислівники пишуться окремо, якщо вони утворені від іменника з прийменниками БЕЗ, В, ДО, З, НА, ПІД, ПО.

б. НЕ пишеться разом з іменниками, прикметниками, зай­менниками, прислівниками, якщо вони в сполученні з НЕ означають одне поняття.

Відповідь:

1. Апостроф ставиться після префіксів, що закінчуються на голосний.

2. М'який знак ставиться після букви Н у суфіксах -ЕНьК-, -ОНьК-, -ЕСЕНЬК-, -ІСІНЬК-, -ЮСінЬК-.

3. У словах іншомовного походження подвоєння відбувається при збігові однакових приголосних префікса й кореня, якщо в українській мові слово існує без цього префікса.

4. Через дефіс пишуться складні прикметники, між части­нами яких встановлюється підрядний зв'язок.

5. Прислівники пишуться окремо, якщо вони утворені від іменника з прийменниками БЕЗ, В, ДО, З, НА, ПІД, ПО.

6. НЕ пишеться через дефіс з іменниками, прикметника­ми, займенниками, прислівниками, якщо вони в сполу­ченні з НЕ означають одне поняття.

Варіант 3

1. Апостроф ставиться після Р, що позначає м'який приго­лосний на початку складу.

2. М'який знак не ставиться після букв, що позначають губні та шиплячі звуки.

3. У словах іншомовного походження подвоєння відбу­вається у власних назвах і похідних від них словах, як­що воно є у тій мові, з якої запозичене.

4. Разом пишуться складні прикметники, в яких повторю­ються ті самі або споріднені слова для підсилення зна­чення.

5. Через дефіс пишуться частки АБИ, ДЕ, ЧИ, ЩО, ЯК, ОСЬ у складі будь-якої частини мови.

6. НІ пишеться окремо у заперечних займенниках і при­слівниках.

Відповідь:

1. Апостроф ставиться після Р в кінці складу.

2. М'який знак не ставиться після букв, що позначають губні та шиплячі звуки.

3. У словах іншомовного походження подвоєння відбу­вається у власних назвах і похідних від них словах, як­що воно є у тій мові, з якої запозичене.

4. Через дефіс пишуться складні прикметники, в яких по­вторюються ті самі або споріднені слова для підсилення значення.

5. Разом пишуться частки АБИ, ДЕ, ЧИ, ЩО, ЯК, ОСЬ у складі будь-якої частини мови.

6. НІ пишеться разом у заперечних займенниках і при­слівниках.

Варіант 4

1. Апостроф ставиться на межі частин складних слів після букв, що позначають тверді приголосні звуки.

2. М'який знак ставиться між двома однаковими буквами, що позначають м'які подовжені приголосні.

3. У словах іншомовного походження м'який знак ставить­ся після м'яких приголосних Д, Т, З, С, Л, Н перед Я, Ю, Є, ї, ЙО.

4. Через дефіс пишуться складні іменники, утворені з двох основ із сполучними голосними О, Е, Є, якщо одна з основ дієслівного походження, а інша — іменникового.

5. Разом пишуться прислівники, у яких повторюються основи.

6. НЕ пишеться разом у складі префікса НЕДО-, який означає дію, стан або якість, що виявляються в процесах, оз­наках і предметах у неповній мірі.

Відповідь:

1. Апостроф ставиться на межі частин складних слів після букв, що позначають тверді приголосні звуки.

2. М'який знак не ставиться між двома однаковими буква­ми, що позначають м'які подовжені приголосні.

3. У словах іншомовного походження м'який знак ставить­ся після м'яких приголосних Д, Т, З, С, Л, Н перед Я, Ю, Є, ї, ЙО.

4. Разом пишуться складні іменники, утворені з двох ос­нов із сполучними голосними О, Е, Є, якщо одна з основ дієслівного походження, а інша — іменникового.

5. Через дефіс пишуться прислівники, у яких повторюють­ся основи.

6. НЕ пишеться разом у складі префікса НЕДО-, який означає дію, стан або якість, що виявляються в процесах, ознаках і предметах у неповній мірі.

Варіант 5

1. Апостроф не ставиться після Р, що позначає м'який приголосний на початку складу.

2. М'який знак не ставиться після Р у кінці слова та складу.

3. Префікс ПРИ- використовується для вираження збільшеної міри ознаки, якості і близький за значенням до слова дуже.

4. Разом пишуться прикметники, утворені від сполучення дієслова з іменником.

5. Через дефіс пишуться складні прийменники із початковим З- (ЗІ-, ІЗ).

6. НІ пишеться разом, якщо воно виступає повторювальним сполучником.

Відповідь:

Варіант 5

1. Апостроф не ставиться після Р, що позначає м'який приголосний на початку складу.

2. М'який знак не ставиться після Р у кінці слова та складу.

3. Префікс ПРЕ- використовується для вираження збільшеної міри ознаки, якості і близький за значенням до слова дуже.

4. Разом пишуться прикметники, утворені від сполучення дієслова з іменником.

5. Через дефіс пишуться складні прийменники із початко­вим З- (ЗІ-, ІЗ).

6. НІ пишеться окремо, якщо воно виступає повторюваль­ним сполучником.

Варіант 6

1. М'який знак ставиться після букви Л перед буквами, що позначають м'які приголосні звуки.

2. Подвоєння не відбувається при збігові двох однаковий букв на межі морфем.

3. Префікс ПРИ- використовується у словах зі значенням приєднання, наближення, часткової дії, результату дії.

4. Окремо пишуться прислівники, у яких повторюються основи.

5. Через дефіс пишуться прислівники, утворені з префікса ПО- і порядкового числівника на -Е.

6. Через дефіс пишуться частки БУДЬ-, НЕБУДЬ-, КАЗНА-, ХТОЗНА-, БОЗНА-.

Відповідь:

1. М'який знак ставиться після букви Л перед буквами, що позначають м'які приголосні звуки.

2. Подвоєння відбувається при збігові двох однакових букв на межі морфем.

3. Префікс ПРИ- використовується у словах зі значенням приєднання, наближення, часткової дії, результату дії.

4. Через дефіс пишуться прислівники, у яких повторюються основи.

5. Через дефіс пишуться прислівники, утворені з префікса ПО- і порядкового числівника на -Е.

6. Через дефіс пишуться частки БУДЬ-, НЕБУДЬ, КАЗНА-, ХТОЗНА-, БОЗНА-.

Варіант 7

1. М'який знак ставиться після Н перед шиплячими та су­фіксами -СЬК(ИЙ), -СТВ(О).

2. Подовження відбувається у наголошених прикметнико­вих і прислівникових суфіксах -ЕНН-, -АНН-, (-ЯНН-).

3. Префікс 3- пишеться перед коренем, що починається звуками [К], [П], [Т], [Ф], [X].

4. Через дефіс пишуться складні іменники, що означають протилежні за змістом поняття.

5. Разом пишуться прислівники, утворені від іменника з прийменниками БЕЗ, В, ДО, З, НА, ПІД, ПО.

6. Разом пишуться частки БО, НО, ТО, ОТ, ТАКИ, коли во­ни виділяють значення окремого слова.

Відповідь:

Варіант 7

1. М'який знак не ставиться після Н перед шиплячими та суфіксами -СЬК(ИЙ), -СТВ(О).

2. Подовження відбувається у наголошених прикметнико­вих і прислівникових суфіксах -ЕНН-, -АНН-, (-ЯНН-).

3. Префікс С пишеться перед коренем, що починається звуками [К], [П], [Т], [Ф], [X].

4. Через дефіс пишуться складні іменники, що означають протилежні за змістом поняття.

5. Окремо пишуться прислівники, утворені від іменника з прийменниками БЕЗ, В, ДО, З, НА, ПІД, ПО.

6. Через дефіс пишуться частки БО, НО, ТО, ОТ, ТАКИ, ко­ли вони виділяють значення окремого слова.

ТЕСТ З ПУНКТУАЦІЇ

І. Перепишіть речення. Поставте на місці крапок, де по­трібно, пропущені розділові знаки.

Варіант 1

1. Ділова українська мова передбачає вивчення різних видів ділових документів... набуття студентами нави­чок... їх укладання... засвоєння етикету ділової корес­понденції (підр.).

2. Власне... функція офіційно-ділового стилю полягає... в тому... що він надає висловлюванню характер документа... а відображеним у ньому... різним сторонам людсь­ких стосунків... офіційно-ділового забарвлення (підр.).

3. Поздовжнє розміщення штампа доцільне тоді... коли на­зва установи складається... з великої кількості слів... і не може розміститись на площі... відведеній для кутово­го штампа (підр.).

4. Проблеми... що... найбільше... непокоять молодь... стосуються матеріального становища... житлових умов... змістовного дозвілля (підр.).

5. Особа... якій адресується телефонограма... після озна­йомлення з текстом... ставить свій підпис... і таким чи­ном підтверджує свою відповідальність за виконання переданих розпоряджень... або доведення інформації до відома (підр.).

Відповідь:

1. Ділова українська мова передбачає вивчення різних видів ділових документів, набуття студентами навичок їх укладання, засвоєння етикету ділової кореспонденції (підр.).

2. Власне, функція офіційно-ділового стилю полягає в то­му, що він надає висловлюванню характер документа, а відображеним у ньому різним сторонам людських сто­сунків — офіційно-ділового забарвлення (підр.).

3. Поздовжнє розміщення штампа доцільне тоді, коли на­зва установи складається з великої кількості слів і не може розміститись на площі, відведеній для кутового штампа (підр.).

4. Проблеми, що найбільше непокоять молодь, стосуються матеріального становища, житлових умов, змістовного дозвілля (підр.).

5. Особа, якій адресується телефонограма, після ознайом­лення з текстом ставить свій підпис і таким чином підтверджує свою відповідальність за виконання пере­даних розпоряджень або доведення інформації до відома (підр.).

Варіант 2

1. Особисте доручення юридично правомірне... лише у тому випадку... коли підпис особи... що склала доручен­ня... завірив керівник установи печаткою... і своїм підписом (підр.).

2. Цивільний кодекс передбачає... такі договори... купівлі-продажу... позики... підряду... постачання... привати­зації житла... та нежитлових приміщень... оренди (підр.).

3. На відміну від телеграми... телефонні повідомлення... як правило... обмежені... у відстані... їх передають у ме­жах міста... району... області (підр.).

4. Трудова угода... укладена зі штатним працівником... визначає коло його доручень... які виходять за межі без­посередніх... службових обов'язків (підр.).

5. Різновидом вказівки є припис... розпорядчий доку мент... який видається деякими посадовими особами... і стосується установи... її структурного підрозділу... чи окремого працівника (підр.).

Відповідь:

1. Особисте доручення юридично правомірне лише у тому випадку, коли підпис особи, що склала доручення, заві­рив керівник установи печаткою і своїм підписом (підр.).

2. Цивільний кодекс передбачає такі договори: купівлі-продажу, позики, підряду, постачання, приватизації житла та нежитлових приміщень, оренди (підр.).

3. На відміну від телеграми, телефонні повідомлення, як правило, обмежені у відстані: їх передають у межах міста, району, області (підр.).

4. Трудова угода, укладена зі штатним працівником, виз­начає коло його доручень, які виходять за межі безпосе­редніх службових обов'язків (підр.).

5. Різновидом вказівки є припис — розпорядчий документ, який видається деякими посадовими особами і стосується установи, її структурного підрозділу чи окремого працівника (підр.).

Варіант З

1. Розпорядження... це правовий акт... що видається кері­вником... або колегіальним органом... з метою вирішен­ня оперативних питань (підр.).

2. Візитними картками не лише обмінюються... але й над­силають їх після ділового візиту... або як супровід до подарунків... книг... журналів... квітів... тощо (підр.).

3. Відмінність ділової бесіди від повсякденної полягає в то­му... що вона є цілеспрямованою із заздалегідь сплано­ваним результатом... і направлена на вирішення певних завдань... виробничих проблем... і питань... пов'язана з необхідністю робити висновки на основі аналізу отрима­ної інформації (підр.).

4. Ділові бесіди... завдяки ефекту зворотного зв'язку... доз­воляють керівникові реагувати на висловлювання співбесідника відповідно до конкретної мети бесіди... її предмету... та особистості співбесідника (підр.).

5. Результати наради залежать передусім від голови... який керує нею... від того... наскільки він зуміє підго­тувати нараду... і спрямувати її учасників на дискусію (підр.).

Відповідь:

1. Розпорядження — це правовий акт, що видається керівником або колегіальним органом з метою вирішенні оперативних питань (підр.).

2. Візитними картками не лише обмінюються, але й надси­лають їх після ділового візиту або як супровід до пода­рунків, книг, журналів, квітів тощо (підр.).

3. Відмінність ділової бесіди від повсякденної полягає в то­му, що вона є цілеспрямованою із заздалегідь спланова­ним результатом і направлена на вирішення певних зав­дань, виробничих проблем і питань, пов'язана з необхідністю робити висновки на основі аналізу отрима­ної інформації (підр.).

4. Ділові бесіди, завдяки ефекту зворотного зв'язку, дозво­ляють керівникові реагувати на висловлювання співбе­сідника відповідно до конкретної мети бесіди, її предме­ту та особистості співбесідника (підр.).

5. Результати наради залежать передусім від голови, який керує нею, від того, наскільки він зуміє підготувати на­раду і спрямувати її учасників на дискусію (підр.).

Варіант 4

1. Невміння розмовляти по телефону... виділити головне в інформації... чітко... стисло... грамотно... і ввічливо висловлюватися... може бути серйозним недоліком у професійній підготовці керівників... бо зумовлює втрату робочого часу (підр.).

2. У тому разі... якщо... готуючись до виступу... промовець вирішить записати доповідь... на папері... йому слід врахувати... що розмовна мова значною мірою відрізняється від писемної (підр.).

3. Отже... щоб не виникало непорозумінь... під час спілку­вання... слід узгоджувати несловесні засоби із словесними... адже дослідження свідчить... що невербальні сиг­нали справляють вплив утричі більший... ніж слова (підр.).

4. Представлення доповідача... передбачає надання стислої інформації про нього... прізвище... ім'я... та посада (підр.).

5. Цілком імовірно... що... охоплюючи деякі важливі про­блеми... дискусія навіть між двома-трьома фахівцями може дати вагомі результати (підр.).

Відповідь:

1. Невміння розмовляти по телефону, виділити головне в інформації, чітко, стисло, грамотно і ввічливо вислов­люватися може бути серйозним недоліком у професійній підготовці керівників, бо зумовлює втрату робочого часу (підр.).

2. У тому разі, якщо, готуючись до виступу, промовець ви­рішить записати доповідь на папері, йому слід врахува­ти, що розмовна мова значною мірою відрізняється від писемної (підр.).

3. Отже, щоб не виникало непорозумінь під час спілкуван­ня, слід узгоджувати несловесні засоби із словесними, адже дослідження свідчить, що невербальні сигнали справляють вплив утричі більший, ніж слова (підр.).

4. Представлення доповідача передбачає надання стислої інформації про нього: прізвище, ім'я та посада (підр.).

5. Цілком імовірно, що, охоплюючи деякі важливі проблеми, дискусія навіть між двома-трьома фахівцями може дати вагомі результати (підр.).

Варіант 5

1. Ефективність кадрових бесід підвищується від вміння керівника створити відверту конструктивно-критичну атмосферу спілкування... і... навпаки... зменшується.. якщо він поводиться безтактно... перебиває співрозмов­ника... висміює його аргументи... або грубо реагує на протилежну точку зору (підр.).

2. Читаючи доповідь... або лекцію... промовець подає слухачам певну інформацію... викладає певні думки... й погляди (підр.).

3. Розпорядження має обмежений термін дії... і стосується вузького кола організацій... посадових осіб... і громадян... виконавців розпорядження (підр.).

4. Наше враження може бути хибним... але... незважаючи на всю логіку... люди підсвідомо орієнтуються на свої почуття... під час привітання (підр.).

5. Вміння першим не відводити погляд... це ознака сильної... рішучої... особистості (підр.).

Відповідь:

1. Ефективність кадрових бесід підвищується від вміння керівника створити відверту конструктивно-критичну атмосферу спілкування і, навпаки, зменшується, якщо він поводиться безтактно, перебиває співрозмовника, висміює його аргументи або грубо реагує на протилежну точку зору (підр.).

2. Читаючи доповідь або лекцію, промовець подає слуха­чам певну інформацію, викладає певні думки й погляди (підр.).

3. Розпорядження має обмежений термін дії і стосується вузького кола організацій, посадових осіб і громадян -1 виконавців розпорядження (підр.).

4. Наше враження може бути хибним, але, незважаючи на всю логіку, люди підсвідомо орієнтуються на свої почуття під час привітання (підр.).

5. Вміння першим не відводити погляд — це ознака сильної, рішучої особистості (підр.).

Варіант 6

1. Проблема розробки... систематизації... та уніфікації документів... набула особливої актуальності в наш час у зв'язку з тим... що... по-перше... сфера ділового спілкування поповнилася багатьма новими документами... по-друге... традиційно використовувані... документи онов­люють свої характеристики (підр.).

2. Іноді в роботі треба звернути увагу на терміни... вжиті у тексті вперше... зробити логічний... чи смисловий наго­лос... виділити правило... теорему... визначення... тощо (підр.).

3. У документах... оформлених на двох... і більше аркушах паперу... нумерація сторінок починається з другої (підр.).

4. У процесі спілкування... мовлення поділяється на відрізки... які мають певну протяжність... і членуються на самостійні частини (підр.).

5. При складанні тексту документа мають виконуватися вимоги... найголовніші з яких... достовірність... та об'­єктивність змісту... нейтральність тону... повнота інформації... та максимальна стислість (підр.).

Відповідь:

Варіант 6

1. Проблема розробки, систематизації та уніфікації документів набула особливої актуальності в наш час у зв'язку з тим, що, по-перше, сфера ділового спілкування па повнилася багатьма новими документами, по-друге, традиційно використовувані документи оновлюють свої характеристики (підр.).

2. Іноді в роботі треба звернути увагу на терміни, вжиті в тексті вперше, зробити логічний чи смисловий наголос, виділити правило, теорему, визначення тощо (підр.).

3. У документах, оформлених на двох і більше аркушах па­перу, нумерація сторінок починається з другої (підр.).

4. У процесі спілкування мовлення поділяється на відрізки, які мають певну протяжність і членуються на самостійні частини (підр.).

5. При складанні тексту документа мають виконуватися вимоги, найголовніші з яких — достовірність та об'­єктивність змісту, нейтральність тону, повнота інфор­мації та максимальна стислість (підр.).

Варіант 7

1. Норма літературної мови... це... сукупність загально­прийнятих правил реалізації мовної системи... закріп­лених у процесі суспільної комунікації (підр.).

2. Місцем збереження державно-правових актів... інших документів були церкви... чи монастирі... які водночас слугували архівами... та бібліотеками (підр.).

3. Наукова дисципліна... яка вивчає структуру і власти­вості документальної інформації... розвиток форм доку­ментів... методи... і засоби автоматизованої обробки... зберігання... пошуку... й використання їх... називаєть­ся документалістикою (підр.).

4. Використовуючи мову... в повсякденному житті... люди залежно від потреби... вдаються до різних мовних за­собів (підр.).

5. Розділові знаки... вживані за граматичним принци­пом... є обов'язковими... бо зумовлені граматичною структурою речення (підр.).

Відповідь:

1. Норма літературної мови — це сукупність загальноприй­нятих правил реалізації мовної системи, закріплених у процесі суспільної комунікації (підр.).

2. Місцем збереження державно-правових актів, інших до­кументів були церкви чи монастирі, які водночас слугу­вали архівами та бібліотеками (підр.).

3. Наукова дисципліна, яка вивчає структуру і властивості документальної інформації, розвиток форм документів, методи і засоби автоматизованої обробки, зберігання, пошуку й використання їх, називається документалістикою (підр.).

4. Використовуючи мову в повсякденному житті, люди за­лежно від потреби, вдаються до різних мовних засобів (підр.).

5. Розділові знаки, вживані за граматичним принципом, є обов'язковими, бо зумовлені граматичною структурою речення (підр.).