Значення бск5 у водоймах з різним

ступенем забрудненості

Ступінь забруднення	БСК5, мг/л О2
Дуже чисті	0,5…1,0
Чисті	1,1…1,9
Помірно забруднені	2,0…2,9
Забруднені	3,0…3,9
Брудні	4,0…10,0
Дуже брудні	10,0

Дифузне забруднення надходить у водне середовище через атмосферу, снігові і зливові стоки з полів та інших сільськогосподарських угідь. Роль атмосферних опадів як джерела забруднення встановлюється вимірами. Так, концентрації багатьох солей металів у них (Нg, Ni, Сu, Zn, Se, Co і ін.) значно вищі, ніж у поверхневих водах, що вказує на вплив індустріальних джерел. Відзначено також негативний вплив сірчанокислих виділень, а також вихлопних газів двигунів на навколишнє середовище. Однак найбільшу небезпеку становить радіоактивне забруднення, яке переноситься на значні відстані.

Снігові і зливові стоки також є джерелами забруднення.

Комплекс забруднень побутової стічної води служить повноцінним субстратом для гетеротрофних організмів, так як включає джерела вуглецевого живлення (білки, жири, вуглеводи), необхідні біогенні елементи (азот і фосфор) і мікроелементи, які завжди присутні у питній воді.

Склад очищених стічних вод досить постійний і характеризується ефективністю очищення стічних вод на каналізаційних очисних спорудах. У водні об'єкти випускаються очищені стічні води, що мають наступний вміст забруднень (мг/л): завислі речовини – 15; БСК – 15; сольовий склад – 200; ХСК – 40.

Доочищення очищених міських стічних вод на очисних спорудах дає можливість у два рази скоротити вміст забруднень. Сольовий склад у стічних водах при цьому зберігається.

Стічні води, що утворюються в результаті використання води в технологічних процесах різних виробництв, називаються виробничими. Характер забруднень і концентрація їх у виробничих стічних водах надзвичайно різноманітні і залежать як від виду виробництва, так і від прийнятого технологічного режиму. Для очищення багатьох видів виробничих стічних вод застосовують біологічні методи. Такі стічні води умовно можна розділити на чотири категорії.

До першої категорії відносять стічні води, які нагріваються, але не забруднюються.

До другої категорії відносять стічні води, забруднені органічними речовинами без токсичних домішок. Це в основному стічні води підприємств харчової промисловості.

Третю категорію складають стічні води, що містять біохімічно окислювані домішки і токсичні сполуки. У деяких випадках попереднє видалення токсичних з’єднань створює можливість подальшої біологічної очистки, яку частіше здійснюють спільно з побутовими стічними водами. Наприклад, токсичні домішки шкіряних стоків – сульфіди і хром. З стічних вод шкіряних заводів їх виділяють на локальних очисних спорудах, після чого біологічне очищення відбувається безперешкодно. Стічні води багатьох галузей легкої промисловості містять ПАР і барвники – токсичні для мікроорганізмів сполуки, які також видаляють зі стоків перед подачею їх на біологічне очищення.

Стічні води багатьох видів виробництв (нафтопереробної промисловості, коксохімічної, гідролізної та ін.) містять органічні домішки, які в звичайних умовах є отрутами для мікроорганізмів. До їх числа відносяться феноли, спирти, нафтопродукти, сірчисті з'єднання і т. д. Однак при відповідній адаптації мікроорганізмів і вирощуванні специфічного активного мулу біологічне очищення таких стічних вод можливе. Наприклад, на коксохімічних заводах і газогенераторних станціях стічні води, що містять до 1 г/л фенолів, очищаються за допомогою комплексу адаптованих бактерій, здатних окислювати феноли.

Четверту категорію стічних вод складають деякі види стоків, що не мають органічних домішок і забруднені в основному кисневмісними солями. До них відносяться стоки гальванічних цехів, збагачені оксидами шестивалентного хрому. Стічні води деяких виробництв азотної промисловості містять нітрати і нітрити, а також води, забруднені окисленими сполуками хлору. Біологічне очищення таких стічних вод засноване на здатності мікроорганізмів використовувати окислені сполуки азоту, хрому, хлору в якості кінцевих акцепторів водню при сумісному окислюванні органічних речовин побутових стічних вод або відходів виробництва.

Для характеристики ступеня забрудненості виробничих стічних вод органічними речовинами однієї величини БСК недостатньо, тому що далеко не всі домішки виробничих стоків можуть окислюватися біохімічним шляхом. Тоді вдаються до визначення хімічного споживання кисню (ХСК). Під ХСК розуміють кількість кисню, необхідного для окислення органічних речовин до діоксиду вуглецю, води й аміаку.

Важлива характеристика виробничих стічних вод – відношення БСК до ХСК. Вона показує, яка частина загального вмісту органічних домішок може бути окислена біохімічним шляхом. Вважається, що біологічне очищення доцільне, якщо це відношення більше 0,5. Чим воно вище, тим ефективніше очищення. Для побутових стічних вод відношення БСК/ХСК досить постійне і становить 0,86; для виробничих стоків воно змінюється в широких межах.

На відміну від побутових стічних вод багато видів виробничих стоків не містять азоту і фосфору або одного з цих біогенів, тому для їх біологічного очищення потрібна добавка біогенних елементів.

На міські очисні станції надходить зазвичай суміш побутових і виробничих стічних вод, що пройшли в разі необхідності локальну очистку на підприємствах. Такі стічні води називають міськими.

Колекторно-дренажні води систем іригації утворюються в результаті здійснення меліоративних і осушувальних заходів, що проводяться для інтенсифікації сільського господарства. Колекторно-дренажні води різні за своїм складом. Вони містять в основному домішки органічного чи мінерального походження.