- •Водні ресурси та їх складові
- •1. Водні ресурси
- •1.1. Поняття про водні ресурси Загальні відомості та основні поняття
- •1.2. Розподіл води на Землі
- •Об'єм води та активність водообміну різних частин гідросфери земної кулі
- •1.3. Колообіг води
- •Тривалість періодів поновлення запасів
- •1.4. Формування ресурсів прісних вод
- •Середній хімічний склад річкових вод, мг/л
- •1.5. Поверхневі і підземні води
- •1.6. Водний баланс як метод вивчення вр
- •Співвідношення складових світового водного басейну
- •1.7. Водний баланс і водні ресурси України
- •Водні ресурси України, км3
- •1.8. Особливості формування вр України
- •1.9. Оцінка запасів вр
- •2. Комплексне використання та охорона вр
- •2.1. Поняття про комплексне, раціональне використання вр
- •2.2. Необхідність раціонального використання вр
- •2.3. Проблеми комплексного використання і охорони вр
- •2.4. Роль вр у стабілізації навколишнього природного середовища
- •2.5. Екологічний підхід до використання вр
- •2.6. Схеми комплексного використання вр та їх охорони
- •Оцінка територій
- •2.7. Регулювання стоку
- •3. Якість води та її оцінка
- •3.1. Фізико-хімічні властивості води
- •Найважливіші фізичні константи води
- •3.2. Показники якості води
- •3.3. Класифікації води
- •3.4. Характеристики домішок води
- •3.5. Вимоги користувачів до якості води
- •1. Найбільш вимогливими учасниками вгк є господарсько-питне водопостачання, рибне господарство, харчова промисловість.
- •5. Вода для технологічних цілей промисловості.
- •3.6. Фактори, які впливають на якість води
- •3.7. Фонові води
- •Водне господарство як сфера діяльності
- •4. Водне господарство. Водогосподарські комплекси (вгк)
- •4.1. Поняття про водне господарство, його функції і завдання
- •4.2. Види використання вр. Водокористувачі і водоспоживачі
- •4.3. Класифікація водокористувачів
- •1. За метою використан- 2. За об’єктами 3. За технічними 4. За умовами
- •5. За характером використання 6. За способом 7. За впливом водокористувачів
- •4.4. Загальне та спеціальне водокористування
- •4.5. Вимоги до джерел водозабезпечення, підготовка води
- •4.6. Водопостачання та водовідведення
- •4.7. Облік води, плата за воду
- •4.8. Поняття про вгк. Класифікація вгк
- •4.9. Умови, що визначають склад учасників вгк
- •1. Соціально-економічні чинники:
- •2. Природні чинники:
- •4.10. Структура вгк, економічні показники вгк
- •4.11. Водогосподарські системи (вгс)
- •4.12. Моделювання вгс
- •4.13. Водогосподарське районування
- •Водогосподарські райони України
- •4.14. Комплексні гідровузли та водосховища
- •Ширина водосховища (в); середня ширина:
- •Острівність (j):
- •За конфігурацією акваторії;
- •За розміром площі і об’єму;
- •5. Промисловість як учасник вгк
- •5.1. Об’єм та структура водопостачання промислових підприємств
- •Середні питомі витрати води на виробництво окремих видів продукції, м3/т
- •5.2. Раціональне використання вр у промисловості
- •5.3. Схеми водопостачання промислових підприємств та їх ефективність
- •5.4. Екологічні вимоги до водозабезпечення промислових підприємств
- •5.5. Вплив промисловості на екологічний стан водних об'єктів
- •5.6. Шляхи економії води у промисловості
- •Структура водозберігаючих засобів
- •6. Комунальне господарство
- •6.1. Використання вр у комунальному господарстві
- •Вимоги до питної води
- •Показники якості води
- •6.2. Визначення витрат води на потреби кг
- •Питоме господарсько-питне водоспоживання
- •6.3. Заходи та шляхи економії води у кг
- •6.3.1. Вплив кг на екологічний стан водних об’єктів
- •7. Енергетика як учасник вгк
- •7.1. Основні джерела електроенергії, типи електростанцій
- •7.2. Гідроенергетичні ресурси України
- •7.2.1. Принципи використання енергії водного потоку
- •7.3. Особливості водокористування в енергетиці
- •7.4. Визначення витрат води на потреби тес та аес
- •Вимоги до якості води, яку використовують на тес і аес
- •7.5. Вплив енергетики на стан довкілля
- •8. Водний транспорт та лісосплав
- •8.1. Водні шляхи, їх класифікація
- •Судноплавні шляхи на річках України
- •8.2. Шлюзові камери, визначення потреб води на шлюзування
- •8.3. Лісосплав та його види
- •8.3.1. Типи лісосплаву
- •8.3.2. Розрахунок потреби води при лісосплаві
- •8.3.3. Вплив гребель, шлюзування та лісосплаву на довкілля
- •9. Рибне господарство
- •9.1. Рибне господарство, як учасник вгк
- •9.2. Рибогосподарський фонд України
- •9.3. Підприємства товарного риборозведення
- •Показники використання водний ресурсів ставкових господарствах Укрголоврибгоспу
- •9.4. Рибозахисні споруди
- •9.5. Водопостачання птр, ефективність використання води
- •10. Сільське господарство як учасник вгк
- •10.1. Споживання води у сільському господарстві
- •10.2. Витрати води на зрошення
- •10.3. Землеробські поля зрошення
- •10.4. Санітарно-гігієнічна оцінка територій зпз
- •10.5. Проблеми використання стічних вод для зрошення
- •10.6. Обводнення та економія води у сільському господарстві
- •10.7. Регулювання місцевого стоку
- •10.7.1. Вплив сільського господарства на вр
- •11. Водогосподарські баланси
- •11.1. Водний і водогосподарський баланс
- •Частка безповоротних витрат у різних
- •Водогосподарський баланс України по роках, млрд м3
- •11.2. Види водогосподарських балансів
- •11.3. Методика розрахунку вгб
- •11.4. Техніко-економічний аналіз вгс
- •11.5. Розподіл коштів всередині вгс
- •12. Основні водогосподарські проблеми. Проблеми водозабезпечення
- •12.1. Проблеми чистої води
- •12.2. Виснаження вр
- •12.3. Вплив господарських заходів на водні ресурси
- •12.4. Вплив водогосподарських заходів на довкілля
- •12.5. Техногенні впливи на режими поверхневих вод
- •12.6. Специфіка закритих водойм та їх вплив на довкілля
- •12.7. Проблеми Дніпра
- •13. Боротьба зі шкідливою дією вод
- •13.1. Повені, їх класифікації
- •13.2. Захист від повені, регулювання стоку
- •13.3. Розрахунок дамб обвалування
- •Залежність від структури донного ґрунту
- •13.4. Процеси водної ерозії, їх вплив на довкілля
- •13.5. Протиерозійні заходи та споруди
- •1 − Висівання багаторічних трав; 2 − ставок; 3 − вал
- •13.6. Зсуви, руйнування берегів, перезволоження
- •Охорона водних ресурсів
- •14. Оцінка якості поверхневих вод
- •14.1. Основні причини зміни якості вр
- •14.2. Санітарний стан природних вод України та його формування
- •14.3. Основні джерела забруднення поверхневих вод
- •14.4. Санітарно-токсикологічні характеристики хімічних домішок води
- •14.5. Класифікація забруднень та їх нормування
- •Класифікація якості води
- •14.6. Нормативи якості води
- •14.7. Санітарно-гігієнічні та рибогосподарські нормативи
- •Вимоги до складу і властивостей води для відповідних категорій водокористування
- •14.8. Показники якості питної води
- •14.9. Самоочищення природних вод та його інтенсифікація
- •15. Охорона водних ресурсів
- •15.1. Визначення концентрацій забруднюючих речовин у водних об’єктах і стічних водах
- •15.2. Модель забруднення поверхневих вод за басейновим принципом
- •15.3. Нормативи граничнодопустимих скидів (гдс) та порядок їх визначення
- •15.4. Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення
- •15.5. Екологія річки
- •15.6. Класифікація малих річок за ступенем забруднення. Паспорт річки
- •15.7. Захист водойм від хімічних забруднень
- •15.8. Теплове забруднення водойм та його наслідки
- •15.9. Водоохоронні заходи
- •16. Стічні води, їх відведення, очищення та використання
- •16.1. Класифікація стічних вод
- •Значення бск5 у водоймах з різним
- •16.2. Норми водовідведення, системи каналізації
- •16.3. Очищення стічних вод
- •16.4. Вторинне використання стічних вод
- •16.5. Оборотні системи водопостачання
- •16.6. Безстокові (замкнуті) системи водозабезпечення
- •16.7. Розрахунки допустимих концентрацій забрудників у стічних водах
- •Законодавча база раціонального використання і охорони водних ресурсів
- •17. Державний контроль і нагляд за використанням вр
- •17.1. Міжнародна та державна політика в галузі використання вр та їх охорони
- •17.2. Законодавчі заходи щодо охорони вр
- •17.3. Організація контролю за станом вр
- •17.4. Планування водоохоронної діяльності
- •17.5. Організація управління вр
- •17.6. Екологічні фонди та економічне стимулювання охорони вр
- •17.7. Визначення розмірів плати і стягнень платежів за забруднення вр
- •17.8. Постанова Кабінету Міністрів України щодо нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору
- •Про затвердження Порядку встановлення
- •Порядок
- •Додаток 1 нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища
- •Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення
- •Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від класу небезпечності
- •Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення
- •Нормативи збору, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти залежно від концентрації
- •18. Основні законодавчі акти в галузі водного господарства
- •18.1. Закони України щодо використання і охорони вр
- •- Конституція України. Витяги.
- •18.1.1. Методики та інструкції. Накази та постанови
- •18.2 Водний кодекс України
- •18.3. Державний облік вод. Водний кадастр
- •18.4. Нормативи і стандарти щодо якості води
- •18.5. Відповідальність за порушення водного законодавства
- •Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом
- •Стаття 250. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів
- •Стаття 59. Порушення правил охорони водних ресурсів
- •Стаття 60. Порушення правил водокористування
- •Стаття 72. Пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами і покидьками
- •19. Гідрологічні особливо охоронні території (оот)
- •19.1. Критерії і параметри створення оот
- •Стаття 60. Система природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні
- •Стаття 61. Природно-заповідний фонд України
- •Стаття 62. Курортні і лікувально-оздоровчі зони
- •19.2. Зони санітарної охорони у водопостачанні
- •Стаття 33. Об'єкти санітарної охорони у сфері питної води та питного водопостачання
- •Стаття 34. Зони санітарної охорони
- •Стаття 35. Пояси особливого режиму зони санітарної охорони
- •Стаття 36. Обмеження господарської та іншої діяльності в зонах санітарної охорони
- •19.3. Рекреації
- •19.4. Обґрунтування режимів охорони оот
- •Стаття 37. Режим зони санітарної охорони
- •Стаття 38. Забезпечення санітарної охорони
- •Список літератури
- •Допоміжна література
12.1. Проблеми чистої води
Аналіз даних щодо водовідведення і якості природних вод за тривалий період свідчить про забруднення, що триває, поверхневих і підземних, зокрема ґрунтових, вод. Особливо це помітно в останні десять років. Якщо об'єм використаної свіжої води зменшився від 30,2 (1990) до 13,5 млрд м3 (1999), а об'єм відведення стічних вод від 20,3 до 11 млрд м3, то об'єм забруднених стічних вод збільшився від 3,2 до 3,9 млрд м3.
За обсягом використання води найбільшим споживачем є промисловість, на яку припадає 45 % загального водоспоживання. У сільському господарстві води використовують близько 40 %, решта – на комунальні потреби, рибне господарство та ін.
На стан річок негативно впливають і зміни, що відбулися на території їхніх водозборів. Розораність земель в Україні наблизилась до 56 %, а в Степу – до 63 %. Лісистість території країни становить лише 14 %, у Степу – 4,7 %, тим часом у водоохоронному плані на водозборах степових річок вона має становити 16 %.
Забрудненість річок, як уже згадувалось, досягла межі, за якою починається деградація екологічних систем. Це загрожує тим, що подальший розвиток економіки України може припинитися або, правильніше, різко загальмувати. Через відсутність придатних для використання водних ресурсів в умовах України не може бути сталого розвитку держави.
Першим, найближчим, кроком до виправлення ситуації, що склалася, має бути перебудова техногенного середовища за допомогою технічного переоснащення виробничих процесів на базі впровадження наукових досягнень в енерго- і ресурсозберігаючі технології, підвищення рівня оборотного водозабезпечення, поліпшення очищення стічних вод поряд з обов'язковим скороченням їхніх обсягів та ін. Не має права на існування жодна технологія, якщо вона забруднює воду та навколишнє середовище більше, ніж це середовище може нейтралізувати. Це має стати законом, законом моралі і Законом держави, щоб відвернути екологічну катастрофу. Вже нині дотримання чинних правил експлуатації наявних технічних засобів і технологій дало б змогу зменшити обсяги скиду забруднених вод на 15-20 %.
Всі забруднюючі речовини, що потрапляють у природні води, викликають у них різні якісні змін, які можуть проявлятися в наступному вигляді:
зміна фізичних властивостей води (порушення початкової прозорості та забарвлення, поява неприємних запахів і присмаків і т ін.);
зміна хімічного складу води, зокрема поява в ній шкідливих речовин;
плаваючі речовини на поверхні води і відкладення на дні;
скорочення у воді кількості розчиненого кисню внаслідок витрати його на окиснення органічних речовин забруднення, які надходять у водойму; поява нових бактерій, у тому числі і хвороботворних.
Забруднення природних вод призводить до того, що вони виявляються непридатними для пиття, купання, водного спорту, а іноді і для технічних потреб. Особливо згубно воно впливає на риб, водоплавних птахів, тварин та інші організми, які хворіють і гинуть в значних кількостях.
Шкідливо на поверхневі і підземні води впливають нафта та її похідні. Вони не тільки утворюють на поверхні річок і водойм плівки, але і відкладення на дні. Навіть незначний вміст нафти (0,2-0,4 мг/л) супроводжується появою специфічного запаху, який не зникає після хлорування та фільтрування води. Присутність нафтопродуктів особливо згубно впливає на риб, викликаючи їх масове захворювання і загибель.
Концентрація нафти у воді вище 0,1 мг/л додає м'ясу риб непереборний ні за яких технологічних обробок присмак і специфічний запах.
Велику небезпеку становлять фенольні з'єднання, що містяться у стічних водах підприємств лісохімічної, коксохімічної, сланцевої, анілінофарбової промисловості, а також різних заводів хімічної обробки сільськогосподарської сировини. Володіючи сильними антисептичними властивостями, фенольні води порушують біологічні процеси у воді, надаючи їй різкий, неприємний запах і погіршують умови відтворення риби.
Дуже несприятливий вплив на водойми і водотоки надають стічні води, що містять значну кількість цинку і міді, що характерно для підприємств електрохімічної промисловості і рудозбагачувальних фабрик, підприємств з виробництва отрутохімікатів, а також для шахтних вод.
В останні роки відзначається забруднення природних вод так званими синтетичними поверхнево-активними речовинами (СПАР), які містяться в стічних водах деяких виробництв. Вплив СПАР проявляється у збільшенні у воді присмаків і запахів, утворенні стійких скупчень піни і погіршенні біохімічної очисної здатності води. Вже при невеликих концентраціях СПАР у воді припиняється ріст водоростей та іншої рослинності.
Випуск теплих вод від різних енергетичних установок викликає інтенсифікацію випаровування і супроводжується збільшенням мінералізації води. При цьому спостерігається збагачення води карбонатом кальцію. Одночасно відбувається накопичення органічних речовин з наступним їх розкладанням, що і обумовлює загальне зростання мінералізації води. Як наслідок цих процесів є зменшення розчиненого кисню у воді, що негативно позначається на рослинності і живих організмах. Сукупність перерахованих обставин викликає також інтенсивний ріст мінеральних і органічних відкладень на внутрішній поверхні трубопроводів та різної теплообмінної апаратури і посилення їх корозії.
Значних збитків завдає водотокам молевий сплав лісу і деревні відходи у вигляді тирси, кори. Крім безпосереднього ушкодження риб і їх нерестовищ колодами, сучками та гілками відбувається виділення смоли та інших шкідливих сполук. Ці продукти повільно розкладаються у воді, поглинаючи кисень і викликаючи загибель риб та їх ікринок.
Найбільшу небезпеку для природних вод, здоров'я людей, тварин і риб являють різні радіоактивні відходи. В організмах рослин, риб і тварин відбуваються процеси біологічної концентрації радіоактивних речовин. Дрібні організми, утримуючи ці речовини в невеликих дозах, поглинаються більш великими, у яких уже виникають небезпечні концентрації. Саме тому окремі прісноводні риби у кілька тисяч разів радіоактивніші водного середовища, в якому вони мешкають. Тому в даний час всі стічні води з радіоактивністю понад 100 кюрі/л зливаються в спеціальні підземні резервуари або перекачуються у глибокі підземні безстічні басейни. Крім того, застосовується зневоднення з подальшим виготовленням «блоків» та їх захороненням у відповідних місцях.