1.4. Формування ресурсів прісних вод

Прісна вода становить незначну частину гідросфери (менш як 4 %). Основна маса прісної води (до 77 %) знаходиться в сніго-льодовиковому покриві. Розподіл води в гідросфері досить нерівномірний. Найбільші запаси прісної води зосереджені в сніго-льодовикових покривах Антарктиди, Гренландії та Арктики. Вода в льодовиках перебуває в твердому стані й характеризується найменшим умістом солей серед відомих водних джерел у природі. Максимальна мінералізація льодовикової води становить 3 мг/л. Людство, розглядаючи водний баланс майбутнього, з надією дивиться на цю величезну «комору» прісної води, де зосереджено до 77 % усіх запасів прісної води нашої планети. Вже існують проекти буксирування айсбергів з льодовиків Антарктиди до Австралії, Південної Америки та інших регіонів. За вартістю вода з льодовиків не перевищуватиме вартості підземних або прісних вод.

Усі інші складові гідросфери, крім вод Світового океану, підземних і снігольодовикових утворів, є малими складовими гідросфери і становлять незначну частку світових запасів прісної води. Найбільша кількість прісної води міститься у ставках та озерах (близько 0,28 · 10¹⁵ т), яких на Землі налічуються мільйони. Деякі з озер мають дуже великі розміри і досить глибокі. Найбільше прісної води міститься в озері Байкал у Росії, яке має глибину 1620 м.

Озера різняться як за складом, так і за концентрацією розчинених у їхніх водах речовин. За своїм складом вони наближаються до підземних вод. У посушливих і пустельних зонах Землі переважають солоні й солонуваті озера. Наприклад, в озері Вікторія вміст солей в 11 разів більший, ніж в океанічних водах.

Болота є проміжною ланкою біосфери між озерами і підземними водами. Значна їх кількість знаходиться в помірних і високих широтах. У них нагромаджується болотний торф, до складу якого входить вуглець. До боліт належать і перезволожені ґрунти, які здебільшого поширені в тропічних районах. У них торф не нагромаджується, оскільки органічні речовини розкладаються повністю. Загальна площа боліт і перезволожених ґрунтів становить близько 3 млн км². У прибережних морських районах вода в болотах буває солоною чи солонуватою. Масу прісної озерної і болотної води оцінюють у 0,35 % загальної прісної води на Землі.

Ґрунтові води за інтенсивністю обміну з поверхневими водами та атмосферою подібні до поверхневих вод, за дією капілярних сил – до підземних вод, а за вмістом різних речовин (газів, органічних сполук і організмів) – це середовище, в якому інтенсивно відбуваються біогеохімічні процеси. Останні забезпечують родючість ґрунтів.

Річки і струмки – джерела прісної води, яка відтворюється в них найшвидше порівняно з іншими складовими біосфери. Маючи невелику миттєву масу (близько 1,2·10¹² т), вони впродовж року доставляють води у 37-38 разів більше (близько 4,5·10¹³ т), ніж містять самі водойми. Середня мінералізація цих вод ~ 90 мг/л. Солоні річки трапляються дуже рідко. Це здебільшого річки, які живляться солоними підземними водами або мають у своїх руслах поклади солі. Хімічний склад річкових вод визначається переважно особливостями ґрунтів, рослинності, клімату територій, на яких вони течуть, і характеризується середніми показниками (табл. 1.3).

Таблиця 1.3