- •Водні ресурси та їх складові
- •1. Водні ресурси
- •1.1. Поняття про водні ресурси Загальні відомості та основні поняття
- •1.2. Розподіл води на Землі
- •Об'єм води та активність водообміну різних частин гідросфери земної кулі
- •1.3. Колообіг води
- •Тривалість періодів поновлення запасів
- •1.4. Формування ресурсів прісних вод
- •Середній хімічний склад річкових вод, мг/л
- •1.5. Поверхневі і підземні води
- •1.6. Водний баланс як метод вивчення вр
- •Співвідношення складових світового водного басейну
- •1.7. Водний баланс і водні ресурси України
- •Водні ресурси України, км3
- •1.8. Особливості формування вр України
- •1.9. Оцінка запасів вр
- •2. Комплексне використання та охорона вр
- •2.1. Поняття про комплексне, раціональне використання вр
- •2.2. Необхідність раціонального використання вр
- •2.3. Проблеми комплексного використання і охорони вр
- •2.4. Роль вр у стабілізації навколишнього природного середовища
- •2.5. Екологічний підхід до використання вр
- •2.6. Схеми комплексного використання вр та їх охорони
- •Оцінка територій
- •2.7. Регулювання стоку
- •3. Якість води та її оцінка
- •3.1. Фізико-хімічні властивості води
- •Найважливіші фізичні константи води
- •3.2. Показники якості води
- •3.3. Класифікації води
- •3.4. Характеристики домішок води
- •3.5. Вимоги користувачів до якості води
- •1. Найбільш вимогливими учасниками вгк є господарсько-питне водопостачання, рибне господарство, харчова промисловість.
- •5. Вода для технологічних цілей промисловості.
- •3.6. Фактори, які впливають на якість води
- •3.7. Фонові води
- •Водне господарство як сфера діяльності
- •4. Водне господарство. Водогосподарські комплекси (вгк)
- •4.1. Поняття про водне господарство, його функції і завдання
- •4.2. Види використання вр. Водокористувачі і водоспоживачі
- •4.3. Класифікація водокористувачів
- •1. За метою використан- 2. За об’єктами 3. За технічними 4. За умовами
- •5. За характером використання 6. За способом 7. За впливом водокористувачів
- •4.4. Загальне та спеціальне водокористування
- •4.5. Вимоги до джерел водозабезпечення, підготовка води
- •4.6. Водопостачання та водовідведення
- •4.7. Облік води, плата за воду
- •4.8. Поняття про вгк. Класифікація вгк
- •4.9. Умови, що визначають склад учасників вгк
- •1. Соціально-економічні чинники:
- •2. Природні чинники:
- •4.10. Структура вгк, економічні показники вгк
- •4.11. Водогосподарські системи (вгс)
- •4.12. Моделювання вгс
- •4.13. Водогосподарське районування
- •Водогосподарські райони України
- •4.14. Комплексні гідровузли та водосховища
- •Ширина водосховища (в); середня ширина:
- •Острівність (j):
- •За конфігурацією акваторії;
- •За розміром площі і об’єму;
- •5. Промисловість як учасник вгк
- •5.1. Об’єм та структура водопостачання промислових підприємств
- •Середні питомі витрати води на виробництво окремих видів продукції, м3/т
- •5.2. Раціональне використання вр у промисловості
- •5.3. Схеми водопостачання промислових підприємств та їх ефективність
- •5.4. Екологічні вимоги до водозабезпечення промислових підприємств
- •5.5. Вплив промисловості на екологічний стан водних об'єктів
- •5.6. Шляхи економії води у промисловості
- •Структура водозберігаючих засобів
- •6. Комунальне господарство
- •6.1. Використання вр у комунальному господарстві
- •Вимоги до питної води
- •Показники якості води
- •6.2. Визначення витрат води на потреби кг
- •Питоме господарсько-питне водоспоживання
- •6.3. Заходи та шляхи економії води у кг
- •6.3.1. Вплив кг на екологічний стан водних об’єктів
- •7. Енергетика як учасник вгк
- •7.1. Основні джерела електроенергії, типи електростанцій
- •7.2. Гідроенергетичні ресурси України
- •7.2.1. Принципи використання енергії водного потоку
- •7.3. Особливості водокористування в енергетиці
- •7.4. Визначення витрат води на потреби тес та аес
- •Вимоги до якості води, яку використовують на тес і аес
- •7.5. Вплив енергетики на стан довкілля
- •8. Водний транспорт та лісосплав
- •8.1. Водні шляхи, їх класифікація
- •Судноплавні шляхи на річках України
- •8.2. Шлюзові камери, визначення потреб води на шлюзування
- •8.3. Лісосплав та його види
- •8.3.1. Типи лісосплаву
- •8.3.2. Розрахунок потреби води при лісосплаві
- •8.3.3. Вплив гребель, шлюзування та лісосплаву на довкілля
- •9. Рибне господарство
- •9.1. Рибне господарство, як учасник вгк
- •9.2. Рибогосподарський фонд України
- •9.3. Підприємства товарного риборозведення
- •Показники використання водний ресурсів ставкових господарствах Укрголоврибгоспу
- •9.4. Рибозахисні споруди
- •9.5. Водопостачання птр, ефективність використання води
- •10. Сільське господарство як учасник вгк
- •10.1. Споживання води у сільському господарстві
- •10.2. Витрати води на зрошення
- •10.3. Землеробські поля зрошення
- •10.4. Санітарно-гігієнічна оцінка територій зпз
- •10.5. Проблеми використання стічних вод для зрошення
- •10.6. Обводнення та економія води у сільському господарстві
- •10.7. Регулювання місцевого стоку
- •10.7.1. Вплив сільського господарства на вр
- •11. Водогосподарські баланси
- •11.1. Водний і водогосподарський баланс
- •Частка безповоротних витрат у різних
- •Водогосподарський баланс України по роках, млрд м3
- •11.2. Види водогосподарських балансів
- •11.3. Методика розрахунку вгб
- •11.4. Техніко-економічний аналіз вгс
- •11.5. Розподіл коштів всередині вгс
- •12. Основні водогосподарські проблеми. Проблеми водозабезпечення
- •12.1. Проблеми чистої води
- •12.2. Виснаження вр
- •12.3. Вплив господарських заходів на водні ресурси
- •12.4. Вплив водогосподарських заходів на довкілля
- •12.5. Техногенні впливи на режими поверхневих вод
- •12.6. Специфіка закритих водойм та їх вплив на довкілля
- •12.7. Проблеми Дніпра
- •13. Боротьба зі шкідливою дією вод
- •13.1. Повені, їх класифікації
- •13.2. Захист від повені, регулювання стоку
- •13.3. Розрахунок дамб обвалування
- •Залежність від структури донного ґрунту
- •13.4. Процеси водної ерозії, їх вплив на довкілля
- •13.5. Протиерозійні заходи та споруди
- •1 − Висівання багаторічних трав; 2 − ставок; 3 − вал
- •13.6. Зсуви, руйнування берегів, перезволоження
- •Охорона водних ресурсів
- •14. Оцінка якості поверхневих вод
- •14.1. Основні причини зміни якості вр
- •14.2. Санітарний стан природних вод України та його формування
- •14.3. Основні джерела забруднення поверхневих вод
- •14.4. Санітарно-токсикологічні характеристики хімічних домішок води
- •14.5. Класифікація забруднень та їх нормування
- •Класифікація якості води
- •14.6. Нормативи якості води
- •14.7. Санітарно-гігієнічні та рибогосподарські нормативи
- •Вимоги до складу і властивостей води для відповідних категорій водокористування
- •14.8. Показники якості питної води
- •14.9. Самоочищення природних вод та його інтенсифікація
- •15. Охорона водних ресурсів
- •15.1. Визначення концентрацій забруднюючих речовин у водних об’єктах і стічних водах
- •15.2. Модель забруднення поверхневих вод за басейновим принципом
- •15.3. Нормативи граничнодопустимих скидів (гдс) та порядок їх визначення
- •15.4. Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення
- •15.5. Екологія річки
- •15.6. Класифікація малих річок за ступенем забруднення. Паспорт річки
- •15.7. Захист водойм від хімічних забруднень
- •15.8. Теплове забруднення водойм та його наслідки
- •15.9. Водоохоронні заходи
- •16. Стічні води, їх відведення, очищення та використання
- •16.1. Класифікація стічних вод
- •Значення бск5 у водоймах з різним
- •16.2. Норми водовідведення, системи каналізації
- •16.3. Очищення стічних вод
- •16.4. Вторинне використання стічних вод
- •16.5. Оборотні системи водопостачання
- •16.6. Безстокові (замкнуті) системи водозабезпечення
- •16.7. Розрахунки допустимих концентрацій забрудників у стічних водах
- •Законодавча база раціонального використання і охорони водних ресурсів
- •17. Державний контроль і нагляд за використанням вр
- •17.1. Міжнародна та державна політика в галузі використання вр та їх охорони
- •17.2. Законодавчі заходи щодо охорони вр
- •17.3. Організація контролю за станом вр
- •17.4. Планування водоохоронної діяльності
- •17.5. Організація управління вр
- •17.6. Екологічні фонди та економічне стимулювання охорони вр
- •17.7. Визначення розмірів плати і стягнень платежів за забруднення вр
- •17.8. Постанова Кабінету Міністрів України щодо нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору
- •Про затвердження Порядку встановлення
- •Порядок
- •Додаток 1 нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища
- •Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення
- •Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від класу небезпечності
- •Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення
- •Нормативи збору, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти залежно від концентрації
- •18. Основні законодавчі акти в галузі водного господарства
- •18.1. Закони України щодо використання і охорони вр
- •- Конституція України. Витяги.
- •18.1.1. Методики та інструкції. Накази та постанови
- •18.2 Водний кодекс України
- •18.3. Державний облік вод. Водний кадастр
- •18.4. Нормативи і стандарти щодо якості води
- •18.5. Відповідальність за порушення водного законодавства
- •Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом
- •Стаття 250. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів
- •Стаття 59. Порушення правил охорони водних ресурсів
- •Стаття 60. Порушення правил водокористування
- •Стаття 72. Пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами і покидьками
- •19. Гідрологічні особливо охоронні території (оот)
- •19.1. Критерії і параметри створення оот
- •Стаття 60. Система природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні
- •Стаття 61. Природно-заповідний фонд України
- •Стаття 62. Курортні і лікувально-оздоровчі зони
- •19.2. Зони санітарної охорони у водопостачанні
- •Стаття 33. Об'єкти санітарної охорони у сфері питної води та питного водопостачання
- •Стаття 34. Зони санітарної охорони
- •Стаття 35. Пояси особливого режиму зони санітарної охорони
- •Стаття 36. Обмеження господарської та іншої діяльності в зонах санітарної охорони
- •19.3. Рекреації
- •19.4. Обґрунтування режимів охорони оот
- •Стаття 37. Режим зони санітарної охорони
- •Стаття 38. Забезпечення санітарної охорони
- •Список літератури
- •Допоміжна література
Водні ресурси України, км3
Вид ресурсів
|
Ресурси за рік, км3 |
Водозабезпеченість території в дуже маловодний рік, тис. м3/км2 |
||
середній за водністю |
маловод-ний |
дуже маловодний |
||
Місцевий річковий стік |
52,4 |
41,4 |
29,7 |
49,2 |
Приплив із суміжних територій |
34,7 |
28,8 |
22,9 |
37,9 |
Підземні води, що гідравлічно не зв'язані з річковим стоком |
7,0 |
7,0 |
7,0 |
11,6 |
Сумарні ресурси |
94,1 |
77,2 |
59,4 |
98,4 |
У розрахунку на 1 км2 площі країни середній місцевий стік становить 86,8 тис. м3/рік, а в розрахунку на одного жителя – близько 1 тис. м3/рік. У дуже маловодний рік ці цифри дорівнюють відповідно 49,2 і 0,61. Це свідчить про те, що Україна належить до недостатньо забезпечених водою країн. Розподіл річкового стоку по території України дуже нерівномірний. Це відповідає територіальному розподілу атмосферних опадів і сумарного випаровування. Найменше водних ресурсів формується там, де зосереджені найбільші водоспоживачі, – Донбас, Криворіжжя, Крим, Південні області.
Стік річок є одним із компонентів водного балансу. Останній для території України характеризується річною сумою опадів (609 мм), що витрачаються в основному на випаровування (526 мм) і в значно меншій кількості – на формування місцевого стоку (83 мм). При цьому на частку поверхневого стоку припадає 64 мм, а підземного – 19 мм. Валове зволоження території країни становить 545 мм. Середній коефіцієнт стоку дорівнює 0,14. Отже, річковий стік становить порівняно незначну частину сумарних опадів і випаровування – відповідно 14 і 16 %. Проте значення цього елемента водного балансу дуже велике. Особливо цінним є підземний стік, який характеризується незначною мінливістю, на нього майже не впливають посушливі роки.
Таблиця 1.6
Область
|
Площа, тис.км2
|
Населення, тис. чол.
|
Водні ресурси, км3 |
|||||
Середні багаторічні |
75 % забезпеченості |
95 % забезпеченості |
||||||
місцеві |
сумарні |
місцеві |
сумарні |
місцеві |
сумарні |
|||
Україна |
603,7 |
48457 |
52,4 |
87,1 |
41,4 |
71,7 |
29,7 |
55,9 |
Чернігівська |
31,9 |
1245,3 |
3,45 |
29,57 |
2,66 |
24,28 |
1,95 |
19,42 |
1.8. Особливості формування вр України
Характерною особливістю основної складової водних ресурсів країни – річкового стоку – є його нерівномірність упродовж року і з року в рік. За особливостями внутрішньорічного розподілу річкового стоку територію України поділяють на 16 районів. Спільним для всіх цих районів є те, що скрізь більша частина річного стоку формується під час весняної повені – від 60-70 % на півночі та північному сході до 80-90 % на півдні України.
З водами річок пов'язані озерні, болотні та підземні води, які можуть враховуватись при оцінці водозабезпеченості окремих адміністративних областей та економічних районів.
Більша частина цих вод повільно циркулює в процесі колообігу води і належить до категорії вікових запасів, які нині використовуються в невеликій кількості. Менша їх частина щорічно або протягом певного періоду відновлюється, бере участь у колообігу води, частково використовується людьми і, отже, належить до категорії сучасних водних ресурсів.
Так склалося, що озера України вивчені недостатньо, не встановлений і об'єм води в них. За наближеними підрахунками Г.І. Щвеця, об'єм води в прісних озерах досягає 2,3 км3, у солоних і лиманах – 8,6 км3.
Значну частину території України (переважно північну) займають болота, заболочені й перезволожені землі – 6569 тис. га, в яких зосереджена велика кількість води (близько 30 км3). Тільки при осушенні таких земель частина вод скидається у водотоки і поповнює ресурси річкового стоку.
Україна має значні запаси підземних вод. Як і поверхневі, підземні води складаються зі щорічно відновлюваних і вікових запасів. Найпрактичнішими є щорічно відновлювані ресурси підземних вод, тобто води зони активного водообміну, об'єм яких становить 18,6 км3/рік.
Підземні води зосереджені в окремих артезіанських басейнах і провінціях. Найбільше їх припадає на Дніпровсько-Донецький (57,4 %) та Волинсько-Подільський (16,9 %) артезіанські басейни. В інших регіонах України ресурси підземних вод значно менші (в гідрогеологічній провінції Українського щита 10,1 %, Причорно-морському артезіанському басейні – 8,7, Карпатській гідрогеологічній провінції – 3,5, Донецькій – 2,8, Гірському Криму – 0,6 %). Частина підземних вод безпосередньо пов'язана з поверхневими водами, вони надходять до річок у вигляді підземного стоку. Ресурси цих вод сумарно дорівнюють величині підземного стоку (11,4 км3/рік) і враховуються при визначенні ресурсів поверхневих вод.
Крім територіальної, водним ресурсам України властива також значна мінливість у часі (внутрішньорічна і багаторічна), що необхідно врахувати при оцінці водозабезпеченості, та різновидність показників якості (каламутність, хімічний склад, мінералізація) і термічного режиму.
Регіони України відчувають гостру нестачу води (західні регіони та східна частина Кримського півострова). Дефіциту води зазнають Львів, Житомир, Бердичів та інші міста. Близько 33 % населення країни проживає в недостатньо забезпечених водою регіонах.
Найбільший водопостачальник – Дніпро, який є головною водною артерією України і третьою на європейському континенті річкою (після Дунаю та Волги) за площею басейну (509 тис, км2) та четвертою за довжиною (2200 км). Води басейну Дніпра становлять близько 80 % усіх водних ресурсів України. Середній багаторічний обсяг стоку Дніпра у гирлі досягає 53 км3. У маловодні роки він зменшується до 43,5, а в надто маловодні – до 30 км3. Середньорічний стік Дніпра формується на території Росії (32 %) та Білорусі (31 %). Прогнозовані ресурси підземних вод у басейні Дніпра в межах України становлять 12,8 км3, з яких 4,7 км3 гідравлічно не пов'язані з поверхневими водами. Обсяг розвіданих запасів оцінюється в 2,6 км3 на рік, але нерівномірність їх розподілу зменшує можливість використання до 1,2 км3.
Розподіл водних ресурсів на території басейну Дніпра дуже нерівномірний. Найзабезпеченіша водою його верхня частина, в якій у середній за водністю рік на один квадратний кілометр площі припадає 219 тис. м3/рік води. В басейні Десни і Прип'яті питомі водні ресурси становлять 110-115 тис. м3/рік, а в нижній частині басейну водозабезпеченість зменшується до 36 тис. м3/рік на 1 км2. У формуванні водних ресурсів Дніпра велике значення мають водосховища і ставки на його притоках. Кількість останніх становить 15380 із загальною довжиною 67156 км. На Дніпрі створено каскад із 6 водосховищ загальною площею 6950 км3. Об'єм акумульованої в них води досягає 43,8 км3. Тому більшу частину водосховищ можна віднести до мілководних.
Дніпро – джерело водопостачання не лише для споживачів, які проживають у межах його басейну, але й для інших промислових центрів півдня і південного сходу країни. Системами каналів Дніпро-Донбас, Північно-Кримський і Каховський щороку переміщується за межі басейну близько 5-6 км3 стоку. Загалом Дніпро забезпечує водою понад 65 % території України, на якій проживає близько 30 млн. населення. На цій території розміщено 50 великих міст і промислових центрів, близько 10 тис. підприємств, 2,2 тис. сільських та понад 1 тис. комунальних господарств, 50 великих зрошувальних систем і 4 атомних електростанції.
У басейні Дніпра зосереджено також основний промисловий потенціал країни. Це призводить до величезного антропогенного навантаження на його води та впливає на формування якості води.