Учений,
роки життя,
країна
|
Ідеї
|
О.
Конт
(1798—1857),
Франція
|
Запровадив термін «соціологія»,
обґрунтував необхідність
виокремлення цієї науки в самостійну
галузь знання, визначив її предмет
(закони розвитку суспільства),
структуру і методи
Уважав, що поділ праці:
— є витоком
існуючої підлеглості;
— призводить до однобокої
професіоналізації, спотворюючи
особистість;
— руйнує
солідарність і злагоду в суспільстві
|
Г.
Спенсер
(1820—1903)
Англія
|
Суспільство
подібне біологічному організму,
кожний елемент його структури виконує
свої функції.
Виробничі
і розподільні інститути у взаємодії
з іншими соціальними інститутами
утворюють соціальну організацію —
суспільство.
В
індустріальному суспільстві індивіди
існують за рахунок праці та інших
видів діяльності, в яких виявляється
їх підпри-
ємливість
|
Ф.
Райцель
(1844—1904)
Німеччина
|
|
Г.
Бокль
(1821—1862)
Англія
|
Природні
явища впливають на розвиток людини,
особливості її тілесної концепції,
своєрідність мислення та духовності,
рівень національного багатства
країни. Спостерігається залежність
між ландшафтом країни та інтелектуальними
і психічними якостями народу.
Особливості природних умов зумовлюють
підкорення людини природі в одних
регіонах і природи — людині в інших.
Вони впливають на зростання «розумового»
фактора і розподіл «розумової»
діяльності
|
У. Самнер
(1840—1910)
США
|
|
У.
Беджгот
(1826—1877)
Англія
|
|
Учений,
роки життя,
країна
|
Ідеї
|
М.
Гумплович
(1838—1909)
Австрія
|
Соціологія —
наука про соціальні групи та відносини
між ними.
Основна
характеристика міжгрупових відносин
— безперервна боротьба.
Підставою
для міжгрупових конфліктів є прагнення
до задоволення матеріальних потреб
|
Г.
Тард
(1843—1904)
Франція
|
Суспільні
процеси пояснюються дією механізму
наслідування, на якому ґрунтуються
людські стосунки.
Непоборне
прагнення людей до наслідування є
рушійною силою розвитку суспільства.
Усі
явища в суспільстві відбуваються під
впливом сили прикладу і наслідування
звичаю, моди, покарання, навчання,
виховання тощо
|
Г.
Зіммель
(1858—1918)
Німеччина
|
Предметом вивчення
соціології є «чисті форми» (ідеальне,
цінності), що фіксують у соціальних
явищах найбільш стійкі, універсальні
риси, а не емпіричне розмаїття
соціальних фактів (формальна
соціологія).
Соціологія
насамперед є соціологічним дослідженням,
вона не може вивчати все те, що підпадає
під визначення «соці-
альне».
На соціальну
реальність, людську культуру
надзвичайний вплив мають грошові
відносини і поділ праці.
Відчуження праці
|
Ф.
Тьонніс
(1855—1936)
Німеччина
|
|
Е.
Дюркгейм
(1858—1917)
Франція
|
Суспільство
— соціальна реальність, що складається
із сукупності соціальних фактів.
Соціологія
має вивчати реальні соціальні явища
(аномію, суїцид тощо), а не уявлення
про них.
Головним у теорії
суспільства є «соціологізм» (пояснення
соціального виходячи із самого
соціального).
Праця — соціальний
процес інтеграції суспільства.
Економічний
процес поділу праці має не лише
соціальні наслідки, а й сам зумовлений
соціальним станом суспільства
|
М.
Вебер
(1864—1920)
Німеччина
|
Соціологія має
бути «розуміючою», вивчати сенс, який
вкладає у свої дії суб’єкт.
Соціологія —
наука не тільки про розуміння поведінки,
а й про соціальну дію.
Поділ праці —
спосіб соціально-економічної взаємодії
суб’єктів;
У
поділі праці переплітаються чотири
фундаментальні чинники — технічний,
економічний, соціальний та історичний
|
Закінчення дод. 5
Учений,
роки життя,
країна
|
Ідеї
|
К.
Маркс
(1864—1920)
Німеччина
|
Завдання
вчених — не лише розтлумачити соціальну
дійсність, а й змінити її революційним
шляхом.
Економічні
відносини — основа всіх інших відносин
(політичних, правових, соціальних).
Концепція
відчуження праці.
Розробка анкети
|
В.
Парето
(1848—1923)
Італія
|
|