2.Реалізація принципу наочності в курсі природознавства початкової школи. Матеріальні навчальні моделі.(2год.) План.

1. Суть принципу наочності в процесі навчання.

2. Відмінність між чуттєвістю і наочністю ознак і властивостей об’єктів природи.

3. Характеристика та вимоги до засобів наочності.

4. Види засобів наочності.

5. Дидактичні цілі використання засобів наочності на різних етапах процесу навчання.

Запитання i завдання для самоперевiрки:

Які загальні вимоги до методики застосування засобів наочності? Які засоби наочності належать до натуральних? Охарактеризуйте їх. Розкажіть про особливості методики використання натуральних засобів наочності. Відповідь ілюструйте конкретними прикладами. Які засоби наочності належать до образотворчих? У чому їх особливості? Розкажіть про методику застосування образотворчих засобів наочності в процесі навчання природознавства.

Які засоби наочності належать до аудіовізуальних? Охарактеризуйте їх. На конкретних прикладах розкрийте методику застосування аудіовізуальних засобів наочності в процесі навчання природознавства. У чому полягає специфіка моделей як засобів наочності? Які види моделей використовуються у процесі навчання? Чим забезпечується ефективність застосування моделей в процесі навчання молодших школярів? Які критерії доцільності вибору моделей в процесі навчання?

Матеріал для засвоєння: У курсі “Природознавство ” використовуються матеріальні, знакові (мислені) та ігрові моделі. Використовуючи їх у навчальному процесі, вчитель має змогу формувати в учнів нові уявлення і поняття на основі живого сприймання конкретних образів і явищ. Як правило, побудові матеріальних моделей передує створення мисленої моделі. Штофф В.О. в роботі «Проблеми методології наукового пізнання» дає таке визначення: “Модель — мислено уявлювана або матеріально реалізована система, яка, відображаючи або відтворюючи об’єкт дослідження, здатна замінювати його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про цей об’єкт.”

Більшість авторів, які займаються дослідженням методу моделювання, ділять всі існуючі моделі на два великі класи залежно від того, якими засобами здійснюється моделювання:

а) матеріальні, або речові;

б) мислені, або ідеальні, знакові.

Матеріальні моделі — це тривимірне зображення об’єкта, його частини чи групи об’єктів у зменшеному або збільшеному вигляді. До них відносяться: глобус, телурій, макети тощо. Ці моделі доступні для безпосереднього сприймання. Використовуючи їх у навчальному процесі, вчитель має змогу формувати в учнів нові уявлення і поняття на основі живого сприймання конкретних образів і явищ. Характерною ознакою таких моделей є їх наочність.

Мислені (знакові) моделі можуть бути зображені на відповідних схемах, малюнках, кресленнях. Але незважаючи на те, що вони відображені в матеріальних явищах, вони як зауважує Штофф В.О. «працюють» тільки завдяки мисленим операціям, які над ними здійснює суб’єкт у процесі їх конструювання або перетворення. Матеріальні ж моделі, хоча їх побудувала або відібрала сама людина, існують об’єктивно, діють за відповідними об’єктивними законами природи і в цьому розумінні існують незалежно від дослідника.

Мислені моделі передають загальну структуру, істотні зв’язки та інші особливості реальних об’єктів в образній формі.

Застосовують моделювання як при повторенні вивченого, так і при вивченні нового. Іноді при моделюванні діти виготовляють з паперу або картону кольорові фігури дерев, будівель або тварин, що робить модель виразнішою і привабливішою. Дуже важливими на наш погляд для використання такого виду роботи є теми де вводиться поняття „речовина”. Максимальне використання можливо у темах “Вода”, “Повітря”, “Корисні копалини”, “Грунт”. Набуття досвіду моделювання навколишнього відбувається під час розв’язування різноманітних завдань, тісно пов’язаних з практичною діяльністю школярів.

Завдання для практичної роботи