Контрольні питання

1. Що таке Internet?

2. Які основні сервіси надає мережа Internet? Дайте їх коротку характеристику.

3. Що таке протокол? Які функції виконує протокол TCP/IP?

4. Яка структура IP-адреси?

5. Яка структура доменної адреси?

6. Що таке WWW, FTP, URL?

7. Що таке Web-сторінка, Web-сайт, Web-сервер?

8. Як здійснюється навігація у Web-просторі?

9. Що таке браузер? Які браузери ви знаєте?

10. Які основні можливості забезпечують Web-браузери?

11. Що таке гіперпосилання, який вони мають вигляд?

12. Що таке URL-адреса, який вона має формат?

13. Як здійснюється перегляд Web-сторінок?

14. Як здійснити збереження Web-сторінки на диску?

15. Як завантажити Web-сторінку в новому вікні?

16. Яке призначення мають кнопки з панелі інструментів Internet Explorer?

17. Як встановити параметри програми Internet Explorer?

18. Яку роль виконують пошукові сервери?

19. Які категорії пошукових серверів використовуються в Інтернет?

20. Які ви знаєте пошукові системи? Назвіть їх URL-адреси.

21. Яка різниця між Web-серверами та FTP-серверами?

22. Як отримати файл з FTP-сервера?

23. Як здійснити пошук файлів в Internet?

24. Що таке Вікіпедія?

25. Назвіть правові інформаційно-пошукові системи. Як їх використати?

26. Як зайти на сайт Вищого адміністративного суду України?

27. Яка адреса Web-сайту Чернівецького національного університету?

28. Щотаке електронна пошта?

29. Який формат адреси поштової скриньки? Як її створити?

30. Наведіть приклади безплатних поштових серверів.

31. Які програми забезпечують роботу електронної пошти?

32. Яке призначення має загальнодержавна інформаційна система “Електронна Україна”?

Завдання для самостійного виконання

1. Критерії пошуку інформації в мережі Інтернет.

2. Енциклопедії та словники в Інтернеті.

3. Інформаційна безпека в мережі Інтернет.

4. Законодавство, що регулює електронні розсилання.

5. Програма інформатизації України.

Лекційний матеріал Тема 1. Основи інформатики

План викладу матеріалу

1. Поняття інформації та інформаційних процесів.

2. Предмет та задачі інформатики.

3. Поняття алгоритму.

4. Представлення інформації в ЕОМ. Одиниці інформації.

5. Системи числення.

6. Кодування чисел в ЕОМ.

7. Кодування символьної інформації.

8. Кодування графічних зображень.

9. Кодування звуку.

10. Захист інформації.

11. Інформаційно-пошукові системи.

§ 1. Поняття інформації та інформаційних процесів

Важливою складовою навколишнього світу є інформація. Вона є од­ним з основних ресурсів суспільства. Інформація подається у ви­г­­­ля­ді мо­ви, тексту, зображення, числових даних, графіків, таблиць тощо.

В науці відомі різні підходи до визначення інформації, тому не існує єдиного універсального визначення інформації.

Інформація відноситься до абстрактних понять і проявляється в мате­ріальній формі в вигляді сигналів, вона включає в себе обмін зведеннями між людьми, обмін сигналами між живою і неживою приро­дою, людьми та пристроями. В кібернетиці під інформацією розуміють зміст послідов­ності символів (сигналів) з деякого алфавіту. Всяка ін­фор­мація зберіга­єть­ся у вигляді кодів, то­му перед збереженням вона повинна бути закодована.

До критеріїв оцінки інформації належить: корисність, актуальність, дос­­товірність, об’єктивність, повнота, доступність, своєчасність.

Термін інформація походить від латинського informatio, що означає по­яснення, освідомлення. Згідно з законом України «Про інформа­цію»

Інформація – це документовані або публічно оголошені відомості про осіб, предмети, факти, події, явища навколишнього середо-вища, процеси, що відбуваються в ньому, незалежно від форми їх представлення, які зменшують степінь невизначеності, та не­пов­­ноту знань про них.

Як один із видів інформації цей закон виокремлює правову інфор­ма­цію, як сукупність відомостей про право, його систему, юри­дичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення, їх роз­крит­тя тощо.

Правова інформація – це весь масив правових актів, а также тісно зв’язаних з ним матеріалів, що охоплюють всі сфери правової діяльності.

Джерелами правової інформації є Конституція України, законодавчі й підзаконні правові акти, міжнародні договори та угоди, норми й принципи міжнародного права а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи, інші джерела.

Діяльність сучасної людини пов’язана з різними інформаційними про­цесами. До інформаційних процесів належить пошук, збір, системати­зація, обробка, передача, збереження, розповсюдження, захист інформації.

Інформація в сучасному суспільстві стала важливим економічним, со­ціальним і політичним фактором. Особливо різке зростання обсягів інфор­мації спостерігається в останні роки. Починаючи з 1990 р., обсяг інфор­мації подвоюється за один рік. Оскільки для прийняття раціональ­ного і своєчасного рішення потрібно обробляти інформацію великих об’ємів, що не можливо без використання технічних засобів, то відбу­вається інформа­тизація і комп’ютеризація суспільства, що забезпечить достовірне своє­час­не використання знань в усіх сферах людської діяль­ності. Ефект­ронно-обчислювальні машини стають універсальним тех­ніч­ним засобом обробки інформації. Створення і експлуата­ція інфор­ма­ційних ресурсів ни­ні більш, ніж на 90% виконується на обчислювальних машинах. Резуль­татом про­цесу інформатизації є створення інформа­ційного суспільства. Базовим прин­ципом інформаційного суспільства є широке використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій з метою надання вільного дос­ту­пу до інформації та знань (проголошено Генеральною Асамблеєю ООН).

Інформаційне суспільство – це суспільство, до всіх сфер діяль­ності членів якого входять комп’ютери та комп’ютерні технології для здійснення інформаційних процесів.

В порівнянні з індустріальним суспільством, де все направлено на вироб­ництво і використання товарів, в інформаційному суспільстві виробляють і вико­ристовують знання, що приводить до збільшення розумової праці та ство­рення інформаційних продуктів для використання в суспільстві. Тобто нова економіка базується на знаннях, а не на розширенні споживання природних ресурсів. Нагро­мадження капіталу все більше визначається процесом накопичення знань. В Україні прийнятий закон “Про основні засади розвитку інформаційного сус­пільства в Україні на 2007-2015 роки”, який визначає напрями розвитку інфор­маційного суспільства в Україні.

В період переходу до інформаційного суспільства потрібно підготувати лю­дину, що володіє сучасними технічними засобами і відповідними ком­п’ю­терними технологіями, тобто має певний рівень інформаційної куль­тури.

Інформаційна культура – це вміння цілеспрямовано працювати з інформацією, використовуючи для її створення, обробки, пере­дачі і збереження комп’ютерні технології, сучасні технічні та прог­рамні засоби.

Інформатизація – це сукупність взаємозв’язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, ви­роб­ничих процесів спрямованих на створення оптималь­них умов для мак­симально повного задоволення в інформаційних потребах різ­них суб’єктів на основі використання інфор­ма­­ційних систем та ресурсів із застосуванням прогресивних комп’ютерних технологій.

За даними світової статистики витрати на інформатизацію в 2006 р. до­сягли 1 трлн. доларів, щорічно збільшуючись на 5,4%. В Україні в 1998 р. прийнята “Національна програма інформатизації”, метою якої є ство­рення умов для забезпечення суб’єктів суспільства своєчасною, дос­то­вір­ною та повною інформацією шляхом використання інформаційних технологій і забезпечення інформаційної безпеки держави. На 2008 р. бюджетом Украї­ни для виконання цієї програми було передбачено 9 млн. грн.

Інформатизація здійснюється в різних областях людської діяль­ності. Наприклад, побудова демократичної держави, становлення рин­кової еко­номіки висувають на перший план формування єдиного інформаційно-право­вого простору, що забезпечує зростання ефектив­ності права за раху­нок більш повної правової інформованості всіх структур суспіль­ства і кож­ного громадянина зокрема, тобто виникає необхідність здійсню­вати пра­вову інформатизацію.

Правова інформатизація – це процес створення оптималь­них умов для максимально повного задоволення в інформаційно-пра­вових проблемах різних суб’єктів на основі використання інформа­ційних ресурсів із застосуванням прогресивних технологій.

Головна мета правової інформатизації полягає в побудові загаль­но­державної правової інформаційної системи, що охоплює всі регіони, вищі державні органи влади, правоохоронні органи, органи місцевого са­мовря­дування тощо. Інформація, що зберігається в системі, надається будь-яко­му абоненту, незалежно від територіальної віддаленості, при ви­ко­­нанні користувачем умов доступу до інформаційних ресурсів.

В сфері правової інформатизації робота здійснюється за напрямками:

• інформатизація законотворчої та нормотворчої діяльності;

• інформатизація правозастосовної діяльності;

• інформатизація правоохоронної та судочинної діяльності;

• правове забезпечення процесів інформатизації.

Інформаційні правові системи сьогодні – це єдина можливість опера­тивної орієнтації в правовій інформації через лавиноподібний характер про­­цесу законотворення. Якби прийшлось працювати з паперовими носія­ми ми б не справились. З метою більш ефективного використання наявних інформаційних ресурсів для реалізації повноважень Верховної Ради України розроблена програма інформатизації законотворчого процесу у Верховній Раді України на 2010 - 2015 роки.

Одним з негативних наслідків інформатизації суспільства є поява комп’ютерної злочинності. Діапазон злочинів в цій сфері надзвичайно ве­ли­кий. Не дивлячись на те, що законодавство в цій області в більшості країн існує, прогрес викидає все нові проблеми, які вимагають розробки нового правового регулювання. Розвиток нормативно-правової бази ін­фор­мацій­ної сфери в Україні поки що не достатній.