- •Навчально-тематичний план лекцій і практичних занять
- •Частина 1 теоретичні засади отримання та використання матеріалів аерокосмічної зйомки Змістовий модуль 1
- •Тема 1. Сучасний стан розвитку аерокосмічних методів отримання географічної інформації
- •Контрольні питання до теми 1:
- •Тема 2. Фізичні основи аерокосмічної зйомки
- •Контрольні питання до теми 2:
- •Тема 3. Аерокосмічна зйомка
- •Контрольні питання до теми 3:
- •Типові завдання до модульної контрольної роботи № 1.
- •Змістовий модуль 2
- •Тема 4. Матеріали аерокосмічної зйомки
- •Контрольні питання до теми 4:
- •Тема 5. Теоретичні основи і методи дешифрування
- •Контрольні питання до теми 5:
- •Типове завдання для модульної конторльної роботи № 2
- •Частина 2 використання даних супутникових спостережень у географічних дослідженнях Змістовий модуль 3
- •Тема 6. Аерокосмічні методи досліджень у метеорології і кліматології
- •Контрольні питання до теми 6:
- •Тема 7. Використання космічної інформації у вивченні гідросфери
- •Контрольні питання до теми 7:
- •Типове завдання для модульної контрольної роботи № 3
- •Тема 8. Використання космічної інформації у вивчення літосфери
- •Контрольні питання до теми 8:
- •Тема 9. Використання космічної інформації у екології, географії ґрунтів, вивченні рослинного та тваринного світу
- •Контрольні питання до теми 9:
- •Типове завдання для модульної контрольної роботи № 4
- •Змістовий модуль 4
- •Тема 10. Використання космічної інформації у вивченні взаємодії сучасних природних та антропогенних ландшафтних процесів.
- •Контрольні питання до теми 10:
- •Тема 11. Використання космічної інформації у дослідженні урбанізованих територій
- •Контрольні питання до теми 11:
- •Типове завдання для модульної контрольної роботи № 5
- •Тема 12. Використання космічної інформації в галузі управління соціально-екологічною безпекою територій.
- •Контрольні питання до теми 12:
- •Тема 13. Аерокосмічне картографування
- •Контрольні питання до теми 13:
- •Типове завдання для модульної контрольної роботи № 6
- •Питання до заліку (перша частина)
- •Питання до заліку (друга частина)
- •Рекомендована література основна
- •Додаткова
Контрольні питання до теми 8:
1. Чим визначається цінність космічної інформації для геологічних досліджень?
2. Як на космічних знімках зображуються лінеаменти та кільцеві структури?
3. Які матеріали космічної зйомки використовують для вивчення вулканізму?
4. Назвіть основні напрямки геологічного картографування із застосуванням космічної інформації.
5. Які обмеження застосування методів вивчення деформацій земної поверхні супутниковими засобами?
8. Якими методами вивчається рельєф за даними супутникових спостережень?
Тема 9. Використання космічної інформації у екології, географії ґрунтів, вивченні рослинного та тваринного світу
Лекція 21. Застосування супутникових спостережень для досліджень наземних екосистем: загальна методологія використання ДЗЗ в задачах дослідження наземних екосистем та екологічного моніторингу, основні напрями застосування методів ДЗЗ, проблемно – орієнтована методична схема розпізнавання і класифікація типів земної поверхні, основні терміни і визначення. Розподіли спектрального відгуку об'єктів поверхні та реєстрація сигналу від земних покровів. Класифікація земних покровів та картування стану землекористування, аналіз стану землекористування та реєстрація змін земних покровів. Районування та картографування структури ґрунтового покриву. Формування спектральних ознак рослинного покриву, спектральні індекси як інформативні ознаки стану екосистеми, перелік основних спектральних індексів. Показники продуктивності та методи інтегральної оцінки продуктивності рослинності за даними ДЗЗ. Вивчення глобальних і регіональних змін екосистем супутниковими засобами, контроль несприятливих процесів (перезволоженість, гумусність, засоленість, еродованість тощо). Системно-аналітичне представлення екологічної системи, загальна модель екологічної системи, оцінка ролі ДЗЗ для вивчення екосистем: системна природа індикаторів ДЗЗ.
Практичне заняття 14.
1. Огляд біофізичної моделі формування спектральних індексів рослинного покриву як інформативних ознак стану екосистеми.
2. Аналіз взаємовідношення розподілів сигнатур об'єктів і класів поверхні на відповідність невизначеностей в задачах аналізу екосистем, визначення переваг супутникових методів для дослідження складних систем (зокрема екосистем).
Лекція 22. Застосування супутникових спостережень для вирішення задач лісового господарства та вивчення лісового покриву: загальна модель переносу речовини/вологи і енергетичного балансу в рослинному покриві, ключові змінні та індикатори стану лісових екосистем. Загальна методологія використання ДЗЗ в задачах дослідження лісового покриву та лісового господарства, проблемно-орієнтовані моделі формування інформативних ознак. Методи розпізнавання складу лісового покриву, визначення і картографування лісового фонду. Методи оцінки поточної продуктивності та прогнозування біологічної і економічної продуктивності лісових ресурсів, геоботанічне районування, вивчення структури рослинного покриву, підхід до визначення ареалів поширення тварин, окреслення природоохоронних територій, створення медико-географічних карт. Методи контролю фітосанітарного стану лісу. Роль даних ДЗЗ в дослідженнях лісових екосистем при глобальному моделюванні кліматичних і екологічних змін, моделі балансу вуглецю і аудит парникових газів. Загальний огляд існуючих методів контролю лісових пожеж та оцінки відповідних ризиків.
Практичне заняття 15.
1. Вивчення різних типів лісових екосистем і порівняльний аналіз їх інформативних ознак в різних спектральних діапазонах.
2. Аналіз застосування методів ДЗЗ для вивчення ролі лісових екосистем в глобальному кругообігу вуглецю.