
- •Інструктивно-методичні рекомендації до лабораторних робіт з курсу «Фізіологія людини і тварин»
- •6.010201Фізичне виховання*
- •6.030103 Практична психологія*
- •Передмова
- •Заняття №1. Фізіологія збудливих тканин
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Хід роботи
- •- Джерело електричного струму; 2 - ключ; 3 – первинна котушка;
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи
- •Заняття №2. Фізіологія збудження
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота № 2
- •Хід роботи
- •Заняття № 3.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи
- •1. Заведення пінцета під корінці крижового відділу
- •Лабораторна робота №3
- •Заняття № 4.Фізіологія м’язів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 5.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 6. Фізіологія нервової тканини.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 7. Фізіологія нервової тканини
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 8. Фізіологія цнс.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 9. Фізіологія сенсорних систем
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Заняття № 10. Фізіологія зорової сенсорної системи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 4.
- •Лабораторна робота № 5.
- •Хід роботи
- •Заняття № 11. Фізіологія слухового аналізатора
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2
- •Хід роботи
- •Заняття № 12. Фізіологія ендокринних залоз
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 13. Фізіологія крові
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Лабораторна робота №2.
- •Лабораторна робота №3.
- •Хід роботи
- •Заняття № 14. Фізіологія крові
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Заняття № 15. Фізіологія серця
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Лабораторна робота №2.
- •Лабораторна робота №3 (ознайомлення).
- •При аналізі екг визначається :
- •Проводиться вимірювання тривалості та величини окремих елементів екг.
- •Заняття № 17. Фізіологія кровоносних судин
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 2
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 4.
- •Заняття № 18. Регуляція роботи серцево-судинної системи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Хід роботи Крок 1. Знерухомлюють жабу шляхом руйнування головного та спинного мозку.
- •Язикоглотковий нерв; 2 - вагосимпатичний нерв; 3 - гортаний нерв; 4 - під’язиковий нерв; 5 - сонна артерія.
- •Заняття № 19. Фізіологія дихання.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3
- •Лабораторна робота № 4.
- •Лабораторна робота № 5.
- •Заняття № 20. Фізологія травлення.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заповнити таблицю:
- •Лабораторна робота № 1
- •Завдання 4. Робота з демо – програмою: Дослід №1. Субстратна специфічність амілази слини.
- •Лабораторна робота № 2
- •Завдання 1. Дослідження ферментативних властивостей шлункового соку.
- •Заняття № 21. Фізологія травлення.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 22. Фізіологія виділення.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 23. Фізіологія обміну речовин і енергії. Теплоутворення
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1
- •Лабораторна робота № 2.
- •Лабораторна робота № 3. (Ознайомлення)
- •Лабораторна робота № 4
- •Додатки
- •Основні фізіологічні константи людини
- •Серцево-судинна система
- •Система органів дихання
- •Травлення
- •Система виділення
- •Обмін речовин та витрати енергіі
- •Список рекомендованої літератури
Хід роботи
Завдання 1. Визначення груп крові людини за системою АВО.
Крок 1. За раніше розглянутою методикою взяти кров з пальця.
Крок 2. На суху фарфорову тарілку з заглибленнями і відповідними надписами, сухими піпетками нанести по дві краплі (100 мкл) реагенту анти-А і анти-В.
Крок 3. Поруч з краплями антитіл нанести по одній краплі (50 мкл) крові, що досліджується. Таким чином крові має бути в два рази менше ніж реагенту, щоб всі еритроцити аглютинувалися, і група крові визначилася точніше.
Крок 4. Реагент потрібно розмішати з кров'ю, користуючись для кожної суміші окремою скляною паличкою.
Крок 5. Похитуючи тарілку, спостерігати за перебігом реакції. Найчастіше реакція помітна одразу, але для достовірних результатів слід зачекати до 3 хв.
Крок 6. Якщо аглютинація нечітка, то потрібно на препарат нанести краплю фізіологічного розчину і зачекати декілька хвилин. Після цього можна точно визначити групу крові людини.
Результати: Якщо аглютинації немає ні з реагентом анти-А, ні з анти-В, то кров не має аглютиногенів А і В. отже це кров І групи (О).
Якщо аглютинація спостерігається лише з реагентом анти-А, то кров містить аглютиноген А і належить до II групи (А).
Якщо, кров реагує з реагентом анти-В, то вона містить аглютиноген В, і належить до III групи (В).
Коли ж аглютинація спостерігається в обох випадках - і з реагентом анти-А, і з анти-В, то вона містить аглютиногени А і В і належить до IV групи (АВ).
У результатах замалювати наявність або відсутність аглютинації і визначити групу крові.
Завдання 2. Визначення резус-фактора людини.
Крок 1. На змочену водою фарфорову тарілку наносять дві краплі (100 мкл) реагенту анти-D.
Крок 2. Поруч з реагентом поміщають краплю (50 мкл) крові, що досліджується, і змішують її скляною паличкою з реагентом.
Крок 3. Похитуючи тарілку, спостерігати за перебігом реакції. Найчастіше реакція помітна одразу, але для достовірних результатів слід зачекати до 3 хв.
Результати: При слабкому похитуванні тарілки, реакція аглютинації починає розвиватися вже через 30 с. Чітко виражена аглютинація наступає через 60 с. Результати аглютинації підлягають обліку через 5 хв, тому що з еритроцитами, які несуть слабкий D -антиген, реакція відбувається повільніше.
У результатах замалювати наявність або відсутність аглютинації
Питання для висновків:
У чому суть методу визначення груп крові за допомогою цоліклонів?
Які фактори є визначальними для визначення груп крові?
Що таке резус-фактор?
Висновки:
Заняття № 15. Фізіологія серця
Тема:Фізіологія серця
Мета:Ознайомитись з функціями і фізіологічними властивостями міокарду, електричними явищами в міокарді та фазами серцевого циклу.
Теоретичні питання:
Загальна схема кровообігу.
Будова серця.
Фізіологічна характеристика міокарду.
Властивості міокарду.
Провідна система серця
Серцевий цикл.