- •Інструктивно-методичні рекомендації до лабораторних робіт з курсу «Фізіологія людини і тварин»
- •6.010201Фізичне виховання*
- •6.030103 Практична психологія*
- •Передмова
- •Заняття №1. Фізіологія збудливих тканин
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Хід роботи
- •- Джерело електричного струму; 2 - ключ; 3 – первинна котушка;
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи
- •Заняття №2. Фізіологія збудження
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота № 2
- •Хід роботи
- •Заняття № 3.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи
- •1. Заведення пінцета під корінці крижового відділу
- •Лабораторна робота №3
- •Заняття № 4.Фізіологія м’язів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 5.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 6. Фізіологія нервової тканини.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 7. Фізіологія нервової тканини
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 8. Фізіологія цнс.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 9. Фізіологія сенсорних систем
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Заняття № 10. Фізіологія зорової сенсорної системи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 4.
- •Лабораторна робота № 5.
- •Хід роботи
- •Заняття № 11. Фізіологія слухового аналізатора
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2
- •Хід роботи
- •Заняття № 12. Фізіологія ендокринних залоз
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 13. Фізіологія крові
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Лабораторна робота №2.
- •Лабораторна робота №3.
- •Хід роботи
- •Заняття № 14. Фізіологія крові
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Заняття № 15. Фізіологія серця
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Лабораторна робота №2.
- •Лабораторна робота №3 (ознайомлення).
- •При аналізі екг визначається :
- •Проводиться вимірювання тривалості та величини окремих елементів екг.
- •Заняття № 17. Фізіологія кровоносних судин
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 2
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 4.
- •Заняття № 18. Регуляція роботи серцево-судинної системи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Хід роботи Крок 1. Знерухомлюють жабу шляхом руйнування головного та спинного мозку.
- •Язикоглотковий нерв; 2 - вагосимпатичний нерв; 3 - гортаний нерв; 4 - під’язиковий нерв; 5 - сонна артерія.
- •Заняття № 19. Фізіологія дихання.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3
- •Лабораторна робота № 4.
- •Лабораторна робота № 5.
- •Заняття № 20. Фізологія травлення.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заповнити таблицю:
- •Лабораторна робота № 1
- •Завдання 4. Робота з демо – програмою: Дослід №1. Субстратна специфічність амілази слини.
- •Лабораторна робота № 2
- •Завдання 1. Дослідження ферментативних властивостей шлункового соку.
- •Заняття № 21. Фізологія травлення.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 22. Фізіологія виділення.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 23. Фізіологія обміну речовин і енергії. Теплоутворення
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1
- •Лабораторна робота № 2.
- •Лабораторна робота № 3. (Ознайомлення)
- •Лабораторна робота № 4
- •Додатки
- •Основні фізіологічні константи людини
- •Серцево-судинна система
- •Система органів дихання
- •Травлення
- •Система виділення
- •Обмін речовин та витрати енергіі
- •Список рекомендованої літератури
Заняття № 11. Фізіологія слухового аналізатора
Тема: Фізіологія слухового аналізатора.
Мета: Ознайомитися з фізіологічними властивостями слухової сенсорної системи.
Теоретичні питання:
Будова та функції зовнішнього та середнього вуха.
Будова та функції внутрішнього вуха. Периферичний відділ слухового аналізатора.
Функція звукопровідного апарату. Проведення звукових коливань.
Внутрішнє вухо. Будова равлика.
Мікроструктура кортієвого органу.
Механізм рецепції звуків різної частоти.
Провідні шляхи і центральний відділ слухового аналізатора. Аналіз і синтез звукових подразників.
Гострота слуху і фактори, що впливають на неї.
Вікові особливості слухової сенсорної системи.
Завдання для самостійної роботи
Теоретичні питання для самостійного вивчення :
Звукові хвилі і їхня характеристика.
Електричні явища в равлику.
Сучасні теорії слуху.
Основні поняття теми: вушна раковина, барабанна перетинка, слухові кісточки, євстахієва труба, середнє вухо, волоскові клітини, кортіїв орган, завиток, пери лімфа, ендолімфа, основна мембрана, покривна мембрана, пристінок, повітряна провідність звуку, кісткова провідність звуку.
Творчо-фахові завдання:
У людини, яка не має специфічного захворювання органу слуху, верхній поріг частоти сприйняття звуку – 18000 Гц. Чи можна припустити, що у цієї людини збільшена швидкість пульсової хвилі?
Чому під водою важче визначити джерело звуку?
Обидва вікна вушного равлика затягнуті еластичною мембраною. Якби вона стала жорсткою, сприйняття звука було б порушене. Яка причина?
Теми для повідомлень:
Аномалії звукосприйняття.
Теорії слуху.
Лабораторна робота № 1.
Тема: Дослідження звукопровідності.
Мета: Порівняти швидкість сприйняття звукових подразнень при проведенні їх через повітря та кістки черепа.
Прилади та матеріали: камертони, молоточок, секундомір, вата, коробка з сірниками.
Об’єкт дослідження: людина.
Хід роботи
Розрізняють кісткову і повітряну провідність звуку. Повітряна провідність звуку забезпечується розповсюдженням звукової хвилі звичайним шляхом через звукопровідний апарат. Кісткове проведення звуку - це передача звукових хвиль безпосередньо через кістки черепа.
Завдання 1. Дослідження сприйняття звуку з повітря.
Крок 1. Підносять камертон, що звучить, браншею до вуха і тримають на відстані 0,5 см від вушної раковини. Одночасно за допомогою секундоміра відмічають час, протягом якого досліджуваний чує звук. Щоб уникнути адаптації камертон то віддаляють (до 50см), то наближають до вуха.
Крок 2. Вивчають сприйняття звуку окремо для кожного вуха(під час дослідження одного вуха, друге щільно затуляють ватним тампоном та пальцем).
Результати:
Завдання 2 . Дослідження сприйняття звуку з кістки.
Камертон, що коливається, торцем ніжки прикладають до соскового відростку вискової кістки. Відмічають час, протягом якого чути звук.
Результати:
Завдання 3. Дослід Вебера.
Крок 1. Камертон, що коливається, торцем ніжки прикладають до середини тім’я. Потрібно з’ясувати у випробуваного, чи чує він звук однакової сили або ж одним вухом звук чути краще. При ураженні звукосприймальноного апарату спостерігається латералізація звуку в бік здорового вуха, при ураженні звукопровідного апарату звук латералізуєтся в бік ураженого вуха (погано чує). Повторіть досвід, закривши слуховий прохід одного вуха ватою.
Результати:
Сила звуку зліва і справа в початковому стані:
Після закриття слухового проходу
Крок 2. Досвід Рінне (порівняння повітряної і кісткової провідності звуків): Ніжку камертону, що звучить притулити до до соскового відростку і виміряти час до зникнення відчуття звуку (час кісткової провідності (Р2)). Потім піднесіть той же камертон до зовнішнього слухового проходу. У нормі випробуваний повинен чути звучання камертону, що все ще коливається. Виміряйте загальний час, протягом якого чутний звук (час повітряної провідності (Р1)). У нормі час повітряної провідності більше часу кісткової провідності (позитивний дослід Рінне). При порушенні звукопровідного апарату час повітряної провідності не перевищує час кісткової (негативний досвід Рінне).
Відношення часу повітряної (Р1) провідності до кісткової (Р2) називають позитивним, якщо співвідношення Р1 : Р2 = 2. При порушенні повітряної звукопровідності відношення Р1 : Р2 проявляє тенденцію стати «негативним», тобто Р1 : Р2 < 2. При повній глухоті (повітряній) дослід Рінне позначається як «безмежно негативний»
Результати:
Час повітряної провідності: ліворуч - , праворуч -
Час кісткової провідності: ліворуч - , праворуч -
Порівняти повітряну та кісткову провідність звуку.
Питання для висновків:
Пояснити практичне значення повітряного проведення звуку?
Поясніть механізм та практичне значення сприйняття звуку через кістки черепа.
Вкажіть причину латералізації звуку при закритті одного слухового проходу під час проведення досліду Вебера
Висновки: