Лабораторна робота № 2.

Тема: Механізм згортання крові.

Мета: Ознайомитись на практиці з механізмом згортання крові

Обладнання: 5% розчин цитрату натрію, свіжо виготовлений 2% розчин кальцію хлориду годинникові скельця, скляні палички, піпетки, маркер

Об’єкт дослідження: кров

Завдання 1. Значення солей кальцію у зсіданні крові. Для перетворення фібриногену у фібрин, що є основою процесу зсідання крові, потрібен фермент тромбін, який утворюється із протромбіну у присутності солей кальцію.

Крок 1. Помістити у два годинникові скельця по 3 краплини цитратної крові.

Крок 2. Одне скельце залишити для контролю (І), а в інше (ІІ) додати 1краплину 2% розчину кальцію хлориду. Через 10-15 хв повинен утворитися згусток фібрину, тобто відбудеться згортання крові.

Крок 3. Якщо згортання не відбулося, то значить весь кальцій хлорид пішов на утворення осаду кальцію цитрату за рахунок надлишку натрію цитрату у крові. У такому випадку додати в скельце ще 1 краплину розчину кальцію хлориду до утворення згустка.

Крок 3. Порівняти вміст І та ІІ скельця.

У результатах зарисувати обидва скельця з їх вмістом.

Питання для висновків:

1. Яка роль кальцію у зсіданні крові?

2. Поясніть механізм утворення кровяного згустку, його фази.

Висновки:

Лабораторна робота № 3.

Тема: Визначення груп крові

Мета: Опанувати техніку визначення груп крові і резус-фактора.

Обладнання: стерильний скарифікатор або досліджувана кров, фарфорова тарілка, очні піпетки, скляні палички, цоліклони анти-А, анти-В, анти-О, 0,9% розчин натрію хлориду, спирт, йод, ефір, вата.

На мембранах еритроцитів людей є специфічні білки аглютиногени (речовини, які склеюються) тоді як у плазмі крові є білкові сполуки аглютиніни (речовини, що склеюють). Аглютиногени позначають літерами А і В, а аглютиніни α і β. Аглютинація буде відбуватися у випадку, коли в крові співпадають аглютиногени і однойменні аглютиніни (наприклад, А і α; В і β).

За наявністю аглютиногенів і аглютинінів розрізняють чотири групи крові (табл. 6). Під час переливання крові звертають увагу на еритроцити (аглютиногени) донора і плазму (аглютиніни) реципієнта.

Таблиця 6. Класифікація груп крові за системою А В О

Класифікація		Аглютиногени на еритроцитах	Аглютиніни в плазмі
Міжнародна	За Я. Янським
О	І	Немає	α і β
А	II	А	β
В	III	В	α
АВ	IV	А і В	Немає

Резус-фактор (Rh-фактор) білок, який також у деяких людей міститься на мембранах еритроцитів. Людей, у крові яких наявний резус-фактор називають резус-позитивними, а тих, у крові яких його немає, - резус-негативними. Співвідношення резус-позитивних (Rh⁺) людей до резус-негативних (Rh^-) становить відповідно 85% і 15 %. Резус-фактор не залежить від віку та статі. Він передається спадково. Уплазмі відсутні резус-аглютиніни, тому перше переливання Rh⁺ крові Rh^- -людині не спричиняє явних ускладнень, але викликає вироблення антитіл, і тому повторне переливання, може викликати ряд ускладнень, зумовлених алергічними реакціями.

Для визначення груп крові за системою АВО використовують стандартні сироватки або набір діагностичних моноклональних реагентів (цоліклони), що мають високий титр антитіл до досліджуваних антигенів еритроцитів.

Цоліклони анти-А і анти-В містить аглютиніни, які діють проти групових антигенів А і В. У цоліклонах містяться антитіла тільки однієї специфічності. Це означає, що вони вступають у реакцію лише з одним антигеном, тобто не зумовлюють неспецифічної поліаглютинації, що є перевагою порівняно зі стандартними сироватками.

У клініці частіше визначають групи крові за допомогою цоліклонів анти-А та анти-В, а також стандартних еритроцитів II (А) та ІІІ (В). Для визначення резус-фактора використовується реагент анти-D.