Заняття № 7. Фізіологія нервової тканини

Тема: Фізіологія нервової тканини.

Мета: Ознайомитися з фізіологічними механізмами функціонування нервової тканини

Теоретичні питання:

1. Рефлекторний принцип роботи ЦНС.

2. Поняття про рефлекс. Класифікація рефлексів. Поняття про рефлекторну дугу, рефлекторне кільце. Час рефлексу.

3. Порівняльна характеристика автономної та соматичної іннервації.

4. Вплив автономної нервової системи на функції тканин та органів.

• Вплив на організм симпатичної НС.

• Вплив на організм парасимпатичної НС

Завдання для самостійної роботи

Теоретичні питання для самостійного вивчення :

1. Метасимпатична нервова система.

2. Домінанта та умовний рефлекс.

3. Поняття про динамічний стереотип.

4. Порівняльна характеристика автономної та соматичної іннервації.

Дати визначення поняттям: рефлекс, рефлекторна дуга, рефлекторне кільце, час, рефлексу, вегетативні рефлекси, рухові, рефлекси, безумовні рефлекси, умовні рефлекси, спінальні рефлекси, бульварні рефлекси, діенцифальні рефлекси, кортикальні рефлекси, спінальний шок.

Творчо-фахові завдання:

1. Чому спінальна жаба здатна здійснювати рефлекторні реакції?

2. Із чого складається час рефлексу?

3. Чи можливо в експерименті викликати рефлекторну реакцію без участі рецепторів?

4. Для взяття проби шлункового соку використовують зонд, який, при проходженні через глотку та стравохід викликає рефлекс блювання, роблячи неможливим ковтання зонду. Яку ділянку цього рефлексу треба заблокувати, щоб зонд пройшов?

5. Якщо подіяти новокаїном на сідничний нерв жаби, то спочатку вимикаються чутливі волокна, а потім рухові. Як це довести?

6. Поясніть, що буде спостерігатися у хворого при діагностуванні травмування передніх корінців спинного мозку з лівого боку.

Теми для повідомлень:

1. Регенерація нервової тканини.

2. Порушення функціонування спинного мозку та спинномозкових нервів.

Лабораторна робота № 1.

Тема: Рефлекторний принцип діяльності ЦНС

Мета: Дослідити та обґрунтувати рефлекторний принцип діяльності ЦНС.

Прилади та матеріали:набір для препарування, штатив, 2 установки для подразнення індукційним струмом, фіз. розчин, розчини сірчаної кислоти (0,1; 0,3; 0,5; 1%), скляночки для кислоти, фільтрувальний папір, секундомір, посудина для обмивання жаби, вата, лігатури, 1% розчин новокаїну.

Об’єкт дослідження: жаба.

Хід роботи

Завдання 1. Спостереження рефлексів у жаби.

Крок 1. Приготувати препарат спінальної жаби.

Крок 2. Спінальну жабу закріплюють у штативі. Пінцетом стискають кінчики пальців задньої лапки – виникає рефлекс згинання.

Крок 3. Змочивши клаптик фільтрувального паперу 1% розчином сірчаної кислоти, накладають його на зовнішню поверхню верхньої третини стегна – жаба тою ж лапкою скидає папірець.

Результати:

Завдання 2. Дослідження деяких рецептивних полів.

Крок 1. Спінальну жабу закріпити у штативі. На зовнішню поверхню шкіри гормілки задньої кінцівки жаби накладають клаптик фільтрувального паперу (завбільшки 4–6 мм), змочений в 0,1% розчином сірчаної кислоти. Спостерігають згинальну реакцію відповідної кінцівки. Змивають кислоту, занурюючи лапку у склянку з водою.

Крок 2. Проводять подразнення тієї ж лапки 0,3%, а потім 0,5% розчином кислоти. Обирають силу подразнення (концентрацію кислоти), при якій виявляється найчіткіший згинальний рефлекс. Потім папірець, змочений кислотою встановленої концентрації, по черзі кладуть на бокову поверхню тулуба, на черевце, між передніми лапками, щоразу відмічаючи характер реакції. Інтервали між подразненнями мають бути не меньші, ніж 2-3 хв, після кожного подразнення жабу занурюють у склянку з водою.

Результати: відмітити оптимальну силу подразнення (конц. к-ти) і характер реакції для різних ділянок тіла (задні лапки, передні лапки, бокова поверхня тулуба, черевце).

Завдання 3. Визначення часу рефлексу (за Тюрком).

Крок 1. Спінальну жабу закріпити у штативі. Занурюють одну із задніх лапок препарату в стакан з 0,1% розчином сірчаної кислоти і одночасно вмикають секундомір. Після вимірювання обмивають лапку водою.

Відмітити час від моменту занурення лапки в кислоту до початку згинального рефлексу подразнюваної кінцівки.

Крок 2. Повторюють дослід 2-3 рази з інтервалом 2-3 хв.

Обчислюють середній час рефлексу для даної сили подразнення.

Крок 3. Потім проводять дослід з 0,3% та 0,5% розчинами кислоти. Записують час рефлексу.

Результати роботи занесіть в таблицю та побудуйте графік. Визначте залежність латентного періоду рефлекторної реакції від сили подразника.

Таблиця 3. Залежність часу рефлексу від сили подразника

Подразник (Концентрація кислоти)	Час рефлексу
	Права кінцівка				Ліва кінцівка
	t1	t2	t3	t сердній	t1	t2	t3	t сердній
0,1
0,3
0,5

Місце для графіку:

Завдання 4. Аналіз рефлекторної дуги.

Крок 1. Готують спінальну жабу. Підвішують її за нижню щелепу на штативі. Подразнюють гомілку задньої лапки фільтрувальним папером, змоченим 0,5% розчином сірчаної кислоти, і спостерігають відповідну реакцію.

Крок 2. Роблять у ділянці стегна круговий розріз шкіри і знімають її з лапки. Знову подразнюють гомілку цієї лапки кислотою і спостерігають реакцію.

Результати:

Крок 3. Розрізають шкіру стегна другої задньої лапки тієї ж жаби і, відшукавши сідничний нерв, відпрепаровують його на протязі 1,5-2 см. Потім підтягують нерв скляним гачком і викликають рефлекс згинання пощипуванням пальців жаби пінцетом.

Крок 4. Кладуть під нерв ватку, змочену розчином новокаїну, щоб викликати блокаду проведення збудження в чутливих нервових волокнах. Через кожну хвилину перевіряють наявність рефлексу, подразнюючи лапку кислотою. Відмічають час, коли на подразнення пальців лапка жаби не буде відповідати скороченням. Відразу ж подразнюють шкіру вище рівня блокади нерва і переконуються в наявності рефлекторного згинання.

Результати: Час -

Крок 5. Переконавшись в наявності рефлексу у спінальної жаби, руйнують у неї спинний мозок. Наносять подразнення і спостерігають зникнення всіх рефлекторних відповідей.

Результати:

Питання для висновків:

1. Складові рефлекторної дуги.

2. Чому спінальна жаба здатна здійснювати рефлекторні реакції? Характер цих реакцій.

3. Із чого складається час рефлексу?

4. Яке значення має сила подразника для часу рефлексу?

5. Які ланки рефлекторної дуги виключаються в результаті досліду із завдання 4?

6. Чи можливо у експерименті викликати рефлекторну реакцію без участі рецепторів?

Висновки: