Середня дальність поїздки пасажирів Таблиця 2.6

Вид транспорту	Середня дальність поїздки, км
	Загальна	В сполученні
		дальньому	місцевому	приміському
Залізничний	101	845	226	29
Автомобільний	15	250	34	11
Повітряний	1160	1245	178	-
Морський	64	1420	230	31
Річковий	56	320	59	14
В середньому за всіма видами тр-ту	42	1250	57	15

За середньої дальності поїздки пасажирів на всіх видах транспорту в пасажирському сполученні 42км, стабільну середню дальність має повітряний транспорт, який розвивається, в першу чергу, для обслуговування дальніх ПП. Найменшу середню дальність мають поїзди на автомобільному транспорті, що обслуговують внутрішньо обласні, міжрайонні зв'язки.

За орієнтованими розрахунками, перевезення пасажирів всіма видами транспорту розподіляється за зонами дальності наступним чином. (табл. 2.7)

Таблиця 2.7

Розподіл пп за зонами дальності

Дальність, км	Перевезено пасажирів	Пасажирооборот
	%	%
До 100	96,2	47,4
101-500	2,2	11,7
501-1000	1,2	25,9
Понад 1000	0,4	15,0
Всього	100,0	100,0

2.4. Географія пасажирських перевезень

Для характеристики ПП важливе значення має розподіл перевезень за окремими районами країни, за основними напрямками мережі шляхів сполучення та приміським зонам крупних центрів. На розподіл перевезень по території країни впливають різні фактори. Серед них найбільше значення мають: розміщення населення крупних економічних і культурних центрів, та транспортної мережі, історичні зв'язки між населенням окремих районів країни, розміщення основних курортів, санаторіїв та туриських баз тощо.

Проаналізуємо географію ПП за видами транспорту.

Залізничні перевезення. В радянські часи частка України у відправлених пасажирів залізницями становила 13,8%, але провідне місце у відправленнях пасажирів займала Росія (75,6%), яка мала найбільшу площу території та чисельність населення.

Сьогодні в Україні найбільше відправлень пасажирів залізницями припадає на Київську, Харківську, Донецьку, Дніпропетровську та Львівську області, які в сумі дають 57%, всіх відправлень. Одночасно на такі області, як Херсонська, Закарпатська, Волинська, Кіровоградська, Тернопільська припадає понад 15% відправлень.

Щодо залізничних пасажиропотоків між районами країни, то вони повинні співпадати з міждорожньою пасажирською кореспонденцією.

Кожна залізниця відправляє основну масу пасажирів в дальньому сполученні на 3-5 доріг. Наприклад, Придніпровська дорога відправляє: 15,8% на Московську, 14,1% - на Південно – Західну, 8,2% - на Південну; 10,8 – на Донецьку тощо.

За середньої дальності поїздки одного пасажира в прямому сполученні 845км пасажири що відправляються з доріг України мають середню дальність поїздки до 500км з Львівської; 650км – з Московської, понад 700км – з Придніпровської тощо.

Серйозним недоліком сучасних міжрайонних пасажирських залізничних зв'язків є те, що відома частина пасажирів слідує із пункта відправлення в пункт призначення не за найкоротшим шляхом, а по кружним залізничним маршрутам . Наприклад, основні потоки пасажирів з Чернігівської, Сумської, Вінницької областей на південь країни слідують через Київ. Оскільки основна частина поїздів дальнього слідування має початковими та кінцевими пунктами: Харків, Київ, Донецьк, Львів то в цих, та в деяких інших вузлах зосереджується значна кількість пасажирів. Так, в загальній кількості пасажирів дальнього та місцевого слідування, що відправляються із Києва, вони складають понад половини, а із Харкова – майже три четвертини.

В роки незалежності Україні запропоновані заходи щодо упорядкування пасажиропотоків: відкриті нові пасажирські маршрути за найкоротшими напрямками в обхід завантажених вузлів, збільшена кількість безпересадочних вагонів, змінені маршрути прямування поїздів, подовжені деякі маршрути поїздів тощо. Але ще потрібно зробити багато, щоб надати пасажирським зв'язкам ще більш раціональний характер, що найкращим чином задовольнить як транспорт, так і населення країни.

Із 2,8 тис. залізничних станцій на мережі залізниць, 2,1 тис. обслуговує дальні і місцеві сполучення. 17 найкрупніших станцій відправляють 27% всіх пасажирів, а ще 538 станцій – 40%, 5,5% станцій концентрують відправлення 2/3 всіх пасажирів.

До найкрупніших станцій, що відправляють понад 5 тис. пасажирів прямого та місцевого сполучення в середньому за добу, відносяться: Київ – Пасажирський, Харків – Пасажирський, Львів, Сімферополь, тощо.

Станціями, що відправляють від 2,5 до 5 тис. дальніх і місцевих пасажирів за добу, є Дніпропетровськ, ст. Шевченко, Донецьк, Миколаїв тощо.

Із 2,1 тис. станцій, з яких відправлялись приміські пасажири, 13 крупних станцій відправляли 1/5 частину всіх приміських пасажирів, 456 станцій – 43%. До станцій з великим обсягом відправлень приміських пасажирів відносять станції Київського, Харківського, Дніпрпетровського, Запорізького вузлів.

Таким чином, приміські залізничні перевезення відрізняються ще більшою концентрацією, ніж дальні та місцеві. Переважно в крупних приміських зонах середня довжина дальнього обертання поїздів не перевищує 30-60км.

Зазвичай пасажиропотік на протязі приміських ділянок незалишається стабільним: він знижується в залежності віддалення від центру приміської зони. Але на деяких приміських ділянках така закономірність порушується за рахунок великого пасажирообміну між зупинками на ділянці.

Автомобільні перевезення. За умов планової економіки транспорту частка України становила 28,4% перевезених пасажирів та 28,6% пасажиро-км загального обсягу в СРСР, Росії належало 40,5% перевезень.

В Україні діє 3,8 тис. міжміських автобусних маршрутів та понад 8 тис. приміських маршрутів загальною довжиною понад 0,5 млн. км. Автобусними лініями з'єднані райони з обласними центрами, окремі населені пункти між собою. Середня довжина одного маршруту знаходиться в межах 28-30км.

Найбільш крупними райони перевезення пасажирів на міжміських маршрутах є Харківська, Дніпропетровська, Київська, Донецька області. В цих областях діє близько 500 маршруті, чотири області – Донецька, Дніпропетровська, Київська та Львівська виконують 40% всього пасажирообороту в приміському сполученні. Виділяють з суттєвим обсягом перевезень приміські зони Києва, Харкова, Донецька, Дніпропетровська, Львова, Запоріжжя тощо.

Пасажиро-напруженість міжміських перевезень становить понад 300 тис. пас/км.

Потреба населення в автобусних перевезеннях не задовольняється. Навіть в районах, що мають найгустішу мережу залізничних станцій, є населені пункти, що віддалені від залізничних станцій та автомагістралей. До них відносяться населені пункти Полтавської, Херсонської, Миколаївської, Чернігівської областей.

В сучасних умовах розвитку ринку транспортних послуг, коли до перевезень залучено понад 1тис. перевізників різних форм власності біля 70% населених пунктів України охоплені регулярним автобусним рухом. У 80-ті роки цей показник сягав 92%. Тому ще багато треба зробити для розвитку ПП, а саме: удосконалити конкурентні засади на автомобільному транспорті, обмежити монополізм на ринку транспортних послуг, підвищити якість обслуговування пасажирів, особливо, сільського населення (Програма «Сільський автобус», «Шкільний автобус» тощо).

Повітряні перевезення. За умов планової економіки питома вага відправлень пасажирів повітряним транспортом становила12-13% від загально союзної (в Росії цей показник сягав 60%). За середньої кількості поїздок на 100 жителів в СРСР – 33,3, рухомість на Україні становила лише 17 поїздок.

Провідне місце в забезпеченні перевезень повітряним транспортом в Україні належить Київському авіавузлу (аеропорти Жуляни, Бориспіль), аеропорти Донецька, Дніпропетровська, Харкова, Львова, частка відправлень якими становить 32%.

Наприклад українська авіакомпанія «Аеросвіт» обслуговує найкрупнішу (в порівнянні з іншими українськими авіакомпаніями) маршрутну мережу. Якщо розподіляти маршрути в алфавітному порядку, то приблизний список виглядить наступним чином: Азербайджан, Болгарія, Великобританія, Венгрія, Германія, Греція, Єгипет, Ізраїль, Індія, Італія, Канада, Кіпр, Китай, Латвія, Литва, Мальта, ОАЕ, Пакистан, Польща, Росія, Сербія, США, Таїланд, Турція, Хорватія, Чорногоріє, Чехія, Швеція, Естонія. «Аеросвіт» також забезпечує доставку пасажирів в більшість великих адміністративних центрів України, наприклад: Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Луганськ, Львів, Одесу, Сімферополь, Ужгород, Харків, Чернівці.

Важливу роль в організації відправлень пасажирів відіграє аеровокзал Бориспіль, який (при завершенні реконструкції до проведення фінальної частини по футболу Євро - 2012) буде зв'язувати повітряним сполученням біля 200 міст, у тому числі зі столицями європейських країн, крупними промисловими центрами, курортами світу тощо.

Річкові перевезення. Із загальної кількості пасажирів, що перевозилась за умов планової економіки частка України становила 14,1% (в Росії цей показник сягав 80%).

Замкнутість річкових басейнів України суттєво відображалась на пасажирських кореспонденціях між річковими портами. Із понад 270 портів, пристаней та зупинок, що функціонували в Україні, 91 пункт мав кореспонденцію тільки з одним сусіднім пунктом, 92 пункти – 2-5, 28 – з 6-10, 17 – з 11-20, 36 – з 21-50 і тільки 8 портів (Херсон, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Київ, Канів, Черкаси, Кременчук) кореспондують з 50 портами, пристанями тощо. При цьому максимальна кількість кореспондуючих з Києвом пунктів в 2,5 рази менша кількості зупинок, що діяли на водних шляхах України.

Морські перевезення. В радянські часи понад 65% всіх перевезених морським транспортом пасажирів та майже 60% пасажирообороту припадає на Азово-Чорноморський басейн. Розташовані на узбережжі Азовського моря та Криму курортні міста Бердянськ, Одеса, Ялта, Алушта, Сімферополь характеризувались великим обсягом приміських морських перевезень. Великим завантаженням відрізнялась експресна лінія Одеса-Батумі, яка проходила по території України через Євпаторію, Севастополь, Ялту, Феодосію та окремі лінії між портами: Ялта-Севастополь, Ялта-Алушта, Ялта-Одеса та інші. Популярністю серед пасажирів користувались також лінії Ростов-Ялта, Ростов-Севастополь, Ростов-Одеса, Маріуполь-Єйськ.

Населення півдня України задовільно обслуговувались морськими пасажирськими перевезеннями: в розрахунку на 100 чол. приходилось 5,4 поїздки на рік.

В дальньому внутрішньому сполученні (великому каботажі) провідне місце належало Азово-Чорноморському басейну, який забезпечував 80% перевезених у великому каботажі пасажирів та 85% пасажиро-кілометрів. В місцевому та приміському сполученні (малому каботажі) також провідне місце займав Азово-Чорноморський басейн.

Центрами організації місцевих та приміських перевезень в ринкових умовах є Бердянськ, Одеса, Ялта, Алушта. Щодо міжнародних морських перевезень то в 5 разів зросли обсяги перевезень в іноземні порти Туреччини.