Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
209-239.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
11.08.2019
Размер:
300.54 Кб
Скачать

транспорту. Після цього складається план перевезень на майбутній період. Основний показник плану перевезень - загальний обсяг товарів, що перевозяться. Розрахунок його здійснюється за видами вантажів у такій послідовності:

  • визначається обсяг вантажообігу шляхом ділення загального обсягу товарообігу на середню вартість 1 т вантажу;

  • обчислюється фізичний обсяг перевезень, який рівний вантажообігу, помноженому на коефіцієнт маси тари;

  • визначається транспортний обсяг перевезень як множення фізичного обсягу тари на коефіцієнт повторності перевезень (від 1 до 3). Коефіцієнт повторності перевезень — це відношення фізичного обсягу перевезень до їх наявної кількості;

  • визначається вантажообіг у тонно-кілометрах шляхом множення транспортного обсягу перевезень на середню відстань перевезення 1 т вантажу;

  • загальний обсяг перевезень вантажів, що розподіляється за видами транспорту з врахуванням ефективності використання транспортних засобів;

  • визначається потреба в транспортних засобах, для чого загальний

  • обсяг перевезень за видами транспорту ділиться на вантажопідйомність транспортного засобу і коефіцієнт його використання.

Після виконання відповідних розрахунків вантажовідправники складають заявки на потребу в транспортних засобах, які є основою для укладання договорів на перевезення і транспортно-експедиційне обслуговування.

Організація перевезень товарів залізничним транспортом

Залізничний транспорт є найбільш ефективним видом транспорту при перевезенні вантажів на велику відстань.

Розглянемо види перевезень і відправлень. Вантажі можуть перево- зитись за такими сполученнями:

INCLUDEPICTURE "media/image1.jpeg" \* MERGEFORMAT

  • місцевим (між станціями однієї дороги, або в межах однієї залізниці);

  • прямим (між станціями двох і більше доріг);

  • прямим змішаним (залізнично-водний, залізнично-авто­мобільний);

  • прямим міжнародним залізничним (перевезення тільки залізною дорогою різних країн);

  • прямим міжнародним змішаним (виконуються різними видами транспорту декількох країн).

Під відправленням розуміють визначену кількість вантажів, представ­лених для перевезення за однією накладною.

Види відправлень: м,— повагонне (для перевезення надається окремий вагон);

  • дрібне (партія вантажу до 10 т і місткість до ? вагона);

  • дрібнотоннажне (маса 10-20 т і місткість до 8 вагона);

  • збірне (складається із вантажів різних назв, які перевозяться за однією накладною);

  • маршрутне (перевезення вантажів цілими потягами); Йїіг групове (партія вантажу займає декілька вагонів).

Перевезення залізничним транспортом може здійснюватись:

  • з вантажною швидкістю (для основної маси непродовольчих і дея­ких продовольчих товарів);

  • з великою швидкістю (головним чином для швидкопсючих продо­вольчих товарів в ізотермічних вагонах);

  • з пасажирською швидкістю (для особливо цінних вантажів).

Залежно від стану упаковки, способу завантажування і транспорту­вання вантажі поділяються на:

  • поштучні (приймаються на перевезення за кількістю одиниць - машини, обладнання і т.п.);

  • тарно-упаковочні (вантажі в ящиках, мішках, бочках і т.п.);

я- навалочні (вантажі без тари - вугілля, брикет і т.п.);

  • насипні (вантажі без тари в критих вагонах — зерно, борошно, хімічні товари і т.п.);

  • наливні (вантажі в цистернах — масло, кислоти, нафтопродукти).

До передання вантажу на перевезення він повинен бути ретельно

підготовленим. Операції з підготовки такі:

  • вантаж приводиться в транспортабельний стан для забезпечення схоронності;

  • об'єднання дрібних місць у більш великі;

  • ущільнення;

  • подрібнення;

  • розбирання.

Після підготовки вантажу до відправлення вантажовідправник за­повнює документи на перевезення. Після перевірки документів станція дає дозвіл на вивіз вантажу чи на його завантаження зі складу відправ­ника.

Основним документом при перевезенні вантажу є накладна, яка за­повнюється відправником і відправляється разом із вантажем до вручен­ня покупцю.

Накладна містить відомості про відправника й одержувача, швидкість перевезення, найменування, кількість місць і масу вантажу, зазначену відправником цінність вантажу, час приймання вантажу до перевезення таін.

Накладна повинна оформлятися відповідно до Статуту залізниць та Правил перевезення вантажів. Вона є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших вантажів за пере­везення.

Тарно-упаковочні та поштучні вантажі повинні мати маркування, в якому містяться знаки відправника, станцій відправлення і призначен­ня, найменування вантажоотримувача.

У дрібних і малотоннажних відправках маркується кожне місце. При повагонних відправленнях вагон маркується в чотирьох місцях. Не мар­куються насипні, наливні і навалочні вантажі.

Перед завантаженням товарів у вагони вони мають бути ретельно пе­ревірені на цілісність, очищені, при необхідності вимиті і продезинфіко­вані. Завантаження здійснює залізниця у місцях загального використан­ня чи вантажовідправник на особистих під'їзних коліях.

Пломбування вагонів і контейнерів здійснюється з метою збережен­ня вантажів у процесі транспортування вантажовідправником чи залізни­цею. Порядок пломбування встановлений Правилами перевезення.

Операції у процесі транспортування такі:

- огляд вагонів і контейнерів на проміжних станціях і усунення не­доліків;

  • при необхідності перевантаження в інший вагон;

  • сортування дрібних відправлень;

  • переадресування;

  • передача на інший транспорт.

Розрізняють встановлений і фактичний терміни доставки.

Встановлений термін показує час, протягом якого вантаж має бути доставлений до місця призначення з врахуванням норм часу на просу­вання та інші операції. Він включає:

  • час на відправлення і здачу вантажів (зазвичай — 1 доба);

  • час на проїзд у дорозі, виходячи із відстані і швидкості (напри­клад, вантажна швидкість для дрібних відправлень - 180 км/доба, велика швидкість - 330 км/доба);

  • час на додаткові операції встановлюється у правилах перевезень (наприклад, переадресування — 0,5 доби).

Фактичний термін — час, протягом якого вантаж доставляється до місця призначення.

Вартість перевезення на залізничному транспорті визначається за­лежно від виду вантажу, виду відправлення, відстані і швидкості пере­везення, а також зборів, зібраних за додаткові операції (переважуван­ня, зберігання і т.п.). Застосовується також система штрафів за пору­шення умов перевезення (понаднормовий простій вагонів, неочистка, недолив, недовантаження і т.п.).

Операції, які виконуються після прибуття вантажів:

  • вантажоотримувачі інформуються про прибуття вантажу;

  • оформляється видача вантажів у товарній конторі;

  • проводиться розвантаження (залізницею чи вантажоотримува­чем);

  • вантаж передається на зберігання;

  • вантажі видаються отримувачам при пред'явленні постійного чи разового доручення.

Залізниця несе відповідальність за неспоєчасну подачу вагонів, за прострочку доставки вантажу і його збереження при транспортуванні.

Відправники і вантажоотримувачі несуть відповідальність за відмов­лення від замовлених вагонів, за понаднормативний простій, їх пошко­дження, неправильне оформлення документів, недовантаження і т.п.

При невідповідності кількості і якості товарів при їх надходженні на станцію призначення даним накладної складається комерційний акт, на основі якого може бути пред'явлена претензія залізниці.

Організація перевезень товарів автомобільним транспортом

Автомобільний транспорт — основний вид транспорту при перевезенні товарів на коротку відстань; за його допомогою товари доставляються на склади оптових посередників і в роздрібну торгову мережу.

Для перевезень вантажів торгові підприємства використовують автомобілі загального призначення, спеціальні вантажні автомобілі та комбіновані вантажні автомобілі.

Автомобілі загального призначення використовуються при перевезенні товарів, які не потребують специфічних умов транспортування.

Спеціальні вантажні автомобілі — це автомобілі, обладнанні засобами самонавантаження-саморозвантаження або іншим спеціальним устаткуванням та призначенні для перевезення вантажів певних категорій (швидкопсуючі товари, хліб та хлібобулочні вироби, жива риба, меблі, одяг на вішалах і т.п.).

Комбіновані вантажні автомобілі — це автомобілі, що мають ізольовані відсіки, обладнанні спеціальним устаткуванням і пристроями для створення диференційованого гідротермічного режиму і перевезення товарів з різними фізико-хімічними властивостями.

Перевезення товарів автомобільним транспортом здійснюється на основі заявки, яка розробляється вантажовідправником і представляється автотранспортному підприємству або приватному перевізнику за 48 годин до початку перевезення. В заявці вказується обсяг, вид вантажу, назва вантажоотримувача, відстань перевезення та ін. При складанні заявки визначається потреба в транспортних засобах. Для цього спочатку визначається добова продуктивність автомобіля (Р):

INCLUDEPICTURE "media/image2.jpeg" \* MERGEFORMAT

INCLUDEPICTURE "media/image3.jpeg" \* MERGEFORMAT

де: Т - запланований товароборот магазину з даного товару в розра-

хунковому періоді, грн.;

g - вантажопідйомність автомобіля, т;

к - коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля; L - довжина рейсу, км; V - технічна швидкість автомобіля, км/хв.; t - час простою під завантаженням і розвантаженням, хв. Після цього визначається необхідна кількість автомобілів (М):

де Q - кількість вантажів, що підлягають перевезенню за добу, т.

При централізованій доставці постачальник визначає [15, с.531]:

1. Інвентар завезення товарів (І):

  • для швидкопсуючих товарів — виходячи з одноденного обороту і терміну продажу товарів залежно від умов його зберігання;

  • для нешвидкопсуючих товарів простого асортименту — як под- воєнну різницю між середнім (Зс) і незменшуваним (Знез) запасами товарів:

— для нешвидкопсуючих товарів складного асортименту — за вищев­казаною формулою з врахуванням коефіцієнта комплектності (К ):

де: Аф - середня кількість асортиментних різновидів товарів, в які надходять в одній партії;

Ар - загальна кількість асортиментних різновидів товарів, що має ре­алізувати роздрібне торговельне підприємство. І. Частоту завезення товару (Ч):

INCLUDEPICTURE "media/image4.jpeg" \* MERGEFORMAT

і вшшл

І = 2Ккенез),

INCLUDEPICTURE "media/image5.jpeg" \* MERGEFORMAT

т

Ч

де загальний денний вантажооборот постачальника для товарів з централізованою доставкою, т;

і - вантажооборот постачальника при лінійному і кільцевому маршрутах доставки товарів, т; 4. Потребу в автомобілях:

- для товарів, що доставлятимуться з використанням лінійних мар­шрутів (Мл):

INCLUDEPICTURE "media/image6.jpeg" \* MERGEFORMAT

- для товарів, що доставлятимуться з використанням кінцевих маршрутів (Мк):

INCLUDEPICTURE "media/image7.jpeg" \* MERGEFORMAT

INCLUDEPICTURE "media/image8.jpeg" \* MERGEFORMAT

INCLUDEPICTURE "media/image9.jpeg" \* MERGEFORMAT

З - норматив товарних запасів у магазині (в торговому залі і приміщенні для зберігання товарів), грн. 2. Розмір чергової партії завезення товару (П):

INCLUDEPICTURE "media/image10.jpeg" \* MERGEFORMAT

де: Тд- середньоденний продаж товару, грн.; І - інтервал завезення товару, дн.; Зн і Зф — нормативні і фактичні товарні запаси, грн. Оптимальний розмір партії товару, який має бути завезено, можна також обчислити за формулою:

де: а - транспортні витрати на перевезення однієї парти товарів, грн.; V- запланований обсяг надходження даного товару, грн.; в - сума витрат на зберігання середнього розміру товарного запасу, грн.

3. Обсяг денного вантажообороту за лінійним і кінцевим маршрута­ми на основі укладених з оптовими покупцями договорів постав­ки:

де Кр — коефіцієнт коригування зменшення кількості рейсів авто­мобіля за добу (у зв'язку із збільшенням числа пунктів розвантаження товарів за кожний маршрут).

Вантажні автомобільні перевезення класифікують за такими ознака­ми:

  • за приналежністю транспортних засобів: перевезення транспортом загального використання, відомчим транспортом та індивідуаль­ним транспортом;

  • за територіальною ознакою перевезення можуть бути технологічні (внутрішньогосподарські), міські, приміські (до 50 км), міжміські (більше 50 км), міжнародні;

  • за видом повідомлення розрізняють перевезення у прямому авто­мобільному і прямому змішаному (автомобільно-залізничним, авт- мобільно-водним і т.п.) транспорті;

  • за організаційною ознакою перевезення поділяються на централізо­вані і децентралізовані (самовивіз);

за часом перевезення — постійні, сезонні і разові;

  • за видом вантажу, що перевозиться, — тарні, безтарні, в тарі-облад- нанні, навалочні, наливні, швидкопсуючі і т.п.;

  • за розміром партії товару — масові вантажі, партіями (до 20 т), дрібними партійніями (до 2 т);

  • за оплатою перевезення можуть здійснюватись за часовими, за кіло­метровими тарифами чи договірними цінами.

Основними перевізними документами на автомобільному транспорті є товарно-транспортна накладна (форма ТТН -1) і дорожний лист водія.

Товарно-транспортна накладна - обов'язковий документ строгої звітності для всіх торгових підприємств незалежно від форм власності. Вона заповнюється вантажовідправником у чотирьох екземплярах: один екземпляр залишається у вантажовідправника, другий — вантажоотри­мувача, третій — служить основою для розрахунків з транспортним підприємством, четвертий долучається до дорожнього листа для обліку виконаної шофером роботи.

У товарно-транспортній накладній мають бути вказані:

  • дата перевезення;

  • марка і державний номер автомобіля;

  • власник транспорту;

  • замовник;

  • вантажовідправник і вантажоотримувач;

- пункти завантаження і розвантаження.

У товарній частині вказується назва товару, ціна одиниці, вартість всієї партії, вид тари, кількість місць.

У транспортній частині враховується час прибуття, простою і відбут­тя автомобіля, додаткові операції і послуги і т.п.

У дорожньому листі вказується маршрут, час виходу автомобіля з га­ража і його повернення. За цими документами облікуються роботи ав­томобіля і шофера, витрати палива, здійснюються розрахунки за пере­везення.

Відправник надає транспортному підприємству заявку на день, дека­ду, місяць. Вантажовідправник надає вантаж, підготовлений до переве­зення: затарений, згрупований, з виписаними документами на переве­зення і пропуск на право проїзду до місця завантаження і розвантажен­ня. Правила перевезень передбачають випадки, коли транспортне підприємство може відмовлятися від перевезення: вантаж не затарений, його маса перевищує вантажопідйомність автомобіля, не оформлені пе­ревізні документи, через стихійні лиха і т.п.

При прийманні вантажу на перевезення водій зобов'язаний пред'яви­ти службове посвідчення і дорожній лист з печаткою транспортного підприємства.

При здачі вантажів навалом, наливом, насипом, в контейнерах в то­варно-транспортній накладній вказується їх маса. Маса визначається відправником і перевізником технічними засобами відправника, а на вантажних автостанціях — технічними засобами перевізника.

При перевезенні тарних і штучних вантажів дрібними відправлення­ми відправник маркує кожне місце нанесенням визначених знаків чи за допомогою ярликів.

Повністю завантажені автомобілі — фургони, причепи, цистерни, кон­тейнери, окремі секції—відправник повинен опломбувати. Дрібні штучні вантажі пломбуються як бандеролі.

Завантаження і розвантаження та інші необхідні операції покладають­ся на вантажовідправників і вантажоотримувачів. За відповідним дого­вором ці функції може взяти на себе автотранспортне підприємство.

Тривалість простою автомобілів під завантаженням і розвантаженням обмежена нормами, які вказані в прейскурантах на перевезення вантажів автотранспортом. Вони залежать від вантажопідйомності автомобіля, виду завантаження-розвантаження (ручне чи механізоване), типу авто­мобіля (фургон, самосвал) та ін.

Перевезення вантажів водним та авіаційним транспортом

Водний транспорт, до складу якого входять морський і річковий транспорт, відіграють важливу роль в ефективному функціонуванні єдиної транспортної системи [19, с.536].

Організація перевезення вантажів водним транспортом регламентується Кодексом торговельного мореплавства України, Статутом внутрішнього водного транспорту, а також правилами перевезення, розробленими для морського і річкового видів транспорту.

На морському транспорті перевезення вантажів за видами сполучення поділяються на міжпортові (між двома морськими портами), прямі водні (між морськими і річковими портами) і прямі змішані (залізнично-водні або автомобільно-водні).

Умови морського перевезення вантажів визначаються договором. Перевізник і вантажовласник у разі необхідності здійснення систематичних перевезень вантажів можуть укладати довгострокові договори про організацію морських перевезень.

Видача вантажу вантажоотримувачу здійснюється за масою і кількістю місць. Вантажі, які прибули в справній тарі, з непошкодженими плом­бами вантажовідправника, видаються вантаджоотримувачу водієм-екс- педитором без перевірки маси, кількості і якості вантажу. Перевірка цих показників проводиться, якщо:

  • пошкоджений кузов автомобіля;

  • пошкоджені пломби відправника;

  • порушені терміни доставки і режими перевезення;

  • пошкоджена тара.

Якщо при перевірці виявляються невідповідності (недостача, пор­ча, пошкодження) вантажу даним супровідних документів, у встанов­леному порядку оформляється акт, який підписується представника­ми автопідприємства і вантажотримувача. На основі акта ав- топідприємству може бути пред'явлена претензія щодо компенсації заподіяних збитків.

INCLUDEPICTURE "media/image11.jpeg" \* MERGEFORMAT

За договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником ван­таж із порту відправлення у порт призначення і видати його уповнова­женій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрах­тувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).

Фрахтувальником і представником є особи, що уклали між собою до­говір фрахтування судна (чартер).

Замовлення на перевезення вантажів у прямому і змішаному сполу­ченні складаються окремо і повинні містити відомості про вантажовлас­ника (відправника), а також дані про обсяг перевезення в тоннах, най­менування вантажів та вид пакування, порти відправлення та призна­чення (одержання вантажу).

Підчас здачі вантажу для перевезення вантажовідправник оформлює навантажувальний ордер, на основі якого вантажна контора порту ви­писує перевізний документ — коносамент. Якщо перевезення вантажу здійснюється у прямому або змішаному сполученні, то воно оформ­ляється накладною і дорожною відомістю, а замість коносаменту ванта­жовідправнику дається квитанція, за пред'явленням якої відпускається вантаж у пункті призначення.

На кожне вантажне місце, прийняте в порту до відправки, наносить­ся транспортне маркування.

Навантажувально-розвантажувальні роботи виконуються силами і засобами порту за рахунок відправників і одержувачів вантажу. В порту вантаж зберігається безкоштовно протягом доби, за зберігання вантажу понад 24 години стягується плата за встановленим тарифом.

Для отримання вантажу вантажоодержувач повинен пред'явити оригінал коносаменту і доручення. При прийманні вантажу, якщо буде виявлено нестачу, пошкодження окремих транспортних місць, або псу­вання вантажу, одержувач повинен вимагати складання комерційного акту, на основі якого буде пред'явлено претензії перевізнику вантажу.

Річковий транспорт використовується при перевезенні таких товарів, як баштанні культури, зерно, вугілля та кокс, мінеральні та будівельні матерали і т.д.

За видами сполучення на річковому транспорті перевезення бувають внутрішньоводними - перевезення в межах одного річкового пароплав­ства; прямими внутрішньоводними — у межах декількох мореплавств; прямими водними — з участю річкового і морського транспорту.

Залежно від обсягу вантажу, що доставляється за одним перевізним документом, відправки річковим транспортом поділяються на дрібно- партіонні (масою не більше 20 т), менше суднової норми (збірні) та суд­нові (з повним використанням вантажопідйомності судна).

Перевезення вантажів річковим транспортом може здійснюватися великою (на вантажопасажирських суднах і вантажних теплоходах) і ван­тажною швидкістю.

Перевезення вантажів внутрішніми водними шляхами здійснюється за планами, затвердженими у встановленому порядку.

Вантажовідправник зобов'язаний одночасно з пред'явленням ванта­жу надати пароплавству накладну. Накладна підписується ванта­жовідправником, супроводжує вантаж на всьому шляху слідування і ви­дається вантажоодержувачу (при пред'явленні доручення) у пункті при­значення разом з вантажем.

На підставі накладної порт або пристань відправлення складає дорож­ню відомість, що також супроводжує вантаж і після видачі вантажу в пункті призначення залишається у пароплавства.

Як посвідчення приймання вантажу до перевезення вантажовідправ­никові видається квитанція. Дата приймання вантажу до перевезення посвідчується календарним штемпелем порту, або пристані відправлен­ня на накладній, квитанції і дорожній відомості.

Накладні і квитанції виписуються на ім'я певних вантажоодержувачів.

Авіаційний транспорт — найбільш швидкісний вид транспорту. Од­нак досить висока вартість перевезення вантажів цим транспортом об­межує його використання для перевезення споживчих товарів.

Основним документом, що регламентує перевезення вантажів на авіаційному транспорті, є Повітряний кодекс України та розроблені на його основі правила перевезення вантажів.

Повітряні перевезення виконуються на підставі договору. За разови­ми замовленнями відправляють дрібнопартіонні, термінові та цінні ван­тажі.

Кожний договір повітряного перевезення та його умови посвідчуються документом на перевезення, який видається авіаційним підприємством або уповноваженими ним організаціями чи особами (агентами).

Форми документів на перевезення та правила їх застосування вста­новлюються органом державного регулювання діяльності авіації України.

Чартерне повітряне перевезення використовується на підставі чарте­ру (фрахтування повітряного судна), за яким одна сторона (фрахтівник)

Перевезення вантажів у контейнерах і пакетах

Вантажний контейнер є різновидом багаторазової тари стандартного розміру, об'єм якої не менше 1 м3.

Виділяють різні види контейнерів, зокрема, за конструкцією розрізняють контейнери цільні (закриті і відкриті), решітчасті, розбірні і складні.

За призначеннями універсальні, які належать транспортним підприємствам, і спеціалізовані, що належать вантжовідправникам чи вантажоотримувачам. Вони застосовуються для перевезення визначених вантажів.

За вантажопідйомністю універсальні контейнери бувають:

  • малотоннажні (0,625 і 1,25 т);

  • середньотоннажні (2,5; 3; 3,5 т);

  • великотоннажні (10; 20; 30; 40; 60 т).

Універсальні контейнери поділяються на два типи: уніфіковані і неуніфіковані. Уніфіковані на основі модуля 800 х 1200 мм контейнери можуть застосовуватись на всіх видах транспорту в будь-якому сполученні: прямому, змішаному, міжнародному.

Спеціалізовані контейнери бувають групові та індивідуальні. Групові застосовуються для перевезення товарів, близьких за споживчими властивостями, індивідуальні для товарів із специфічними властивостями.

Спеціалізовані контейнери застосовуються для перевезень сипучих, наливних, небезпечних та інших вантажів.

зобов'язується надати іншій стороні (фрахтувальнику) за плату всю місткість одного чи кількох повітряних суден на один або кілька рейсів для повітряного перевезення вантажу, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Відправка вантажу оформляється виписуванням відправної та ван­тажних накладних. Навантажувально-розванатажувальні роботи вико­нуються, в основному, силами і засобами аеропортів. На авіаційному транспорті діє такий же порядок зберігання і видачі вантажів, як і на інших видах транспорту.

INCLUDEPICTURE "media/image12.jpeg" \* MERGEFORMAT

Ефективність контейнерних перевезень визначається:

  • значним підвищенням продуктивності праці на навантажувально- розвантажувальних і складських операціях;

  • прискоренням доставки вантажів;

  • зниженням витрат на тару і упаковку;

  • зменшенням потреб в складах і вагонах;

  • покращенням використання транспортних засобів;

  • забезпеченням зберігання товарів і т.п.

Контейнерні перевезення плануються на основі заявок ванта­жовідправників і є складовою частиною плану залізничних перевезень. Перевезення вантажів у контейнерах здійснюються на основі договору між вантажовідправником і транспортним підприємством.

Контейнери, надані для завантаження товарів, мають бути справ­ними та чистими і завантажені до повної вмістимості, але не вище норм вантажопідйомності з врахуванням технічної норми заванта­ження.

Технічна норма — це кількість товарів, завантажених до повної вмісти­мості в межах вантажопідйомності контейнера, наприклад, для контей­нера 2,5 т технічна норма завантаження шкіряного взуття — 0,9 т, одягу — 0,65 т, тканин 1 — 1,5 т і т.д.

Товари в контейнер вкладаються щільно, щоб забезпечити їх збере­женість під час транспортування, всередину кожного контейнера вкла­дається специфікація чи рахунок-фактура, завірені підписом і печаткою вантажовідправника. Контейнер закривається проволочною закруткою і пломбується. На кожен завантажений контейнер вантажовідправник заповнює бланк накладної.

Контейнери, які прибули на станцію призначення без пошкоджень і з справними пломбами, видаються отримувачам без перевірки маси.

При наявності пошкоджень проводиться перевірка кількості і маси товарів згідно з накладною чи рахунком-фактурою; приймання оформ­ляється складанням комерційного акту.

Контейнер видається отримувачу після оформлення розрахунків у товарній конторі і після підпису в дорожній відомості.

Порядок приймання товарів у контейнерах, оформлення документів, порядок пред'явлення претензій до органів транспорту чи до ванта­жовідправників аналогічний повагонним відправленням.

Пакетні перевезення. Пакетування, як і контейнеризація, представ­ляє собою збільшення вантажних місць за допомогою різних технічних

засобів. Ці засоби можуть бути багаторазового та одноразового викори­стання і належати транспортним підприємствам, відправникам і отри­мувачам товарів. Засоби разового використання забезпечує завжди відправник.

У Правилах перевезень передбачено, що збільшене вантажне місце чи пакет має забезпечити:

  • можливість механізації завантаження (розвантаження);

  • цілісність пакета;

  • збереження вантажів;

  • максимальне використання транспортних засобів;

  • безпеку вантажних робіт.

У пакетах можуть перевозитись всі вантажі, окрім масових навалоч­них, насипних і наливних.

Для формування пакетів можуть використовуватись:

  • плоскі дерев'яні піддони;

  • стійкові і ящикові піддони;

  • напівжорсткі багаторазові стропи для лісоматеріалів; -.спеціальні контейнери для сипучих, рідких вантажів;

г/ решітчасті контейнери для овочів, шиферу І Т.Д.

Згідно з рекомендаціями міжнародної організації по стандартизації прийнято три типорозміри піддонів: 800 х 1200,100 х 1200, 800x1000 мм вантажопідйомністю 1 т.

Пакети приймають на перевезення на складах відправника чи залізниці. Масу пакета вказує вантажовідправник. У супровідних доку­ментах відмічається кількість пакетів, їх маса брутто, тип пакетів. Паке­ти піддаються отримувачем тільки зовнішньому огляду, якщо немає їх пошкоджень.

Пакети можуть перевозитись дрібними, повагонними і малотоннаж­ними відправленнями між станціями залізниці, відкритими для пакет­них перевезень.

Перевезення вантажів у пакетах, як і в контейнерах, характеризується високою економічною ефективністю, яка досягається за рахунок більш ефективного використання вантажопідйомності і місткості транспорт­них засобів, складських площ, зниження витрат на закріплювальні при­строї, різкого зниження витрат на вантажно-розвантажувальні роботи іт.п.

Саме з цих причин більшість тарно-упаковочних і штучних вантажів У США перевозяться на піддонах чи в контейнерах.

Транспортно-експедиторське обслуговування торговельних підприємств

Транспортно-експедиторська діяльність — це діяльність, яка передбачає організацію перевезення вантажів, включаючи їх відправлення і одержання, а також виконання інших операцій, пов'язаних із перевезенням [5].

Розрізняють два види транспортно-експедиторського обслуговування:

  • повне чи комплексне;

  • неповне (часткове).

Повне обслуговування передбачає укладання договорів про виконання всієї сукупності операцій на всьому шляху просування вантажу без участі вантажовідправників і вантажоотримувачів. Воно включає:

  • упакування (розпакування), маркування, сортування вантажів, їх пакетування і зберігання;

  • зважування вантажу і (чи) транспортних засобів; = вантажно-розвантажувальні роботи;

  • закріплення, укриття вантажів, надання пристроїв, необхідних для цієї мети;

  • вибір оптимальної схеми перевезення вантажів за умовами замовника;

  • приймання вантажу на складі (терміналі) замовника чи перевізника;

  • доставку і здачу вантажу на склад вантажоотримувачу чи перевізнику для наступної доставки за призначенням;

  • оформлення перевізних документів;

  • супроводження і охорону вантажів;

  • здійснення розрахунків з перевізниками за виконані перевезення;

  • страхування вантажів;

  • виконання митних процедур при міждержавних і міжнародних перевезеннях, паспортно-візове обслуговування;

  • ведення обліку і звітності при перевезеннях;

INCLUDEPICTURE "media/image13.jpeg" \* MERGEFORMAT

  • розрахунок раціонального завантаження транспортних засобів, схем розміщення і укріплення вантажів;

  • повідомлення про відправлення, місцезнаходження, прибуття вантажів (диспозиція просування вантажів);

  • інформування про види послуг, тарифи і режими роботи інших транспортно-експедиціних підприємств;

  • надання іншої оперативної інформації.

У договорі на транспортно-експедиторське обслуговування клієн­ти (замовники) беруть на себе зобов'язання забезпечити умови на­вантажування і розвантажування транспорту, а саме:

  • цілодобову і безперебійну готовність фондів навантаження і розвантаження, вільних ємностей і складів, безпечне виконан­ня робіт і рух рухового потягу;

  • цілодобове приймання і відправлення вантажів, включаючи вихідні і святкові дні, якщо інше не передбачено в договорі;

  • надання до завантаження вантажів у транспортабельному стані;

^ своєчасний вивіз вантажів з централізованих складів та ін.

Неповне обслуговування представляє собою виконання транс-

портно-експедиторським підприємством лише окремих операцій, пов'язаних з перевезенням вантажів (зберігання вантажів, їх зата- рювання, експедиціювання, підготовка до транспортування і т.п.). Це обслуговування вважається менш ефективним, ніж повне.

Велику роль транспортно-експедиторські компанії відіграють у розвитку зовнішньої торгівлі. Міжнародна практика свідчить, що по­над 80% світового торговельного вантажу організовується міжнарод­ними транспортно-експедиторськими компаніями. Вони надають такі види послуг під час здійснення експортно-імпортних переве­зень вантажів:

  • консультації експортера або імпортера при виборі виду транс­портних засобів з рекомендаціями оптимального варіанта, який забезпечує клієнту максимальні зручності, швидкість доставки і мінімальну її вартість;

  • організація доставки вантажу зі складу від правника на залізнич­ну станцію, у порт або зі станції, порту на склад відправника;

  • перепакування, перемаркування і комплектування вантажних партій (об'єд нання дрібних партій у збірну велику відправку д ля максимального використання провізних можливостей контей­нера, вагона, судна);

  • підготовка й оформлення документів для укладання договору перевезення вантажу з перевізником, з його агентом або бро­кером;

  • допомога в митному, санітарному та іншому оформленні ван­тажів;

  • передача вантажів перевізнику або його агенту (порт, пристань, станція) з повним оформленням приймально-здавальних і пе­ревізних документів;

  • організація зберігання вантажу на складах і навантажувально- розвантажувальних робіт у пунктах перевантаження і перевал­ки вантажів;

  • сприяння здійсненню розрахунків між експортером та імпор­тером за реалізований товар;

  • приймання вантажу в пункті призначення від перевізника або його агента;

  • оформлення з перевізниками або їхніми вантажними агентами комерційних чи інших актів про виявлену нестачу або лишки вантажу, псування і пошкодження тари, вантажу і т.д.;

  • розрахунки за перевезення вантажу і перевантажувальні робо­ти у пункті відправлення і призначення;

  • розсортування великих партій вантажів на більш дрібні, а та­кож за сортами, розмірами та ін., подальше їх перепакування і перемаркування;

  • організація супроводження вантажів;

  • обладнання вагонів і суден для перевезення специфічних ван­тажів.

Тести для самоконтролю

1. Виділяють такі види транспорту:

  1. Залізничний.

  2. Автомобільний.

  3. Водний, повітряний.

  4. Правильні відповіді 1,2,3.

2. Особливостями залізничного транспорту є:

    1. Можливість доставки вантажу у будь-який населений пункт, за­безпечення надійного зберігання вантажу, низька собівартість пе­ревезення на короткі відстані, завезення товарів малими партіями за один маршрут на декілька торговельних підприємств.

    2. Низькі витрати на перевезення, незалежність від кліматичних умов, широкі можливості механізації навантажувально-розван­тажувальних робіт, перевезення будь-яких товарів незалежно від упаковки, можливість перевозити товари як великими, так і ма­лими партіями.

    3. Низькі витрати на перевезення вантажів, мобільність перевезен­ня, необмежена пропускна здатність, велика вантажопідйомність.

    4. Висока швидкість перевезення, скорочення шляхів транспорту­вання, добра збереженість товару, залежність від кліматичних умов, висока вартість перевезення, можливість перевезення ван­тажів у віддалені райони.

3. Особливостями повітряного транспорту є:

      1. Можливість доставки вантажу у будь-який населений пункт, за­безпечення надійного зберігання вантажу, низька собівартість пе­ревезення на короткі відстані, завезення товарів малими партіями за один маршрут на декілька торговельних підприємств.

      2. Низькі витрати на перевезення, незалежність від кліматичних умов, широкі можливості механізації навантажувально-розван­тажувальних робіт, перевезення будь-яких товарів незалежно від упаковки, можливість перевозити товари як великими, так і ма­лими партіями.

      3. Низькі витрати на перевезення вантажів, мобільність перевезен­ня, необмежена пропускна здатність, велика вантажопідйомність.

      4. Висока швидкість перевезення, скорочення шляхів транспорту­вання, добра збереженість товару, залежність від кліматичних умов, висока вартість перевезення, можливість перевезення ван­тажів у віддалені райони.

4. Особливостями автомобільного транспорту є:

1- Можливість доставки вантажу у будь-який населений пункт, за- безпечення належного зберігання вантажу, низька собівартість перевезення на короткі відстані, завезення товарів малими партіями за один маршрут на декілька торговельних підприємств.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.