![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Навчально – методичний комплекс практичного заняття 1.2
- •Методичні вказівки
- •« Цивільний захист »
- •«Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків нс. Стійкість роботи об’єктів народного господарства»
- •2. Тривалість заняття:___2______ (год)
- •3. Навчальна мета:
- •Зміст теми:
- •2. Дойте оцінку пожежної обстановки на об΄єктах господарської діяльності.
- •3.Порядок розрахунку збитків за типами нс.
- •Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •4. Організація і проведення заходів щодо підвищення стійкості функціонування ог у надзвичайних ситуаціях.
- •Основні напрямки підвищення стійкості
- •Дослідження стійкості роботи об'єкта господарської діяльності в умовах надзвичайних ситуацій.
- •Відстань зон можливих сильних та слабких руйнувань стосовно
- •Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта
- •Теоретичні питання до заняття:
- •5. Контрольні питання:
- •5.4 Заключний етап.
- •6. Матеріали методичного забезпечення заняття.
- •7. Література:
- •Методичні рекомендації
- •« Цивільний захист »
- •«Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків нс. Стійкість роботи об’єктів народного господарства»
- •3. Навчальна мета:
- •4. Кількість учбових годин: 2 год.
- •5. План та організаційна структура навчального заняття з дисципліни
- •5.1 Підготовчий етап.
- •5.2 Основний етап - зміст теми :
- •2.Заходи з мінімізації небезпечних наслідків, які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення.
- •3.Порядок розрахунку збитків за типами нс.
- •Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •4. Організація і проведення заходів щодо підвищення стійкості функціонування ог у надзвичайних ситуаціях.
- •Основні напрямки підвищення стійкості
- •Дослідження стійкості роботи об'єкта господарської діяльності в умовах надзвичайних ситуацій.
- •Відстань зон можливих сильних та слабких руйнувань стосовно
- •Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта
- •5.3 Контрольні питання:
- •5.4 Заключний етап.
- •7. Рекомендована література:
- •Чернівецький національний університет імені юрія федьковича Факультет фізичної культури і здоров´я людини
- •Навчально-методичний комплекс № 1.2 Самостійної позааудиторної роботи студента
- •Методичні вказівки
- •Самостійної позааудиторної роботи
- •« Цивільний захист »
- •«Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків нс. Стійкість роботи об’єктів народного господарства»
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальна мета:
- •3.2 Матеріали для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
Основні напрямки підвищення стійкості
функціонування ОГД у НС.
Загальними вимогами визначені наступні основні напрямки підвищення стійкості функціонування ОГД країни його галузевих і територіальних ланок:
1. Забезпечення захисту населення і його життєдіяльності.
2. Раціональне розміщення продуктивних сил на територія країни.
3. Підготовка до роботи в умовах надзвичайної ситуації і воєнного часу ОГД країни.
4. Підготовка до виконання робіт по відновленню ОГД країни в умовах надзвичайної ситуації.
Підготовка системи управління.
Розглянемо зміст заходів по підвищенню стійкості відносно більшості галузей промисловості у відповідності з наведеними напрямками. Стосовно до основних напрямків у країні розроблені і здійснюються заходи щодо підвищення стійкості.
Перший напрямок.
Забезпечення захисту населення і його життєдіяльності.
Основні організаційні і інженерно-технічні заходи:
вдосконалення системи сповіщення. Навчання населення діям по сигналах ЦЗ;
накопичення фонду захисних споруд і створення в них умов для життєзабезпечення людей, що укриваються;
вдосконалення організації розосередження і евакуації населення і завчасна підготовка заміської зони;
накопичення фонду засобів індивідуального і медичного захисту, організація правильного їх зберігання;
проведення заходів щодо зменшення наслідків катастрофічного затоплення населених пунктів і ОГД;
підготовка сил і засобів ЦЗ для проведення РіНР.
Проведення комплексу заходів щодо забезпечення життєдіяльності населення при надзвичайних ситуаціях:
постачання продовольством, питною водою і предметами першої необхідності, захист продовольства, вододжерел і систем водопостачання від радіоактивного, хімічного і біологічного зараження;
комунально-побутове обслуговування населення;
медичне обслуговування населення, розробка і своєчасне встановлення режимів діяльності в умовах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження;
масова санітарна обробка;
проведення робіт по обеззараженню території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції;
забезпечення населення чіткою інформацією з метою організації виконання обов'язків по цивільному захисту;
морально-психологічна підготовка і заходи, спрямовані на запобігання або ослаблення несприятливих для людей екологічних наслідків;
забезпечення трудової діяльності населення.
Другий напрямок.
Раціональне розміщення виробничих сил на території держави.
Основні заходи щодо раціонального розміщення виробничих потужностей:
- розміщення нових промислових підприємств, не пов'язаних з обслуговуванням населення, за межами зон можливого сильного руйнування, а категорованих підприємств - за межами зон можливого руйнування (ЗМР) і за межами зон можливого катастрофічного затоплення (ЗМКЗ);
- розміщення в малих і середніх містах філіалів об'єднань і підприємств, баз і складів галузі;
- встановлення оптимальних виробничих потужностей і розмірів підприємств, виходячи з вимог науково-технічного прогресу з урахуванням забезпечення стійкої роботи галузі при надзвичайних ситуаціях;
- розміщення об'єктів, що переробляють або зберігають небезпечні хімічні речовини, вибухонебезпечні і легкозаймисті речовини (рідини) поза зон можливого катастрофічного затоплення (ЗМКЗ). Постійне видалення з категорованих міст об'єктів, що містять значну кількість вказаних речовин;
- використання підземних гірських виробок для розміщення об'єктів і виробництв, що мають важливе оборонне значення, складів рідкого палива і інших стратегічних матеріалів;
- обмеження розміщення у великих містах найважливіших НДІ, КБ і проектних організацій;
- уточнення планів використання трудових ресурсів з урахуванням проведення мобілізаційних заходів і евакуації населення.
Основні заходи щодо раціонального розміщення об'єктів:
1. реконструкція і розширення діючих підприємств, розміщених у великих містах, без збільшення чисельності працюючих;
2. розміщення в малих і середніх містах окремих виробництв і спеціалізованих цехів, запасів матеріально-технічних засобів;
- розміщення в заміській зоні і максимальне скорочення на підприємствах запасів сильнодіючих, вибухонебезпечних і легкозаймистих речовин (рідин);
- використання підземних гірських виробок і підземного простору міст, на території яких знаходяться об'єкти, для розміщення окремих виробництв, енергоджерел і матеріальних засобів;
- розміщення нових агропромислових підприємств, тваринницьких комплексів і птахофабрик поза ЗМР і ЗМКЗ;
- розміщення в заміській зоні науково-дослідних, конструкторських і проектних підрозділів (організацій , установ).
Третій напрямок.
Підготовка до роботи ОГД в особливий період.
Вона охоплює найбільш широке коло організаційних і інженерно-технічних заходів, що розробляються і здійснюваних в безпосередній ув'язці із станом і перспективами розвитку ОГД, а також з підготовкою кожної галузевої ланки до виконання своїх виробничих і інших функцій в особливий період. Зміст таких заходів в значній мірі визначається специфікою кожної галузі, а також задачами, які на неї покладаються в єдиному економічному комплексі країни.
Це природно обумовлює істотні відмінності в змісті і послідовності проведення заходів щодо підвищення стійкої роботи галузей матеріального виробництва і функціонування галузей невиробничої сфери.
Разом з тим всі заходи щодо третього напрямку підвищення стійкості мають загальний характер і з метою створення сприятливих умов для виконання завдань в особливий період повинні забезпечити максимально можливе зниження втрат і руйнування, зменшити можливість виникнення повторних зон зараження при впливі РР, ОР та НХР. Зміст таких заходів, виходячи з галузевих і інших нормативних документів, конкретизується для кожної галузевої і територіальної ланки.
Основні заходи щодо підготовки промислового виробництва до роботи в особливий період:
- узгодження питань організації виробництва із суміжними галузями промисловості і з відповідними територіальними органами управління;
- вдосконалення і підвищення надійності виробничих зв'язків;
- створення і раціональне розміщення запасів матеріальних засобів;
- створення страхового фонду документації для виробництва найважливішої продукції і комплектуючих виробів;
- підготовка виробничих площ, технологічного обладнання, енергетичних і матеріальних ресурсів для виконання завдань в особливий період;
- підготовка до дублювання виробництва з використанням (розвитком) потужностей, розташованих в заміській зоні (в тому числі і місцевої промисловості);
- підготовка до випуску продукції по спрощеній технології, технічних умов і документації особливого періоду;
- підготовка по забезпеченню виробництва: резервних енергоджерел і запасів палива; матеріальних засобів і місцевих ресурсів; промислового транспорту; підсобного господарства;
- підготовка і забезпечення збереження документації, необхідної для виробництва в особливий період.
Четвертий напрямок.
Підготовка до виконання робіт по відновленню ОГД в умовах надзвичайних ситуацій.
Він охоплює найважливіші заходи щодо підвищення стійкості роботи галузей, об'єднань і об'єктів (функціонування територіальних ланок), що забезпечують завчасне створення умов для відновлення в стислі терміни порушеної виробничої і інших видів діяльності. Підготовка до проведення відновлювальних робіт здійснюється в галузевому і територіальному (регіональному) розрізах. Відповідальність за підготовку і проведення цих робіт покладається відповідно на міністерства і Кабінет Міністрів України.
Плани заходів щодо підготовки до відновлення ОГД звичайно включають:
- перелік найважливіших об'єктів, намічених до відновлення;
- закріплення проектних організацій за найважливішими об'єктами для розробки проектів їх відновлення;
- порядок і терміни підготовки, а також зберігання і використання технічної документації;
- порядок створення і підготовки спеціальних формувань, забезпечення їх технічним обладнанням;
- підготовку будівельних організацій і підприємств будівельної індустрії;
- пропозиції про порядок використання невоєнізованих формувань, трудових резервів для виконання відновлювальних робіт.
Основні заходи щодо підготовки до виконання робіт по відновленню виробничої діяльності ОГД (стосовно до галузей матеріального виробництва):
а/ галузі:
- прогнозування можливого стану галузі, визначення орієнтовних термінів відновлення порушеного виробництва, необхідних для цього сил і коштів;
- розробка і доведення до підвідомчих ланок проектної і нормативної документації по будівництву і ремонтно-відновлювальним роботам (спільно з проектними і технологічними організаціями);
- організація підготовки і технічного оснащення будівельних, ремонтних, експлуатаційних та інших формувань;
- закріплення за підвідомчими об'єктами проектних і будівельно-монтажних організацій;
б/ об'єкта (виробничого об'єднання):
- визначення характеру, об'ємів відновлювальних робіт при слабкому і середньому руйнуванні об'єктів;
- розробка способів відновлення виробничих будівель, комунікацій, технологічних установок і обладнання;
- підготовка до розгортання і оснащення об'єктовий формувань;
- підготовка енергетичних і матеріальних ресурсів, необхідних для відновлення виробництва,
- підготовка до виробництва виробів і конструкцій з легких і вогнестійких матеріалів, що відповідають вимогам відновлення виробничих будівель і споруд,
- розробка і забезпечення надійного зберігання технічної і іншої документації, необхідної для відновлення виробництва.
П’ятий напрямок.
Підготовка системи управління.
Вона передбачає заходи, завчасне проведення яких повинно забезпечити безперервність керівництва галузевими і територіальними ланками і підготовку до рішення задач надзвичайних ситуацій в умовах неминучого порушення діючих систем і засобів управління.
Основні заходи щодо підготовки систем управління:
а/ галузі:
- підготовка керівництва до переходу, при необхідності, від централізованого до децентралізованого управління;
- підготовка до передачі управління підвідомчими об'єктами відповідним територіальним органам управління;
- організація дублювання управління і підготовки резерву кадрів;
- підготовка галузевих положень, інструкцій, організаційної і планової документації з питань управління при надзвичайних ситуаціях;
- створення в галузі системи запасних пунктів управління, оснащення їх технічними засобами і забезпечення необхідною документацією;
- підготовка відомчих засобів зв'язку для використанню при надзвичайних ситуаціях єдиної автоматизованої мережі зв'язку;
- підготовка галузевих АСУ до рішення задач у надзвичайних ситуаціях, а також розробка способів управління при виході з ладу окремих дільниць АСУ або АСУ загалом;
- організація і проведення оперативної підготовки керівного складу. Підготовка і проведення галузевих навчань ЦЗ і спеціальних навчань ЦЗ по стійкості ОГД .
б/ об'єкта (виробничого об'єднання):
- підготовка керівників і служб до переходу на виконання завдань надзвичайних ситуацій;
- підготовка до здійснення керівництва суміжними виробництвами або до роботи під керівництвом відповідних територіальних органів управління;
- будівництво запасних пунктів управління, оснащення їх технічними засобами і забезпечення необхідною документацією;
- підвищення стійкості роботи засобів зв'язку;
- підготовка АСУ до рішення задач надзвичайних ситуацій і розробка способів управління виробництвом при виході її з ладу;
- проведення підготовки керівного і інженерно-технічного складу з питань підвищення стійкості. Підготовка і проведення комплексних навчань ЦЗ на об'єктах.
Таким чином основними напрямами підвищення стійкості функціонування об'єктів є наступні:
забезпечення захисту населення і його життєдіяльності;
раціональне розміщення виробничих сил та потужностей на території об'єкта, регіону;
підготовка до роботи об'єктів економіки в умовах надзвичайних ситуацій мирного часу та в особливий період;
підготовка до виконання робіт по відновленню об'єктів економіки в умовах надзвичайної ситуації;
підготовка системи управління.