Нейропсихологічні розлади
№ |
Порушення |
Локалізація |
Симптоматика |
Сенсорні агнозії |
|||
Зорові агнозії |
|||
1. |
Предметна агнозія |
при ураженні потиличних або потилично-тім'яних областей |
У тяжких випадках при двосторонніх ураженнях порушується зорове впізнання реальних предметів та їх зображень (компенсація відбувається за рахунок інших аналізаторів). При ураженнях середньої ступені не впізнаються схематичні, контурні, перевернуті або накладені зображення (проби Попельрейтера). Виникають складності у впізнання предметів з неповними ознаками або зашумлених об'єктів. |
2. |
Прозопагнозія (на обличчя) |
при ураженні нижньо-потиличної області |
Не розрізняються знайомі, жіночі, дитячі та чоловічі обличчя, не розпізнаються особливості міміки. |
3. |
Оптико-просторова агнозія |
при ураженні верхніх потилично-тім'яних областей
при правосторнніх ураженнях
при двосторонніх ураженнях |
проявляється в неможливості зорієнтуватися в просторі, розрізняти праву та ліву сторони, читати георграфічні карти.
ігнорується ліва частина простору.
проявляється вторинний дефект праксису - неможливість визначення дистанції до об'єктів |
4. |
Літерна - або агностична алексія |
|
невпізнання літер |
5. |
Кольорова агнозія |
при ураженні лівої потиличної частки |
порушення розпізнання кольорів, їх відтінків. Спостерігається дефект зв'язку кольору та об'єкту, що призводить до стирання рель'єфу об'єкту |
6. |
Симультанна агнозія |
при ураженні передніх відділів лівої потиличної зони |
При окремому розпізнанні об'єктів спостерігається неспроможність встановлення зв'язків між ними (неможливість встановлення змісту сюжету картини). Синдром Балінта включає три симптоми: - психічний параліч погляду - можливе бачення та розпізнання об'єкту тільки в зоні уваги; - оптична атаксія - нескерованість погляду в результаті мимовільних скачків очей ; - порушення зорової уваги.
|
Слухові агнозії |
|||
1. |
Амузія
Сенсорна амузія
Моторна амузія |
|
порушення здатності впізнавати знайомі мелодії.
|
2. |
Аритмія |
|
виникає при ураженні скроневих зон з обох сторін |
Шкірно-кінестетичний аналізатор та його сенсорні і гностичні розлади |
|||
1. |
Парестезії |
спинний мозок |
неприємні відчуття, які виникають самостійно без нанесення зовнішніх подразнень ( різновид - фантомна біль ампутованої кінцівки). |
2. |
Таламічний синдром (або синдром Дежеріна) |
таламічна ділянка |
з одного боку послабленням тактильної та глибокої чутливості, а з іншого підвищенням порогів температурної та больової чутливості на контр-латеральній стороні, що призводить до нечутливості до слабих подразнень такого роду, але з їх посиленням виникає генералізоване максимальне за інтенсивністю відчуття, тобто - центральна біль, яка супроводжується нападами роздратованності, туги та душевної слабкості |
3. |
Розлади первинного поля |
3-тє первинне поле кори |
Первинним симпотомом ядерної зони сомато-кінестетичного аналізатору є випадіння або зниження чутливості у відповідних сегментах тіла - анестезія або гіпостезія. Вторинний симптом вказаної патології пов'язаний зі зміною нормальної кінестетичної аферентації, що призводить до аферентного парезу -неможливості керування тонкими довільними рухами. |
4. |
Тактильні агнозії предметна(астереогнозис)
текстурна дермолексія
|
при ураженні серед-ніх та середньо-верхніх відділів задньої центральної звивини та розтало-ваних поряд вто-ринних (1-е, 2-е та 5-те) і третинних (39-те, 40-е) полів аналізатору
|
порушення впізнання форми об'єктів - невпізнання форми та величини предметів; - невпізнання якості матеріалу - нездатність впізнання літер та цифр, які пишуться на шкірі. |
5. |
Соматоагнозіх
Аутопагнозії
Пальцева агнозія
|
Верхньо-тім'яний синдром
при ураженні потилично-тім'яної зони лівої півкулі |
|
6. |
Анозогнозії |
правостороннім ураженням тім'яної області кори |
неусвідомлення або недооцінка патологічних дефектів та ігнорування лівої сторони тіла |
Порушення організації довільних рухів |
|||
1. |
Порушення підкоркового рівня екстрапірамідної системи
|
Стріапалідарна система |
Динамічні та статичні порушення: - загальна нерухливість, яка супроводжується м'язевою слабкістю {адинамія); складності просторового руху в результаті гіперкінезів (насильницькі рухи кінцівок, голови); порушення м'язового тонусу, міміки (маскообразність обличчя), насильниць-кого сміху та плачу. |
2. |
Порушення пірамідної системи (кортико-спіналь-ний шлях) |
моторна зона кори |
Різні рівні ураження пірамідної системи проявляються в паралічах кінцівок, характер яких залежить від локалізації ушкодження. Ознакою центрального паралічу є підвищення м'язового тонусу - спастичність. Периферійні ураження викликають атонічний параліч. |
3. |
Апраксії |
при ушкодженні премоторних відділів лобних часток та 40-го поля тім'яних часток з наближеними до цієї зони відділами. |
порушення довільних спрямованих дій, які не пов'язані з елементарними руховими розладами, грубими порушеннями м 'язового тонусу та тремору |
4. |
Кінетична апраксія |
при ураженні пе-редмоторних від-ділів кори |
порушується виконання простих дій, жестів, чіткість рухів. |
5. |
Ідеомоторна апраксія
Оральна апраксія Апраксія тулуба Апраксія одягання |
при ураженні нижньої частини лівої тім'яної частки
ураження тім'яної частки справа
|
проявляються двобічні симптоми, при правосторонньому ураженні – ліво-стороння симптоматика. Порушується виконання дій за інструкцією, при збереженні їх спонтанного виконання. Ускладнюються дії без опори на об'єкт. Символічні дії виконуються легко.
|
6. |
Ідеаторна (апраксія задумки) |
ураження нижньо-тім'яної частки лівої півкулі, або лобно-тім'яних часток і при дифузних ураженнях мозку. |
Проявляється в нездатності зв'язати окремі фрагментів рухового акту в єдине ціле, в результаті втрати послідовності виконання певної рухової програми |
7. |
Конструктивна апраксія |
при ураженні тім'яних часток лівої та правої півкуль |
проявляється в неспроможності зображення простих геометричних фігур |
|
За Лурія А.Р. |
|
|
1. |
Кінестетична апраксія (аналог ідеомоторної та ідеоторної апраксій) |
при ураженні нижніх відділів постцентральної звивини |
характеризується недиференційованими, погано скерованими рухами (симптом "рука-лопата"), неможливістю відтворення пози рук при порушенні пропріоцептивної кінестетичної аферентації рухового акту. Корекція цих порушень відбувається при посиленні зорового контролю. |
2. |
Просторова апраксія |
при ураженні поти-лично-тім'яних відділів, особливо лівої півкулі |
розлади зорових просторових синтезів, порушення уявлень "вверх-вниз", "право-ліво" на фоні оптико-просторової агнозії. Порушується виконання складних дій. Похідною формою може бути конструктивна апраксія. |
3. |
Кінетична (еферентна) апраксія |
при ураженні нижніх відділів премоторної області - 6-е та 8-е поля |
Проявляється в порушенні послідовності виконання елементів рухів — персевераціях. |
4. |
Регуляторна апраксія |
при порушенні конвекситальної префронтальної кори попереду від премоторних відділів |
на фоні збереження м'зового тонусу та м'язової сили відмічається відсутність свідомого контролю за виконанням дій, спостерігається шаблонність рухів |
Мовні розлади |
|||
|
Афазії
рецептивна та експресивау |
при локальних ураженнях лівої півкулі та збере-женні рухів мов-ного апарату і елементарних форм слуху |
При всіх формах афазій реєструються порушення рецептивної мови та слухомовної пам'яті. |
1. |
Сенсорна афазія (порушення рецептивної мови) |
Пов'язана з уражен-ням задньої третини верхньої скроневої звивини лівої пів-кулі (у праворуких) {зона Верніке) |
проявляється в зниженні фонематичного слуху, тобто в здатності розрізняти звуковий склад мови (нерозуміння активної слухової мови), але причому більш-менш розуміється прочитане. Принципові основи інтелектуальної діяльності при цих порушеннях залишаються збереженими. |
2. |
Еферентна моторна афазія (порушення експресивної мови) |
при ураженнях нижніх відділів кори премоторної області (44-е, частково 45-те поля - зона Брока) |
При тяжких ураженнях проявляється нездатність вимовлення звуків, при збереженні артикуляційних рухів та розумінні зверененої до них мови. При менш грубих ураженнях страждає загальна організація мовного акту (плавність, часова послідовність). Спостерігається телеграфний стиль мови. Через зв'язок зони Брока зі скроневими структурами, - спостерігаються вторинні складності в сприйнятті усної мови. |
3. |
Амнестична афазія
Акустико-мнестична
Мнестична (номінативна)
Оптико-мнестична
|
неоднорідна та багатофакторна, залежить від домінування певної патології з боку слухового, асоціа-тивного та зорового компоненту - при ураженні середньо-задніх відділів ліво-скро-невої зони (21-е та 37-е поля).
- ураження при цих порушеннях : задньо-нижні від-діли тім'яної області в безпосередній близкості з потили-чною та скроневою областями. - при ураженні задньо-нижніх відділів скроневої області, 20-го і 21-го полів та потилич-но-'тім'яної зони — 37-го поля |
|
4. |
Аферентна (артикуляторна) моторна афазія |
при ураженні нижніх відділів лівої тім'яної області (зона вторинних полів сомато-кінестетичного аналізатору) |
ураження супроводжуються виникненням кінестетичної апраксії артикуляційного апарату та обумовлється втратою спеціальної слухо-мовної пам'яті на комплекси рухів для вимовлення фонем, і послабленням синтезу окремих кінестетичних відчуттів в цілісні комлпекси артикуляторних рухів. В більш легкій формі це проявляється в порушенні розрізняння звуків мови близьких по вимовленню( напр., слово "слон" вимовляється як "снол"). |
5. |
Семантична афазія |
при ураженні на межі скроневих, тім'яних та потиличних областей мозку |
Проявляється в послабленному розу-мінні складних граматичних конструкт-цій, які відображають одночасно аналіз та синтез явищ (порушується розуміння та використання зв'язуючих по змісту елементів мови (частин мови). Семантична афазія супроводжується порушеннями операцій рахунку - акалькулією. |
6. |
Динамічна афазія |
зони, які оточують зону Брока поперпеду та зверху |
Виникає мовна адинамія, або дефект мовної ініціативи в результаті порушен-ня внутрішньої програми висловлення та реалізації її в зовнішній мові. Виражена тенденція до використання мовних штампів. |
7. |
Провідникова афазія |
при великих осередках ураження в білій речовині та корі середньо-верхніх відділів лівої скроневої частки і нижньо-тім'яних відділів |
Трактується як порушення асоціативних зв'язків між центрами Верніке та Брока. Основний дефект характеризується розладами повторення при відносному збереженні експресивної мови. |
Нейропсихологічні синдроми полімодального генезу |
|||
1. |
Алексія (дизлексія) |
|
розлад читання, що обумовлений дефектами фонематичного, оптичного та оптико-гностичного, просторово-апрактичного, моторного, мнестичного та семантичного факторів. Виділяють дві основні форми алексії - агностичну та вербальну. |
|
Агностична алексія |
при осередках в основі лівої потиличної частки, а також |
-виникає близькорозташовачих відділів скроневої та тім'яних областей та супроводжується порушенням впізнання окремих літер |
|
Вербальна (аграфічна) алексія |
при ураженні тім'яної долі лівої півкулі |
При збереженні впізнання окремих літер, втрачається читання та написання слогів, слів, фраз (дефект симультан-ності). |
2. |
Аграфія
"чиста" аграфія
Апрактична аграфія |
характерна для ураження тім'яно—скронево-потиличної області лівої півкулі. при ураженні куто-вої та надкрайової звивин лівої півкулі |
порушення здатності правильно по формі та змісту писати. Зустрічається як складова частина амнестичних та апрактичних розладів, а також при різних формах афазій.
Порушується моторика написання.
|
3. |
Акалькулія:
1.
2.
3. |
- ураження потилич-ної області - ураження тім 'яно-потиличної частки лівої пікулі - ураження кутової звивини тім 'яної частки лівої півкулі |
- характеризується порушенням рахункових оперцій і може виникати при різних локалізаціях осередку ураження. - викликає розпад оптичноого образу цифри -порушується уявлення та сприйняття просторового розташування цифр, які складають розрядне число. -призводить до втрати здатності виконувати прості та складні арифметичні дії. |
№ |
Порушення |
Локалізація |
Симптоматика |
Пам’ять |
|||
- |
|||
1. |
перший тип мнестичної патології порушення загальної модально-неспецифічної пам'яті |
довгастий мозок |
порушенням ритміки активності, зміні циклу "сон-бадьорість".
|
діенцефальний рівень |
страждає переважно короткочасна пам'ять або пам'ять на теперішні події. Цей дефект пов'язаний не стільки з процесом фіксації, скільки з посиленою інтерферуючою дією побічних подразників по відношенню до вже зафіксованих відбитків. ремінісценція |
||
лімбічна система осередки деструкції в гіпокампі та мигдалині |
корсаківський синдромом: при порушенні пам'яті на теперішні події, зберігається довготривала пам'ять на віддалене минуле. Симптоматика подыбна до діенцефального але резерву запам'ятовування немає; - конфабуляції (вигадані згадування) |
||
медіальні та базальні відділи лобних та скроневих часток |
ураження цієї області призводить до того, що окрім втрати короткочасної пам'яті проявляються розлади семантичної пам'яті або пам'яті на поняття, внаслідок чого спостерігається нездатність до точного переказу, заміні в тексті слів, пропонованих на запам'ятовування, на близькі по змісту. |
||
2. |
Модально-специфічні порушення:
|
|
пов'язані з порушеннями запам'ятовування модально-специфічної інформації певними аналізаторними системами, і виникають при ураженні другого та третього блоків мозку. |
|
Міжпівкульова асиметрія та пам'ять |
права півкуля
ліва |
безпосереднє запам'ятовування та відтворення пов'язано з мнестичною активністю правої півкулі, а відстрочене - лівої;
|
Увага |
|||
1. |
Модально-неспецифічні порушення уваги |
довгастий та середній мозок: |
загальний фон бадьорості, або найбільш генералізований стан уваги проявляється швидка втомлюваність, зменшення обсягу та порушення концентрації уваги. Компенсація уваги відбувається за рахунок підвищення зацікавленності та посилення мотивації, а також при супроводі дій голосною мовою; |
таламус, лімбічні утворення та лобна область великих півкуль Лімбічна область (гіпокамп, мигда-лина) |
виникають грубі порушення уваги, які не піддаються компенсації, і часто супроводжуються порушеннями свідомості та пам'яті
|
||
|
|
середньої частини передфронтальної кори, яка відно-ситься до "перед-ньої системи уваги"
|
"лобна" патологія, яка характеризується "польовою поведінкою" безконтрольною реактивністю на всі стимули, що обумовлена розгальмуванням елементарних форм орієнтувальної діяльності. Найбільша ступінь порушення довільної уваги виражається в неможливості перевести погляд за інструкцією при збереженні здатності супроводжувати поглядом об'єкт, що рухається. |
зорової кори, що відноситься до "задньої системи уваги', і |
забезпечує оптико-просторову селекцію зорових стимулів. |
||
2. |
Модально-специфічні порушення уваги |
|
виражаються в ігноруванні стимулів певної модальності та виявляються при одночасному пред'явленні двох стимулів парним аналізаторним системам. |
|
Зорова увага |
ураження задніх відділів правої півкулі |
- симптом фіксується при дослідженні полей зору та виражається в здатності зареєструвати тільки один з двох одно-часно запропонованих стимулів в праве та ліве поля зору, але дефект не прояв-ляється при почерговому пред'явленні стимулів. Така симптоматика є початко-вою ознакою, що може прогресувати в гностичні розлади. |
|
Слухова увага |
|
дефекти встановлюються при дихтомічному прослухуванні. В нормі вербальний матеріал сприймається правим вухом на 10-14 % краще, при локальних ураженнях будь-якої сторони, ця різниця зростає до 50-60 %. |
|
Тактильна увага |
ураження правої тім'яної частки |
- не помічається одночасна двохсторон-ня подвійна тактильна стимуляція однакової інтенсивності. Ігнорування дотику до лівої сторони. |
|
Рухова увага |
ураження передніх відділів великих пікуль – передмо-торних та перед-фронтальних зон, а також базальних ядер. |
при виконанні координованих дій за інструкцією досліджуваний спочатку правильно виконує дії, але потім одна з кінцівок (як правило, ліва) помітно відстає, причому спостерігається ігнорування дефекту. |
|
Інтелектуальна увага |
ураження лобних часток |
|
Мислення |
|||
1. |
|
ліва скронева область |
на фоні сенсорної або акустико-мне-стичної афазії грубо порушуються змістовні операції, які опосередковують-ся мовою. Такі ж складності спосте-рігаються в не мовних операціях при необхідності утримувати в пам'яті вербальний матеріал. При сбережен-ності розуміння логічних та наочно-образних відношень, порушується здатність логічного висловлювання |
2. |
|
тім'яно-потиличні відділи |
проявляється дефект просторового аналізу та синтезу, на фоні оптико-просторової агнозії, внаслідок якої спостерігається нездатність визначення суттєвих якостей об'єктів. |
3. |
|
передмоторні відділи лівої півкулі |
порушується часова організація всіх психічних актів, в тому числі - інтелектуальних, що виражається в змінах динаміки процесів мислення. Ці порушення входять в синдром динамічної афазії, яка проявляється в інертності розуміння довгих фраз зі змістовними інверсіями (переста-новками). В основі цих дефектів лежать порушення внутрішньої мови, тобто процесу розгортання та згортання мовних структур для розуміння загального змісту. Спостерігається стереотипність відповідей при вирішуванні задач. Просторові операції та розуміння логіки мови збережені. |
4. |
|
лобні передфрон-тальні відділи |
характеризуються широким діапазоном інтелектуальних порушень - від безсимптомних до грубих дефектів: порушення організації, програмування та регуляції* мислення як в вербально-логічній, так і в невербальній діяльності, що виражається в безсистемності, хаотичності дій. Ярким симптомом цього ураження є нездатність встановлення змісту пред'явлених картин. Цілеспрямована поведінка замінюється стереотипними діями. |
5. |
|
медіобазальні відділи лобної області |
дефекти інтелектуальної діяльності проявляються: - в імпульсивності вирішення задач, що обумовлюється випадковістю операцій та відсутністю чіткого плану діяльності. - спостерігається нездатність в розу-мінні метафор, прислів'я, басен; у виділенні в тексті суттєвого та вторинного; у виборі альтернатив. - при переказі одного з двох прочи-таних оповідань проявляються контамінації (змішування двох текстів). - спостерігається нездатність в вирі-шенні задач на класифікацію; - відмічаються інтелектуальні персеверації - інертні повтори дій в змінюючихся умовах У "лобних" хворих спостерігається нестабільність поведінки, що зумовлена підвищеною реактивністю на зміни, які відбуваються навколо, тобто проявляється "польова поведінка"' - патологічне посилення мимовільної уваги. Це виражається в хаотичності дій, вмішуванні у спілкування інших людей, у бажанні відповідати на питання, що задаються іншим, на фоні ігнорування зверненнь до них самих.
|
6. |
Міжпівкульовіа асиметрія порушень мислення |
|
|
|
порушеня просторового мислення |
правосторонні ураження
|
- помилки при вирішуванні наочно-образних задач, пов'язані з дефектами зорового сприйняття та пам'яті, або з одностороннім ігноруванням зорового поля |
|
|
|
- порушення власне просторового мислення, тобто - абстрактного рівня аналізу та симультанного синтезу просторових відношень. |
|
|
лівосторонні ураження |
порушення категоріального аналізу |
Емоційні порушення при локальних ураженнях мозку |
|||
1. |
"Лобний синдром" |
лобні частки мозку |
ураження проявляються в обмежені обсягу емоційних реакцій, нездатності розрізняти та адекватно проявляти емоції, байдужості, ейфорії та, іноді, в "емоційному паралічі". В легких випадках порушення виражається у відсутності відчуття гумору та нечутливості до сприйняття градації емоційних станів. |
|
Медіобазальні симптоми |
|
виражаються в знижені тонусу та швидкому виснаженні, в типовому сповільненні всіх реакцій до кінця виконання завдання. Голос хворих стає в'ялим, емоційний тон знижується, що може супроводжуватися депресіями, тугою, страхами та вегетативними розладами, проявляється синдром "катастрофічних реакцій", "переживань загибелі світу". В емоційно-особистіній сфері проявляється неадекватне відношення до себе та інших, до подій що відбуваються. Ця симптоматика сполучається з некритичністю та зникненням відчуття відповідальності. Особливо помітні порушення орбітальних поверхонь, що виражається в розторможуванні травних та статевих потягів. |
|
Конвекситальні симптоми |
|
характеризуються апатією, байдужістю, несприйняттям своєї хвороби, втратою цікавості до навколишнього світу на фоні загальної адинамії та аспонтанності. |
|
Міжпівкульові відмінності емоційних порушень лобних часток |
правосторонні порушення |
характеризуються розладами поведінки у вигляді імпульсивності та некритичності до себе. |
|
|
|
|
|
|
лівосторонні порушення |
проявляються в адинамії та порушеннях довільної регуляції психічної діяльності |
2.
|
Скроневі симптоми |
скронева зона |
особистісний рівень емоційної сфери залишається збереженим. Емоційні розлади проявляються в депресивних страхах та пароксизмальних афективних порушеннях, залежних від сторони ураження. |
|
|
правосторонні порушення |
пароксизми люті, страха, тривоги, жаху, що супроводжуються вегетативними та вісцеральними розладами та в подальшому можуть прогресувати у стійкі фобії. При цих розладах можливі нюхові та слухові галюцінації неприємного забарвлення. Критичність хворого залишається збереженою. |
|
|
лівосторонніх порушень |
постійні емоційні розлади у вигляді реакцій на дефекти пам'яті та мови.
|
|
|
медіальні скроневі відділи |
можливі агресивність та негативізм. |
3. |
Мигдалевидний симптом |
мигдалевидне ядро |
ураження викликає втрату агресивних, травних та сексуальних реакцій. А також втрату здатності адекватно оцінювати міміку співрозмовників |
4. |
Діенцефальні порушення |
|
окрім ендокринних та вегетативних розладів супроводжуються не специ-фічними активаційними процесами - нестабільністю та підвищеною реактивністю, що може проявлятися у вигляді збудження, сонливості або неспання, пригніченості, деякої агресивності або монотонності. |
5. |
Міжпікульова емоиійна асиметрія (лівостороння позитив-ність та правостороння негативність)
|
правосторонні ураження |
відмічається лабільність та безконтрольність емоційних реакцій, послаблення розпізнання емоцій за мімікою, веселість, благодушність, невизнання своєї хвороби та байдужість до навколишнього. |
|
|
лівосторонні ураження |
на фоні загальної загальмованності, в'ялості та пасивності, посилюється інтесивність негативних емоцій, виникає депресивність, тривожність, стурбован-ність, страх. |
|
|
|
|