3. Основні напрямки підвищення стійкості

функціонування ОГД у НС.

Загальними вимогами визначені наступні основні напрямки підвищення стійкості функціонування ОГД країни його галузевих і територіальних ланок:

1. Забезпечення захисту населення і його життєдіяльності.

2. Раціональне розміщення продуктивних сил на територія країни.

3. Підготовка до роботи в умовах надзвичайної ситуації і воєнного часу ОГД країни.

4. Підготовка до виконання робіт по відновленню ОГД країни в умовах надзвичайної ситуації.

Підготовка системи управління.

Розглянемо зміст заходів по підвищенню стійкості відносно більшості галузей промисловості у відповідності з наведеними напрямками. Стосовно до основних напрямків у країні розроблені і здійснюються заходи щодо підвищення стійкості.

Перший напрямок.

Забезпечення захисту населення і його життєдіяльності.

Основні організаційні і інженерно-технічні заходи:

• вдосконалення системи сповіщення. Навчання населення діям по сигналах ЦЗ;

• накопичення фонду захисних споруд і створення в них умов для життєзабезпечення людей, що укриваються;

• вдосконалення організації розосередження і евакуації населення і завчасна підготовка заміської зони;

• накопичення фонду засобів індивідуального і медичного захисту, організація правильного їх зберігання;

• проведення заходів щодо зменшення наслідків катастрофічного затоплення населених пунктів і ОГД;

• підготовка сил і засобів ЦЗ для проведення РіНР.

Проведення комплексу заходів щодо забезпечення життєдіяльності населення при надзвичайних ситуаціях:

9. постачання продовольством, питною водою і предметами першої необхідності, захист продовольства, вододжерел і систем водопостачання від радіоактивного, хімічного і біологічного зараження;

10. комунально-побутове обслуговування населення;

11. медичне обслуговування населення, розробка і своєчасне встановлення режимів діяльності в умовах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження;

12. масова санітарна обробка;

13. проведення робіт по обеззараженню території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції;

14. забезпечення населення чіткою інформацією з метою організації виконання обов'язків по цивільному захисту;

15. морально-психологічна підготовка і заходи, спрямовані на запобігання або ослаблення несприятливих для людей екологічних наслідків;

16. забезпечення трудової діяльності населення.

Другий напрямок.

Раціональне розміщення виробничих сил на території держави.

Основні заходи щодо раціонального розміщення виробничих потужностей:

- розміщення нових промислових підприємств, не пов'язаних з обслуговуванням населення, за межами зон можливого сильного руйнування, а категорованих підприємств - за межами зон можливого руйнування (ЗМР) і за межами зон можливого катастрофічного затоплення (ЗМКЗ);

- розміщення в малих і середніх містах філіалів об'єднань і підприємств, баз і складів галузі;

- встановлення оптимальних виробничих потужностей і розмірів підприємств, виходячи з вимог науково-технічного прогресу з урахуванням забезпечення стійкої роботи галузі при надзвичайних ситуаціях;

- розміщення об'єктів, що переробляють або зберігають небезпечні хімічні речовини, вибухонебезпечні і легкозаймисті речовини (рідини) поза зон можливого катастрофічного затоплення (ЗМКЗ). Постійне видалення з категорованих міст об'єктів, що містять значну кількість вказаних речовин;

- використання підземних гірських виробок для розміщення об'єктів і виробництв, що мають важливе оборонне значення, складів рідкого палива і інших стратегічних матеріалів;

- обмеження розміщення у великих містах найважливіших НДІ, КБ і проектних організацій;

- уточнення планів використання трудових ресурсів з урахуванням проведення мобілізаційних заходів і евакуації населення.

Основні заходи щодо раціонального розміщення об'єктів:

1. реконструкція і розширення діючих підприємств, розміщених у великих містах, без збільшення чисельності працюючих;

2. розміщення в малих і середніх містах окремих виробництв і спеціалізованих цехів, запасів матеріально-технічних засобів;

- розміщення в заміській зоні і максимальне скорочення на підприємствах запасів сильнодіючих, вибухонебезпечних і легкозаймистих речовин (рідин);

- використання підземних гірських виробок і підземного простору міст, на території яких знаходяться об'єкти, для розміщення окремих виробництв, енергоджерел і матеріальних засобів;

- розміщення нових агропромислових підприємств, тваринницьких комплексів і птахофабрик поза ЗМР і ЗМКЗ;

- розміщення в заміській зоні науково-дослідних, конструкторських і проектних підрозділів (організацій , установ).

Третій напрямок.

Підготовка до роботи ОГД в особливий період.

Вона охоплює найбільш широке коло організаційних і інженерно-технічних заходів, що розробляються і здійснюваних в безпосередній ув'язці із станом і перспективами розвитку ОГД, а також з підготовкою кожної галузевої ланки до виконання своїх виробничих і інших функцій в особливий період. Зміст таких заходів в значній мірі визначається специфікою кожної галузі, а також задачами, які на неї покладаються в єдиному економічному комплексі країни.

Це природно обумовлює істотні відмінності в змісті і послідовності проведення заходів щодо підвищення стійкої роботи галузей матеріального виробництва і функціонування галузей невиробничої сфери.

Разом з тим всі заходи щодо третього напрямку підвищення стійкості мають загальний характер і з метою створення сприятливих умов для виконання завдань в особливий період повинні забезпечити максимально можливе зниження втрат і руйнування, зменшити можливість виникнення повторних зон зараження при впливі РР, ОР та НХР. Зміст таких заходів, виходячи з галузевих і інших нормативних документів, конкретизується для кожної галузевої і територіальної ланки.

Основні заходи щодо підготовки промислового виробництва до роботи в особливий період:

- узгодження питань організації виробництва із суміжними галузями промисловості і з відповідними територіальними органами управління;

- вдосконалення і підвищення надійності виробничих зв'язків;

- створення і раціональне розміщення запасів матеріальних засобів;

- створення страхового фонду документації для виробництва найважливішої продукції і комплектуючих виробів;

- підготовка виробничих площ, технологічного обладнання, енергетичних і матеріальних ресурсів для виконання завдань в особливий період;

- підготовка до дублювання виробництва з використанням (розвитком) потужностей, розташованих в заміській зоні (в тому числі і місцевої промисловості);

- підготовка до випуску продукції по спрощеній технології, технічних умов і документації особливого періоду;

- підготовка по забезпеченню виробництва: резервних енергоджерел і запасів палива; матеріальних засобів і місцевих ресурсів; промислового транспорту; підсобного господарства;

- підготовка і забезпечення збереження документації, необхідної для виробництва в особливий період.

Четвертий напрямок.

Підготовка до виконання робіт по відновленню ОГД в умовах надзвичайних ситуацій.

Він охоплює найважливіші заходи щодо підвищення стійкості роботи галузей, об'єднань і об'єктів (функціонування територіальних ланок), що забезпечують завчасне створення умов для відновлення в стислі терміни порушеної виробничої і інших видів діяльності. Підготовка до проведення відновлювальних робіт здійснюється в галузевому і територіальному (регіональному) розрізах. Відповідальність за підготовку і проведення цих робіт покладається відповідно на міністерства і Кабінет Міністрів України.

Плани заходів щодо підготовки до відновлення ОГД звичайно включають:

- перелік найважливіших об'єктів, намічених до відновлення;

- закріплення проектних організацій за найважливішими об'єктами для розробки проектів їх відновлення;

- порядок і терміни підготовки, а також зберігання і використання технічної документації;

- порядок створення і підготовки спеціальних формувань, забезпечення їх технічним обладнанням;

- підготовку будівельних організацій і підприємств будівельної індустрії;

- пропозиції про порядок використання невоєнізованих формувань, трудових резервів для виконання відновлювальних робіт.

Основні заходи щодо підготовки до виконання робіт по відновленню виробничої діяльності ОГД (стосовно до галузей матеріального виробництва):

а/ галузі:

- прогнозування можливого стану галузі, визначення орієнтовних термінів відновлення порушеного виробництва, необхідних для цього сил і коштів;

- розробка і доведення до підвідомчих ланок проектної і нормативної документації по будівництву і ремонтно-відновлювальним роботам (спільно з проектними і технологічними організаціями);

- організація підготовки і технічного оснащення будівельних, ремонтних, експлуатаційних та інших формувань;

- закріплення за підвідомчими об'єктами проектних і будівельно-монтажних організацій;

б/ об'єкта (виробничого об'єднання):

- визначення характеру, об'ємів відновлювальних робіт при слабкому і середньому руйнуванні об'єктів;

- розробка способів відновлення виробничих будівель, комунікацій, технологічних установок і обладнання;

- підготовка до розгортання і оснащення об'єктовий формувань;

- підготовка енергетичних і матеріальних ресурсів, необхідних для відновлення виробництва,

- підготовка до виробництва виробів і конструкцій з легких і вогнестійких матеріалів, що відповідають вимогам відновлення виробничих будівель і споруд,

- розробка і забезпечення надійного зберігання технічної і іншої документації, необхідної для відновлення виробництва.

П’ятий напрямок.

Підготовка системи управління.

Вона передбачає заходи, завчасне проведення яких повинно забезпечити безперервність керівництва галузевими і територіальними ланками і підготовку до рішення задач надзвичайних ситуацій в умовах неминучого порушення діючих систем і засобів управління.

Основні заходи щодо підготовки систем управління:

а/ галузі:

- підготовка керівництва до переходу, при необхідності, від централізованого до децентралізованого управління;

- підготовка до передачі управління підвідомчими об'єктами відповідним територіальним органам управління;

- організація дублювання управління і підготовки резерву кадрів;

- підготовка галузевих положень, інструкцій, організаційної і планової документації з питань управління при надзвичайних ситуаціях;

- створення в галузі системи запасних пунктів управління, оснащення їх технічними засобами і забезпечення необхідною документацією;

- підготовка відомчих засобів зв'язку для використанню при надзвичайних ситуаціях єдиної автоматизованої мережі зв'язку;

- підготовка галузевих АСУ до рішення задач у надзвичайних ситуаціях, а також розробка способів управління при виході з ладу окремих дільниць АСУ або АСУ загалом;

- організація і проведення оперативної підготовки керівного складу. Підготовка і проведення галузевих навчань ЦЗ і спеціальних навчань ЦЗ по стійкості ОГД .

б/ об'єкта (виробничого об'єднання):

- підготовка керівників і служб до переходу на виконання завдань надзвичайних ситуацій;

- підготовка до здійснення керівництва суміжними виробництвами або до роботи під керівництвом відповідних територіальних органів управління;

- будівництво запасних пунктів управління, оснащення їх технічними засобами і забезпечення необхідною документацією;

- підвищення стійкості роботи засобів зв'язку;

- підготовка АСУ до рішення задач надзвичайних ситуацій і розробка способів управління виробництвом при виході її з ладу;

- проведення підготовки керівного і інженерно-технічного складу з питань підвищення стійкості. Підготовка і проведення комплексних навчань ЦЗ на об'єктах.

Таким чином основними напрямами підвищення стійкості функціонування об'єктів є наступні:

• забезпечення захисту населення і його життєдіяльності;

• раціональне розміщення виробничих сил та потужностей на території об'єкта, регіону;

• підготовка до роботи об'єктів економіки в умовах надзвичайних ситуацій мирного часу та в особливий період;

• підготовка до виконання робіт по відновленню об'єктів економіки в умовах надзвичайної ситуації;

• підготовка системи управління.