2. Допоміжні приміщення та будівлі.

Але одних суто виробничих прощ для успішної роботи господарства недостатньо. Адже є періоди коли рослини необхідно зберігати у відповідних умовах, готувати їм субстрат, посуд для посадки та інше. Тому в кожному тепличному господарстві передбачають відповідні споруди: холодильні камери, погреб, сухі сховища, склади для збереження хімікатів, майданчики для приготування субстратів, склад для збереження контейнерів, ящиків.

Окремо будують ангари та криті майданчики для стоянки техніки, механізмів та обладнання, котельні для опалювання теплиць, адміністративний корпус.

При плануванні території тепличного комплексу керуються наступними критеріями:

• якщо загальна територія господарства не перевищує 1га то площа допоміжних споруд, будівель та доріг має складати до 10% від загальної;

• якщо загальна територія господарства більше 1га то площа допоміжних споруд, будівель та доріг може складати до 25% від загальної.

3. Принцип добору асортименту.

Основним завданням тепличного господарства є отримання максимального прибутку з одиниці площі. Саме тому всі дії фахівців спрямовані на зменшення енерго та праце затрат перш за все у закритому грунті.

Раціонального використання площ закритого грунту можна досягти за рахунок вузької спеціалізації, або ж за рахунок вибору асортименту, який забезпечує ідеальний обіг рослин в закритому грунті. Тому перш чим скласти цей асортимент проводять порівняльну характеристику технологічних карт по вирощуванню рослин і вибирають такі, які забезпечать максимальне використання площ закритого грунту. Зайнятість відкритого грунту підпорядкована діяльності теплиць. При наявності зайвих виробничих площ у відкритому грунті їх легко можна включити в виробництво, зайнявши їх багаторічниками, або красиво квітучими кущами.

Існує два варіанти підбору асортименту рослин:

1 – коли задають площі закритого грунту і під них обирають асортимент;

2 – коли обирають асортимент і саме під нього розраховують площі

теплиць.