Типи теплиць, парників, оранжерей.
До основних типів , що використовують на виробництві належать:
з двоскатним дахом - традиційний тип теплиці з вертикальними стінами, в ній ефективно використовується площа, глуха нижня частина стіни надійно утримує тепло.
арочна - повністю застіклена теплиця, в якій бокові профілі рами каркасу з’єднують між собою під тупим кутом та відсутній навіс даху. В такій теплиці раціонально використовують площі, та досить не зручно встановлювати вертикальні опори та стелажі.
голландська – теплиця, основа якої розширюється до низу. Бокові її стіни розташовані не вертикально землі, а с певним нахилом, має двоскатний дах. Цей тип теплиці світліший та тепліший за попередні. До того ж вона більш стійка, оскільки має велику площу опори. Виникають деякі проблеми з використанням площі, але при вдалому виборі асортименту її можна з успіхом використовувати.
тунельний парник – самий дешевий вид теплиці. Являє собою поліетиленову плівку, натягнуту на металеві дуги каркасу. Не передбачає стаціонарного опалення. Ідеально підходить для вирощування розсади та низькорослих ранніх овочів.
В приватному секторі можна використати
пристінні теплиці з одно- та двохскатними
дахами, багатокутні теплиці, які в основі
мають від 5 до 9 кутів, куполоподібні,
міні теплиці.
Пристінна теплиця з односкатним дахом.
Пристінна теплиця з двоскатним дахом
Теплиця з багато кутовою основою
Виготовляють профіль теплиці із дерева, сплаву з алюмінію, полівінілхлориду, анодованої сталі.
Для накривання теплиць використовують:
- скло – найбільш поширений варіант;
полікарбонат – новий покривний матеріал, який завдяки своїй легкості та здатності пропускати розсіяне світло (80%) швидко розповсюджується;
акрил – листи товщиною 2-2.5мм, які по міцності не поступаються склу, служать 12-15 років;
поліетиленова плівка – найбільш доступний по ціні матеріал, який використовують для тунельних парників та для утеплення теплиць. Вона погано утримує тепло та рветься від сильного вітру, та все ж слугує протягом 3-4 сезонів.
За температурним режимом теплиці поділяють на :
Неопалюємі парники – нагріваються від сонця
Мінімальна температура -2°С при зовнішній температурі -7°С
Переваги: рослини захищені від вітру, дощу, снігу, краще розвиваються від
рослин в відкритому грунті на 3-4 тижні.
Недоліки: неможна користуватись взимку, неможна залишати на зиму неморозостійкі рослини.
Прохолодні теплиці – обігріваються лише в холодний період року.
Мінімальна температура 7°С
Переваги: рослини захищені від вітру, дощу, снігу, краще розвиваються від
рослин в відкритому грунті на 3-4 тижні. При мінімальній температура рослини не призупиняють свій ріст. Можна залишати на зиму неморозостійкі рослини.
Недоліки: в холодний період року вимагає додаткового опалення.
Опалюємі теплиці – опалюються на протязі більшої частини року.
Минимальная температура 13°С
Переваги: взимку можна вирощувати великий асортимент рослин, в тому числі субтропічних регіонів.
Недоліки: опалювання коштує, приблизно, в три рази дорожче, ніж опалювання прохолодних теплиць.
Оранжереї – опалюються протягом всього року.
Мінімальна температура 18°С
Переваги: можна вирощувати тропічні рослини протягом року.
Недоліки: дуже висока вартість опалювання. Для деяких рослин температура занадто висока.
2. Принцип добору асортименту рослин для повноцінної роботи
комплексів.
Починаючи роботу над асортиментом рослин перш за все враховують тип теплиць, та загальну площу закритого грунту.
Основною вимогою в вирощуванні рослин є те, що кожен вид повинен вирощуватись в ізольованих умовах, тобто в окремій теплиці. Можна також підібрати види за спорідненою технологією вирощування, але це менш бажаний варіант.
При вирощуванні однієї культури в приміщенні однієї теплиці маємо наступні переваги:
дає змогу абсолютного дотримання агротехніки вирощування даної культури із виконанням найменших, детальних нюансів;
надає можливість використання механізації процесів з елементами автоматизації процесів;
обмежує поширення шкідників та збудників хвороб та забезпечує вчасні обробки для попередження їх виникнення та розвитку;
забезпечує оптимальне використання площ з використанням схем розміщення рослин згідно технологічного процесу (за віком, періодами цвітіння та ін.);
полегшує введення звільнених площ в графік загального культурообігу по господарству.
Висновок – площі теплиць є вирішальним елементом в виборі асортименту.
Ширина стелажа до 1.2м, з врахуванням того, що підхід до рослин
здійснюють з двох сторін. Бокові стелажі роблять вдвічі вужчими. Мінімальна відстань між стелажами 0,8м. В теплиці передбачають і одне міжряддя для проїзду невеликого трактора з навісним обладнанням ( причеп, платформа та ін.). Це міжряддя роблять шириною до 2м.
Регламентуючим параметром є грунтово-кліматичні умови. Зазвичай в теплицях їх створюють та регулюють штучно. Грунт готують на спеціалізованому майданчику та завозять в спеціальні короби в теплицях, з яких наповнюють горшки для вирощування рослин. Слід передбачити і місце для дренажного матеріалу. На зимовий період обов’язково запонюють короби готовим субстратом.
Температурний режим та освітлення забезпечує обраний тип обладнання ( нагріні та освітлюючи елементи). Знову ж таки для певної культури (виду) підтримують відповідну температуру та освітлення, що відповідають агротехніці вирощування.