3.2 Розрахунок параметрів елементів системи розробки

Висота уступів в кар’єрі приймається при розробці м’яких порід меншою або рівною максимальній висоті черпання прямої механічної лопати ; при розробці скельних порід (при використанні БВР) .

При вийманні породи нижнім черпанням типорозмір екскаватора визначається за умовою: .

В такому випадку повинна дотримуватися умова:

, м;

де – радіус черпання, м;

– ширина основи призми обрушення, м;

Ширина заходки

- механічної лопати при розробці корисної копалини та розкривних порід з розвантаженням в автомобільний транспорт:

,м;

де радіус черпання екскаватора, м;

Мінімальна ширина робочої площадки приймається рівною ширині основи розрізної траншеї:

, м; та , м ;

де _м – ширина розвалу взірваної породи, м;

– безпечна відстань від нижньої бровки розвалу породи до транспортної смуги, м;

– шиина транспортної смуги, м;

– ширина площадки для допоміжного обладнання, м;

– ширина призми можливого обрушення, м;

та ;

R_к – радіус обороту крана = 7м

Мінімальна довжина панелі уступу:

R_ч – радіус черпання екскаватора, 8м

а – довжина блоку, 3м

h – висота блоку, 1,5-3,5м

n₂ – кратність довжини, 1-4

n₃ – кратність висоти, 3-5

К_вб – коефіцієнт виходу блоків, 0,33

h_от – висота відвалу бульдозера, 1,55м

К_р – коефіцієнт розпушення, 1,05-2,5( для околу = 1,5)

L_вп – довжина робочого блоку виймання і навантаження

R_к – радіус обороту крану, 8м

L_бр – довжина робочого блоку,

L_р – довжина резервного блоку,

N – кратність, 2-3.

Мінімальна довжина видобувного блоку встановлюється залежно від організації праці в кар'єрі з виділенням для бригад ділянок виконання окремих видів робіт:

D₁ - довжина ділянки підготовки монолітів, м

D₁=10N

N - кількість робітників у бригаді, 7-10

10 - протяжність фронту робіт на одного робітника, м

D₂ - довжина ділянки переміщення монолітів від забою до площадки обробки, м

D₃ - довжина ділянки завантаження блоків і прибирання околу, м

D₄ - довжина резервної ділянки, приймається в розмірі 10-20% від довжини блоку, м.

3.3 Характеристика системи розробки

Виходячи з отриманих на основі відповідних даних розрахунків, обираємо суцільну поперечну двобортову систему відкритої розробки родовища, яке має округлу форму покладу та його похиле розміщення. Напрям виймання буде похилими верствами.

Дана система розробки характеризується порядком виконання розкривних, виймальних та гірничо-підготовчих робіт, так як гірничо-підготовчі роботи проводяться як в період будівництва кар’єру, так і в процесі його роботи в даному випадку такі роботи будуть поглиблю вальними.

Шарова фронтально-полога технологічна схема, застосовується при розробці масивів типу 1б і 1а (по класифікації Н.В. Дегтяренко). Масив відпрацьовується виймальними горизонтальними або пологими шарами. Ширина і висота заходки рівна ширині і висоті блоку, довжина - кратна довжині блоку. Спосіб здобичі блоків двохстадійний, спосіб відділення

каменя - термоклиноий. Уступ відпрацьовується панелями, які залежно від його висоти можуть складатися з одного або двох-трьох горизонтальних (пологих) шарів. Панель уступу шириною Ап розділяється по довжині на наступні зони: резервну (Lp); зону підготовки торцевої площини оголення за допомогою установки термічного газоструйного різання (Lб.т.); зону підготовки фронтальних площин оголення установкою буріння строчки (Lб.ф..); зону виїмки і вантаження (Lв.п.), де за допомогою гідроклинових установок виробляється відділення моноліту, оброблення його на блоки і вантаження останніх кранами в транспортні засоби; зону штабелювання і прибирання околу Lш), в якій він штабелюється бульдозерами і вантажиться екскаваторами або навантажувачами в автосамоскиди.

Згідно класифікації схем підготовки блоків до виймання графічне зображення схеми має шаровий клас схеми, спосіб розробки масиву здійснюється заходками в дві стадії. Спосіб відпрацювання вибою ( підклас схеми) – фронтальними пологими заходками або горизонтальними та похилими шарами.