Методика оцінки кредитоспроможності позичальника - юридичної особи банку «Харків»
Основні показники
1. Показники платоспроможності та ліквідності
Оцінка платоспроможності та ліквідності припускає визначення обсягів джерел та коштів, що використовуються для покриття різних видів активів позичальника: обігового та позаобігового капіталу.
Ціль аналізу цієї групи показників полягає в визначенні спроможності позичальника своєчасно та в повному обсязі провести розрахунки за короткостроковими зобов’язаннями, тобто оцінити фінансовий стан позичальника з точки зору короткострокової перспективи.
1.1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛ1) характеризує те, як швидко короткострокові зобов’язання можуть бути погашені високоліквідними активами.
(1)
де: Ав – високоліквідні активи, до яких належать грошові кошти, їх еквіваленти й поточні фінансові інвестиції;
Зп – поточні (короткострокові) зобов’язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами.
Оптимальне теоретичне значення показника КЛ1 – не менше 0,2.
Примітка. У другій частині формули наведено номер ряду та відповідної форми звітності (1 - баланс, 2 – звіт про фінансові результати) для розрахунку показника.
1.2. Коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ2) характеризує можливість погашення короткострокових зобов’язань у встановлені строки.
(2)
де: Ал – ліквідні активи, що складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, векселів одержаних;
Оптимальне теоретичне значення показника КЛ2 – не менше 0,5.
1.3. Коефіцієнт загальної ліквідності (КП) характеризує те, наскільки обсяг короткострокових зобов’язань і розрахунків можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів.
(3)
де: Ао – оборотні активи;
Оптимальне теоретичне значення показника КП – не менше 2,0.
Примітка. Не менш важливим, ніж розмір показника, вважається склад і якість активів, які використовуються при розрахунку коефіцієнта. Якщо при високій числовій величині показника (наприклад, 3,5) в активах висока доля товарних запасів, коефіцієнт не свідчить про благополуччя позичальника. І навпроти, коефіцієнт може бути межах 1,0 -2,0, але якщо в активах переважає готівка й інші найбільше ліквідні статті, можна вважати, що фінансове становище позичальника задовільне.
Коефіцієнт загальної ліквідності не є абсолютним показником можливості повернення боргів, оскільки при нормальних умовах підприємство ніколи повністю не ліквідує свої оборотні активи. Крім того, коефіцієнт характеризує не якість оборотних активів, а тільки їх наявність.
1.4. Коефіцієнт мобільності активів (КМ) характеризує ступінь покриття необоротних активів ліквідними активами.
(4)
де: Ан – необоротні активи.
Оптимальне теоретичне значення показника Ка – не менше 0,5.
Показники фінансової стійкості
Оцінка фінансової стійкості позичальника - визначення та розрахунок частки кожного джерела коштів в загальній сумі авансованого капіталу.
Ціль аналізу фінансової стійкості - визначення фінансової структури підприємства та ступеня залежності від зовнішніх кредиторів, тобто оцінка фінансового стану з точки зору довгострокової перспективи.
2.1. Коефіцієнт маневреності власних коштів (КМК) характеризує ступінь мобільності використання власних коштів.
(5)
де Вк – власний капітал підприємства;
Ан – необоротні активи.
Оптимальне теоретичне значення показника КМ - не менше 0,5.
2.2. Коефіцієнт незалежності (КН) характеризує ступінь фінансового ризику.
(6)
де: Зк – залучені кошти (довгострокові та поточні зобов’язання).
Оптимальне теоретичне значення показника КН – не більше 1,0.
2.3. Коефіцієнт автономності (Кав) показує частку власних коштів у загальному капіталі позичальника і характеризує незалежність позичальника від позичених коштів.
(7)
де: П – пасив (валюта балансу).
Оптимальне теоретичне значення показника Кав - не менше 0,5.
2.4. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами (Кзв) характеризує частку власних оборотних коштів у загальній сумі оборотних коштів.
(8)
Оптимальне теоретичне значення показника Кзв – не менше 0,2.
Примітка. Значення коефіцієнта маневреності власних коштів, незалежності, автономності при від‘ємному значенні власного капіталу слід розцінювати як негативний фактор, тому значення цих коефіцієнтів потрібно вважати негативним.