4. Будівельна класифікація ґрунтів

Згідно з ДСТУ Б.В.2.1 -2-96 (ГОСТ 25100-95) Ґрунти. Класифікація ґрунти розділяють на 2 великих класи – скельні і нескельні, а також мерзлі та техногенні ґрунти.

Скельні – ґрунти, мінеральні агрегати яких мають між собою жорсткі зв’язки (кристалічні, цементаційні), міцність яких того ж порядку, що і міцність мінеральних зерен.

Нескельні (крихкотілі) – ґрунти, міцність зв’язків між мінеральними частинками яких набагато менша міцності самих мінеральних зерен. Характерною їх особливістю є дисперсність, роздробленість.

Механіка ґрунтів вивчає нескельні ґрунти.

Нескельні ґрунти виділяються за:

1. гранулометричним складом (великоуламкові та піщані);

2. числом пластичності та гранулометричним складом (глинисті ґрунти та мули). За числом пластичності глинисті ґрунти поділяються на супіски, суглинки та глини;

3. ступенем неоднорідності піщаного складу (піщані);

4. показником текучості (глинисті ґрунти) класифікуються за консистенцією. Супіски поділяються на тверді (І_L<0), пластичні ( ) та текучі (І_L>1), суглинки і глини - на тверді (І_L<0), напівтверді ( ), тугопластичні ( ), мякопластичні ( ), текучопластичні ( ), текучі (І_L>1).

5. відносною деформацією набухання без навантаження (глинисті ґрунти);

6. відносною деформацією просідання (просідні ґрунти);

7. ступенем вологості (великоуламкові та піщані ґрунти). Піщані ґрунти поділяються на маловологі, вологі та насичені вологою;

8. коефіцієнтом пористості (піщані ґрунти). Піщані ґрунти поділяються на щільні, середньої щільності та пухкі;

9. коефіцієнтом вивітрілості (великоуламкові ґрунти);

10. коефіцієнтом стиранності (великоуламкові ґрунти);

11. відносним вмістом органічної речовини (піщані та глинисті ґрунти);

12. ступенем розкладання (торфи);

13. ступенем зольності (торфи);

14. ступенем засоленості;

15. відносною деформацією здимання;

16. температурою.

5