2. Перебудова держави на воєнний лад
На світанку 22 червень 1941 року війська нацистської Німеччини та її союзників вторглися на територію СРСР. Тим самим німецький уряд розтоптав всі договори, укладені ним з Радянським Союзом у 1939 р. Щоб якось пояснити своєму народу ці дії, нацистське керівництво придумало казку про превентивну війну: нібито СРСР збирався напасти на Німеччину, а вона лише випередила його. Насправді, нічого подібного, звичайно, не було.
Радянський Союз не мав наміру ні на кого нападати, хоча б уже тому, що не був готовий до війни. Це було обумовлено цілим комплексом об'єктивних і суб'єктивних факторів. Серед них слід назвати, звичайно, і масові репресії, які вибили не тільки з ладу, але й з життя більшу частину вищого командного складу армії і військової промисловості, а також прорахунок І.В. Сталіна, не очікував нападу Німеччини вже в 1941 р. Ці обставини зумовили невдачі Червоної Армії на початку війни. Нами були втрачені величезні території, під окупацією опинилися мільйони радянських людей, в боях загинули або потрапили в полон сотні тисяч червоноармійців і командирів ЧервоноїАрмії. Тим не менше Гітлеру не вдалося здійснити свій план блискавичного розгрому Радянського Союзу за 6 - 8 тижнів. Дійшовши до Москви (а також Ленінграда, Ростова), німці були відкинуті взимку 1941 - 1942 рр.. далеко від столиці. Це було їхнє першою поразкою у Другій світовій війні.
Труднощі і невдачі початкового періоду війни не зломили патріотичний дух радянського народу, його вірність Вітчизні. Розгорнулася боротьба за перебудову всього життя нашої країни на воєнний лад, за зміцнення радянських збройних сил. "Все для фронту! Все для Перемоги!" - цьому гаслу підпорядкували свою діяльність усі народи.
З моменту нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз центром доленосних подій Другої світової війни став радянсько-німецький фронт. Велика Вітчизняна війна радянського народу викликала співчуття і підтримку демократичних сил усього світу. У ході війни склалася антифашистська коаліція, що включала СРСР, США, Англію і багато інших держав.
Звичайно, головні тяготи боротьби з фашизмом лягли на плечі радянського народу. Але активна допомога французького рух Опору, героїчна партизанська боротьба народів Югославії, Греції, Польщі та інших окупованих загарбниками країн, антифашистська боротьба народу в самих агресивних державах. Допомогу зброєю, технікою, іншими ресурсами надавали союзники по антигітлерівській коаліції. Разом з тим історію не перепишеш: вони не поспішали з відкриттям другого фронту проти Німеччини, та й матеріальна допомога не завжди надавалась повністю і своєчасно.
Радянські воїни показали чудеса масового героїзму, ведучи бої деколи з переважаючими силами супротивника в найбільш невигідних умовах. На захопленій ворогом території стали організовуватися партизанські загони. Країна перетворилася на єдиний військовий табір.
Все народне господарство було підпорядковане задоволенню потреб фронту. Промисловість працювала на оборону, на Перемогу. У східні райони країни було евакуювано близько 1,5 тис. промислових підприємств, які на новому місці в небувало короткий термін налагодили випуск військової продукції. Неймовірна навантаженість була на залізничний транспорт: постачання фронту та евакуації населення та промисловості. Героїчні зусилля з постачання країни продовольством проявили селяни, переважно жінки, люди похилого віку і підлітки. Виконанню важливих оборонних народно-господарських завдань була підпорядкована діяльність радянських вчених. Величезний внесок у патріотичне виховання радянського народу, в підйом його духу внесли працівники літератури і мистецтва. Фронт і тил були нероздільні.
Перемоги Червоної Армії подіяли і на союзників Німеччини. Японія, яка зосередила на східних кордонах СРСР мільйонну Квантунську армію, так і не зважилася напасти на нашу країну.
Сталінградська битва, що розгорнулася в 1942 р., знаменувала початок докорінного повороту у війні, а битва на Курській дузі 1943 закріпила цей поворот. Тепер війська йшли тільки на Захід і завершили розгром Німеччини в її столиці - Берліні.
Перемоги Червоної Армії підняли авторитет СРСР і спонукали Англію і США піти на зміцнення військового співробітництва з Радянським Союзом. Вже в травні і червні 1942 р. були укладені двосторонні договір і угода СРСР з Англією і США. У листопаді - грудні 1943 р. відбулася відома Тегеранська конференція трьох держав, на якій представники союзників обговорювали найважливіші питання спільного ведення війни і післявоєнного устрою.
В обстановці блискучих перемог Червоної Армії в лютому 1945 р. відбулася Ялтинська конференція керівників провідних країн антигітлерівської коаліції - Сталіна, Рузвельта, Черчілля, яка відіграла велику роль в організації остаточного розгрому гітлерівської Німеччини та відновленні післявоєнної Європи.
9 травня наша країна відзначила День Перемоги над Німеччиною. У липні - серпні 1945 р. на Потсдамській конференції керівники трьох великих держав - СРСР, США й Англії - визначили основні принципи післявоєнного устрою світу. Друга світова війна, конференції в Тегерані, Ялті та Потсдамі наочно довели можливість успішного співробітництва країн з різним суспільним та політичним ладом в боротьбі проти спільного ворога, можливість взаємоприйнятного вирішення спірних питань.
Капітуляція Німеччини поклала край війні в Європі, але Друга світова війна все ще тривала. В Азії союзник Гітлера - Японія вела військові дії проти Китаю, США та Англії. Щоб скоріше припинити Другу світову війну, а також зміцнити свої східні кордони (яким Японія недвозначно погрожувала протягом 1941 - 1945 рр..), щоб допомогти народу Китаю, а також виконати свій союзницький обов'язок перед США і Англією, СРСР 5 квітня 1945 денонсував Пакт про нейтралітет, укладений між ним і Японією навесні 1941 р., а 8 серпня 1945 оголосив їй війну. Ця війна була справді блискавичною - 2 вересня 1945 Японія підписала акт про капітуляцію. Розгром Японії означав кінець Другої світової війни.