6. Визначення осідання основи

Побудову виконано по свердловині №2.

На денній поверхні ґрунту σ_zg(0) = 0.

На покрівлі другого шару: σ_zg(1) = 17,4·3,0 = 52,2 кПа.

На покрівлі третього шару: σ_zg(2) = 52,2 + 18,1·0,6 = 63,06 кПа.

На покрівлі четвертого шару: σ_zg(3) = 63,06 + 19,6·5,0 = 161,06 кПа.

На покрівлі п'ятого шару: т/м³ чи γ_взв = 10,8 кН/м³

тоді σ_zg(4) = 161,06 + 10,8·5,4 = 219,38 кПа.

На рівні підошви фундаменту:

σ_zg(f) = σ_zg(2) +19,6·0,4 = 63,06 + 7,84 = 70,9 кПа.

На підошві п'ятого шару: σ_zg(5) = 219,38 + 19,8·10,0 = 417,38 кПа.

Додаткова напруга на рівні підошви фундаменту:

р₀ = α(р_ср - σ_zg(f)),

де: α – коефіцієнт, що враховує розсіювання напруг у ґрунтовому масиві (додаток 14);

р_ср – середнє значення напруг під підошвою фундаменту,

р_ср = 259,2 кПа;

р₀₍₁₎ = 1,0(259,2 – 70,9) = 188,7 кПа.

Потужність елементарного шару не повинна перевищувати значення

0,4b_f = 0,4·2,9 = 1,16 м.

Значення коефіцієнта . Дорівнявши z₁ = h, одержимо потужність елементарного шару: 1,16 = 2h; h = 0,58 м.

z₁ = h = 0,58 м , р₀₍₂₎ = 0,972·188,7 = 188,7 кПа;

z₂ = 1,16 м , р₀₍₃₎ = 0,848·188,7 = 160,0 кПа;

z₃ = 1,74 м , р₀₍₄₎ = 0,682·188,7 = 128,7 кПа;

z₄ = 2,32 м , р₀₍₅₎ = 0,532·188,7 = 100,4 кПа;

z₅ = 2,90 м , р₀₍₆₎ = 0,414·188,7 = 78,1 кПа;

z₆ = 3,48 м , р₀₍₇₎ = 0,325·188,7 = 61,3 кПа;

z₇ = 4,06 м , р₀₍₈₎ = 0,260·188,7 = 49,06 кПа;

z₈ = 4,64 м , р₀₍₉₎ = 0,210·188,7 = 39,63 кПа;

z₉ = 5,22 м , р₀₍₁₀₎ = 0,173·188,7 = 32,64 кПа;

z₁₀ = 5,80 м , р₀₍₁₁₎ = 0,145·188,7 = 27,36 кПа.

Осідання третього горизонту дорівнює:

Осідання четвертого горизонту дорівнює:

Сумарне осідання: ΣS = S₃ + S₄ = 0,037 + 0,00222 = 0,03922 м чи 3,92 см.

Значення осідання в межах припустимого, тобто: ΣS = 3,92 см < S_д = 8,0 см.

7. Обсяг земляних робіт

Глибина котловану від планувальної відмітки:

Н_с = 174,450 – 171,750 = 2,6 м; 1: m = 1,0:0,5.

Площа верха і дна котловану:

А_в = (4,9 + 1,3·2)·(3,7 + 1,3·2) = 47,25 м²; А_н = 4,9·3,7 = 18,13 м².

Обсяг земляних робіт: V_з.р. = м³.

Обсяг підготовки з бетону В7,5: V_б.п. = 4,3·3,1 ·0,1·1,02 = 1,36 м³.

А_в = 47,25 м²

2,6

А_н = 18,13 м²

1,3 4,9 1,3 1,3 3,7 1,3

Рис. 9. До розрахунку обсягів земляних робіт

2.2. Фундаменти із забивних призматичних залізобетонних паль

Довжина палі визначається, виходячи з наступних умов:

1. її підошва повинна бути заглиблена не менш, чим на 1,0 м у несучий шар (ρ_d ≥ 1,55 г/см³, Е ≥ 10 МПа);

2. над дном котловану зберігається частина палі, довжиною 0,5 м для наступного з’єднання її з ростверком.

Значення отриманої довжини округляють у велику сторону до цілого числа метрів. У залежності від довжини підбираються розміри поперечного переріза палі [9].

Для визначення несучої здатності палі складається її розрахункова схема (мал. 10), на якій повинно бути:

1. дані про ґрунти, необхідні для розрахунку (масштаб 1:100);

2. ділянка котловану з оцінкою глибини закладення підошви фундаменту;

3. поздовжній розріз палі.