- •Проектування основ і фундаментів.
- •1. Аналіз інженерно-геологічних умов
- •2. Проектування основ і фундаментів
- •2.1. Проектування фундаментів дрібного закладення
- •2.1.1. Вибір глибини закладення підошви фундаментів
- •2.1.2. Визначення розмірів підошви фундаменту
- •2.1.3. Конструювання фундаменту
- •2.1.4. Розрахунок основ по деформаціях (розрахунок осідання методом
- •2.1.5. Розрахунок фундаменту на продавлювання
- •2.1.6. Армування фундаменту
- •2.1.7. Приклад розрахунку фундаменту дрібного закладення
- •2. Аналіз інженерно-геологічних умов
- •2. Визначення умовної відмітки 0.000
- •3. Вибір несучого шару й відмітки підошви фундаменту
- •4. Визначення розмірів фундаменту
- •5. Визначення розмірів фундаменту і конструктивний розрахунок
- •6. Визначення осідання основи
- •7. Обсяг земляних робіт
- •2.2. Фундаменти із забивних призматичних залізобетонних паль
- •2.2.1. Розрахунок пальових фундаментів
- •2.2.2. Приклад розрахунку пальового фундаменту
- •Характеристика геологічних умов будівельного майданчика
- •Визначення несучої здатності одиночної палі
- •3. Проектування куща паль
- •3. Техніко-економічне порівняння варіантів фундаментів
- •Список літератури:
- •Додатки
- •У залежності від розрахункової глибини промерзання df
- •По граничних станах першої групи
- •Розрахунку по граничних станах другої групи
- •Навчальне видання
- •Будинків і споруд для студентів спеціальностей 6.092100, 7.092102
- •Тираж 100 прим. Зам. № 969 Безкоштовно
- •Хдтуба, 61002, Харків, вул. Сумська, 40 Підготовлено та віддруковано рвв
2. Визначення умовної відмітки 0.000
Планувальна відмітка поверхні землі відповідає абсолютній відмітці 174.450. За умовну відмітку 0.000 прийнята абсолютна відмітка 174.500. Відмітка верха фундаменту 174.350 чи –0,15. Висота фундаменту hf = 2,50 м. Відмітка підошви фундаменту 171.850.
3. Вибір несучого шару й відмітки підошви фундаменту
Перший шар, чи горизонт, представлений насипними ґрунтами.
Відсипання ґрунту вироблялося без планомірного пошарового ущільнення, отже, цей горизонт може бути класифікований як відвали пилувато-глинястих природних ґрунтів, орієнтований термін самоущільнення яких 10 – 15 років. Цей горизонт характеризується змістом органічних залишків і значною пористістю, що дає основу очікувати значних деформацій під навантаженням (підвищена стисливість і нерівномірна щільність складу).
Другий шар малої потужності і використовувати його як основу фундаментів недоцільно.
Як природну основу прийнятий 3-ій горизонт – суглинок напівтвердий.
Відмітка підошви фундаменту 171.850 чи –2,650.
4. Визначення розмірів фундаменту
Діючі зусилля: N = 2680 кН, М = 1029 кНм. Приймаємо співвідношення сторін підошви фундаменту n = lf/bf = 1,4.
Умовний розрахунковий опір ґрунту (за таблицею 2 БНіП 2.02.01-83. інтерполюємо)
кПа
Менша сторона підошви фундаменту м. Велика сторона lf = 3,0∙ 1,4 = 4,2 м. Для подальших розрахунків приймаємо lf = 4,2 м і bf = 3,0 м. Тоді площа підошви фундаменту Аf = 4,2∙ 3,0 = 12,6 м2. Момент опору Wf = м3.
Напруги під підошвою фундаменту
кПа. pmax = 212,7 + 116,67 = 329,37 кПа; pmin = 96,03 кПа.
Розрахунковий опір ґрунту визначений за формулою:
,
де γс1 =1,25; γс2 = 1,0 (додаток 8), k = kz = 1,0; bf = 3,0 м; кут внутрішнього тертя φ = 21 град і по додатку 7 Мγ = 0,56, Mq = 3,24, Мс = 5,84.
Глибина закладення фундаменту від планувальної відмітки
d1 = 174,450 - 171,850 = 2,6 м.
Усереднене значення питомої ваги ґрунту нижче підошви фундаменту
кН/м3. Те ж, вище підошви фундаменту: кН/м3.
кПа.
1,2R = 1,2 ∙ 323,485 = 388,182 кПа.
Так як рср = 212,7 кПа < R = 323,485 кПа і pmax = 329,37 кПа < 1,2R = 388,182 кПа, можливо трохи зменшити розміри підошви фундаменту в плані.
Тоді приймаємо велику сторону: lf = 4,1 м і bf = 2,9 м. Аf = 4,1∙ 2,9 = 11,89 м2. Момент опору Wf = м3.
Тоді максимальний, мінімальний і середній тиск під підошвою фундаменту, з урахуванням ваги фундаменту та грунта на його уступах, буде складати:
G = 2,9∙ 4,1∙ 2,6∙ 20 = 618,28 кН, ΣN = 2680 + 618,28 = 3298,28 кН.
кПа. pmax = 277,4 + 126,7 = 404,1 кПа. Значення pmax на 4% перевищує 1,2R, що можна допустити.
Остаточно приймаємо lf = 4,1 м і bf = 2,9 м (рис. 6).
При bf = 2,9 м значення розрахункового опору буде наступним:
кПа.
1,2R = 386,5 кПа. рср = 277,4 кПа < R = 322,08 кПа і pmax = 404,1 кПа > 1,2R = 386,5 кПа на 4,35%.
5. Визначення розмірів фундаменту і конструктивний розрахунок
Бетон класу В15 Rb = 8,5 МПа, арматура класу А400С, Rs = 400 МПа.
Обсяг бетону фундаменту
Vb = {[0,3(2,9·4,1+2,0·2,8) + 1,1·1,5·1,9] - 0,95·0,6·1,0}·1,02 = 7,976 8,0 м3.
Необхідну площу арматури плитної частини фундаменту визначаємо по напрямку дії моменту, тобто уздовж більшої сторони.
p’max = 404,1∙1,2=484,92 кПа; p’min = 150,7∙1,2 = 180,84 кПа, рІ = 436,716 кПа; рІІ = 388,5 кПа.
Середні напруги на ділянці: (див.рис.6)
Момент, що діє в перетині I – I:
кНм;
Момент, що діє в перетині II – II:
кНм.
Необхідну площу арматури визначаємо по двох перерізах:
см2. см2.
Приймаємо 15Ø20 А400С із загальною площею As = 47,13 см2 і 21Ø12A400С із загальною площею A’s = 23,751 см2, крок стрижнів 200 мм (рис. 7).
Відходи арматури враховуються коефіцієнтом k = 1,05.
Витрата арматури для сітки С-1: G20 = 4,05·15·3,142·1,05 = 200,42 200 кг, G12 = 2,85·21·1,131·1,05 = 71,07 71 кг, ΣGs = 200 + 71 = 271 кг.
Армування стінок підколонника
Знайдемо діючий момент.
Ексцентриситет м, lc/2 = 0,45 м; lc/6 = 0,15 м; lc/2 > е0 > lc/6.
Мх = Мр + Qрx·h – 0,7Nрe0. Qx·h = 0; тоді Мх = 1233,6 – 0,7·3216·0,38 = 378,14 кНм.
Необхідна площа арматури:
см2.
Приймаємо 4Ø10 А400С із загальною площею As = 3,14 см2.
Витрата арматури: G10 = (1,48·4+1,08·4+0,2·4)·0,617·7·1,05 = 50 кг.