- •Проектування основ і фундаментів.
- •1. Аналіз інженерно-геологічних умов
- •2. Проектування основ і фундаментів
- •2.1. Проектування фундаментів дрібного закладення
- •2.1.1. Вибір глибини закладення підошви фундаментів
- •2.1.2. Визначення розмірів підошви фундаменту
- •2.1.3. Конструювання фундаменту
- •2.1.4. Розрахунок основ по деформаціях (розрахунок осідання методом
- •2.1.5. Розрахунок фундаменту на продавлювання
- •2.1.6. Армування фундаменту
- •2.1.7. Приклад розрахунку фундаменту дрібного закладення
- •2. Аналіз інженерно-геологічних умов
- •2. Визначення умовної відмітки 0.000
- •3. Вибір несучого шару й відмітки підошви фундаменту
- •4. Визначення розмірів фундаменту
- •5. Визначення розмірів фундаменту і конструктивний розрахунок
- •6. Визначення осідання основи
- •7. Обсяг земляних робіт
- •2.2. Фундаменти із забивних призматичних залізобетонних паль
- •2.2.1. Розрахунок пальових фундаментів
- •2.2.2. Приклад розрахунку пальового фундаменту
- •Характеристика геологічних умов будівельного майданчика
- •Визначення несучої здатності одиночної палі
- •3. Проектування куща паль
- •3. Техніко-економічне порівняння варіантів фундаментів
- •Список літератури:
- •Додатки
- •У залежності від розрахункової глибини промерзання df
- •По граничних станах першої групи
- •Розрахунку по граничних станах другої групи
- •Навчальне видання
- •Будинків і споруд для студентів спеціальностей 6.092100, 7.092102
- •Тираж 100 прим. Зам. № 969 Безкоштовно
- •Хдтуба, 61002, Харків, вул. Сумська, 40 Підготовлено та віддруковано рвв
2.1.3. Конструювання фундаменту
Крім перевірки фундаментів за гранічним станом (по деформаціях), слід розраховувати їх і за міцністю ( гранічний стан). Цей розрахунок включає до себе: перевірку на продавлювання, розрахунок плитної частини фундаменту на “зворотній” момент, визначення діаметру і кількість арматури, розрахунок міцності поперечного перерізу підколінника.
Монолітні залізобетонні фундаменти проектуються окремими у виді башмаків під одну чи кілька колон і груповими – під кілька колон у виді одинарних чи перехресних стрічок і плитних фундаментів. Окремі фундаменти варто застосовувати при значній відстані між колонами.
Окремі фундаменти проектуються з важкого бетону класу В15 і В20 відповідно до вимог БНіП 2.03.01-84* [4], (додаток 18-20). Вони складаються з плитної частини східчастої форми, що передає навантаження на ґрунт, і підколонника, що стикується з колоною (рис. 3). Конструктивне рішення і розміри фундаменту однакові для з’єднання його зі збірними й монолітними колонами, за винятком верхньої частини підколонника. При сполученні фундаменту зі збірними колонними у верхній частині підколонника влаштовується стакан, розміри якого призначають у залежності від перерізу колони. Його глибина повинна дорівнювати більшій стороні колони (рис. 3б) чи більше її. При з’єднанні з монолітною залізобетонною колоною її арматура з’єднується зварюванням і хомутами з випусками арматури (звичайно, довжиною 30 – 40 діаметрів арматури) підколонника. Стик замонолічується в опалубці (рис. 3а).
Фундамент з'єднується з металевими колонами за допомогою анкерних болтів, що закладаються в підколонник і кріпляться до траверси чи до заставного пристрою колони (рис. 4). Глибина закладення і діаметри болтів повинні призначатися такими, щоб виключити можливість розриву підколонника розтяжними зусиллями й зрушення колони горизонтальними силами.
Основні розміри фундаментів призначаються кратними 300 мм. Висоту фундаментів (від підошви до верхнього обріза) приймають рівною 1500, 1800, 2400, 3000, 3600 і 4200 мм. Верхній обріз фундаменту повинний бути на 150 мм нижче спланованої відмітки землі, що дозволяє засипати котлован без монтажу колон. Ширину підошви квадратних (при центральних навантаженнях) і прямокутних фундаментів приймають 1500 – 6600 мм, довжину – 1500 – 8400 мм. Співвідношення сторін прямокутних фундаментів повинне бути b/l = 0,6 – 0,85. Прийняті розміри фундаментів необхідно погоджувати з конструкціями й обладнанням заглиблених приміщень. Розміри підколонника призначаються конструктивно в залежності від його сполучення з колоною і плитною частиною фундаменту і приймаються типовими (табл. 1).
a )
bc 1
c1 c2 DL -0,15
2
h2 h0 hf d FL
h01
450 b2
b
б)
bc 1
bп DL
-0,15
huc 3 hf
h2 FL
h h1
450 buc
b1 2
b
Рис. 3. Схеми фундаментів: а – монолітне поєднання фундаментної плити з
колоною; б – склянкове з'єднання; 1 – колона; 2 – плита; 3 - підколонник
Висота плитної частини фундаменту й висота ступіней призначаються кратними 150 мм. Плита може мати до трьох ступіней (h1, h2 і h3), розміри яких у залежності від висоти плити зазначені в табл. 2.
Таблиця 1. Розміри підколонників, мм
Перетин колони |
Розміри в плані |
Розміри стакана |
|
глибина |
у плані |
||
400 х 400 |
900 х 900 |
800 |
550 х 550 |
500 х 500 400 х 600 500 х 600 400 х 800 |
1200 х 1200 |
800 900 800 900 |
650 х 650 550 х 750 650 х 750 550 х 950 |
500 х 800 |
1200 х 1500 |
900 |
650 х 950 |
Таблиця 2. Висота ступіней плитної частини фундаменту, мм
Висота плитной части h |
h1 |
h2 |
h3 |
300 450 600 750 900 1050 1200 1500 |
300 450 300 300 300 300 300 450 |
- - 300 450 300 300 450 450 |
- - - - 300 450 450 600 |
Виноси уступів призначають конструктивно. Площа нижньої частини ступіні повинна дорівнювати площі підошви фундаменту, підібраної за умов міцності ґрунтів основи. Визначення розмірів і кількість уступів можна зробити так:
Визначається висота плитної частини фундаменту:
. (2.11)
2. Визначаємо кількість ступенів по висоті hпл за умови, що ступені приймаються кратними 150 мм, тобто 300, 450, 600 мм.
1
2
Рис. 4. Конструкція стику фундаменту з металевою колоною:
1 – металева колона; 2 - анкери