
- •Проектування основ і фундаментів.
- •1. Аналіз інженерно-геологічних умов
- •2. Проектування основ і фундаментів
- •2.1. Проектування фундаментів дрібного закладення
- •2.1.1. Вибір глибини закладення підошви фундаментів
- •2.1.2. Визначення розмірів підошви фундаменту
- •2.1.3. Конструювання фундаменту
- •2.1.4. Розрахунок основ по деформаціях (розрахунок осідання методом
- •2.1.5. Розрахунок фундаменту на продавлювання
- •2.1.6. Армування фундаменту
- •2.1.7. Приклад розрахунку фундаменту дрібного закладення
- •2. Аналіз інженерно-геологічних умов
- •2. Визначення умовної відмітки 0.000
- •3. Вибір несучого шару й відмітки підошви фундаменту
- •4. Визначення розмірів фундаменту
- •5. Визначення розмірів фундаменту і конструктивний розрахунок
- •6. Визначення осідання основи
- •7. Обсяг земляних робіт
- •2.2. Фундаменти із забивних призматичних залізобетонних паль
- •2.2.1. Розрахунок пальових фундаментів
- •2.2.2. Приклад розрахунку пальового фундаменту
- •Характеристика геологічних умов будівельного майданчика
- •Визначення несучої здатності одиночної палі
- •3. Проектування куща паль
- •3. Техніко-економічне порівняння варіантів фундаментів
- •Список літератури:
- •Додатки
- •У залежності від розрахункової глибини промерзання df
- •По граничних станах першої групи
- •Розрахунку по граничних станах другої групи
- •Навчальне видання
- •Будинків і споруд для студентів спеціальностей 6.092100, 7.092102
- •Тираж 100 прим. Зам. № 969 Безкоштовно
- •Хдтуба, 61002, Харків, вул. Сумська, 40 Підготовлено та віддруковано рвв
2.1.7. Приклад розрахунку фундаменту дрібного закладення
1. Вихідні дані
Будівельний майданчик № 11. Свердловини № 1, 2, 3.
Відмітки верху сведловин: св. 1 – 175,50; св. 2 – 175,80; св. 3 – 177,00.
Діючі навантаження: N = 2680 кН; М = 1029 кНм.
Розмір поперечного переріза колони: lс = 900 мм, bс = 500 мм.
Таблиця 3. Вихідні дані
Шар |
Ґрунт |
Свердловини й потужність шарів |
||
1 |
2 |
3 |
||
1 |
Насипний шар |
2,5 |
3,0 |
4,0 |
2 |
Осадовий |
1,0 |
0,6 |
0,5 |
3 |
Осадовий |
4,8 |
5,0 |
3,2 |
4 |
Осадовий |
5,6 |
5,4 |
4,8 |
5 |
Осадовий |
10,0 |
10,0 |
5,0 |
Ґрунти 5-го горизонту буравленням не пройдені
Таблиця 4. Характеристики ґрунтів
Найменування |
Усл. обоз-нач. |
Од. вимірюв. |
Шари |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|||
Щільність ґрунту |
ρ |
т/м3 |
1,74 |
1,81 |
1,96 |
20,7 |
1,98 |
Щільність часток |
ρs |
т/м3 |
2,64 |
2,68 |
2,70 |
2,69 |
2,72 |
Природна вологість |
w |
|
0,25 |
0,24 |
0,27 |
0,21 |
0,25 |
Вологість на границі Текучості |
wL |
|
0,28 |
0,31 |
0,36 |
|
0,29 |
Вологість на границі Пластичності |
wp |
|
0,24 |
0,20 |
0,24 |
|
0,24 |
Кут внутрішнього тертя |
φ |
град |
24 |
22 |
21 |
27 |
24 |
Питоме зчеплення |
c |
кПа |
9 |
10 |
13 |
3 |
2 |
Модуль загальних деформацій |
E |
МПа |
8,4 |
9,5 |
11 |
14 |
18 |
2. Аналіз інженерно-геологічних умов
1 шар. Насипний шар, що складається з природного ґрунту - супісок. Відсипання зроблене близько 5 років тому, без пошарового ущільнення.
Число пластичності: Ip = w – wp = 0,28 – 0,124 = 0,04.
Показник
текучості:
.
Коефіцієнт
пористості:
.
Пористість
ґрунту
,
де
щільність сухого ґрунту
т/м3.
Даний горизонт представлений супіском в пластичному стані [10]. По змісту органічних залишків ґрунт відноситься до пилувато-глинястих.
2 шар. Потужність шару 0,5 – 1,0 м.
Число пластичності: Ip = w – wp = 0,31 – 0,20 = 0,11.
Показник
текучості:
.
Коефіцієнт
пористості:
.
Щільність
сухого ґрунту
т/м3.
Пористість
ґрунту
.
Даний горизонт представлений суглинками в туго пластичному стані [10].
3 шар. Потужність шару 3,2 – 5,0 м.
Число пластичності: Ip = 0,36 – 0,24 = 0,12.
Показник
текучості:
Коефіцієнт
пористості:
.
Щільність
сухого ґрунту
т/м3.
Пористість
ґрунту
.
Цей горизонт складається з напівтвердого суглинку [10].
4 шар. Потужність шару 4,8 – 5,6 м.
Коефіцієнт
пористості:
.
Щільність
сухого ґрунту
т/м3.
Пористість
ґрунту
.
Ступінь
вологості:
.
Цей горизонт складається з пилуватого піску щільного, насиченою водою [10].
5 шар. Розвідана потужність шару 5,0 – 10,0 м.
Число пластичності: Ip = 0,29 – 0,24 = 0,05.
Показник
текучості:
Коефіцієнт
пористості:
.
Щільність
сухого ґрунту
т/м3.
Пористість
ґрунту
.
Цей шар складається з пластичного супіску [10].
Висновки:
Усі шари ґрунту, відповідно до своїх класифікаційних показників і фізико-механічних властивостей, можуть служити природною основою фундаментів.
Як конкурентноздатні типи фундаментів можуть бути розглянуті наступні їхні види:
монолітний залізобетонний фундамент на природній основі;
буронабивні залізобетонні палі;
забивні залізобетонні призматичні чи циліндричні палі;
фундаменти у витрамбуваних котлованах як монолітні залізобетонні, так і зі збірних залізобетонних блоків.
Природною основою можуть служити ґрунти всіх п’яти горизонтів.
Опорними шарами пальових фундаментів можуть служити ґрунти 3-го, 4-го і 5-го горизонтів.