
- •Проектування основ і фундаментів.
- •1. Аналіз інженерно-геологічних умов
- •2. Проектування основ і фундаментів
- •2.1. Проектування фундаментів дрібного закладення
- •2.1.1. Вибір глибини закладення підошви фундаментів
- •2.1.2. Визначення розмірів підошви фундаменту
- •2.1.3. Конструювання фундаменту
- •2.1.4. Розрахунок основ по деформаціях (розрахунок осідання методом
- •2.1.5. Розрахунок фундаменту на продавлювання
- •2.1.6. Армування фундаменту
- •2.1.7. Приклад розрахунку фундаменту дрібного закладення
- •2. Аналіз інженерно-геологічних умов
- •2. Визначення умовної відмітки 0.000
- •3. Вибір несучого шару й відмітки підошви фундаменту
- •4. Визначення розмірів фундаменту
- •5. Визначення розмірів фундаменту і конструктивний розрахунок
- •6. Визначення осідання основи
- •7. Обсяг земляних робіт
- •2.2. Фундаменти із забивних призматичних залізобетонних паль
- •2.2.1. Розрахунок пальових фундаментів
- •2.2.2. Приклад розрахунку пальового фундаменту
- •Характеристика геологічних умов будівельного майданчика
- •Визначення несучої здатності одиночної палі
- •3. Проектування куща паль
- •3. Техніко-економічне порівняння варіантів фундаментів
- •Список літератури:
- •Додатки
- •У залежності від розрахункової глибини промерзання df
- •По граничних станах першої групи
- •Розрахунку по граничних станах другої групи
- •Навчальне видання
- •Будинків і споруд для студентів спеціальностей 6.092100, 7.092102
- •Тираж 100 прим. Зам. № 969 Безкоштовно
- •Хдтуба, 61002, Харків, вул. Сумська, 40 Підготовлено та віддруковано рвв
2.1.2. Визначення розмірів підошви фундаменту
Після призначення глибини закладення підошви фундаменту, приступають до визначення її основних розмірів. Вибір форми підошви фундаменту залежить в основному від обрису в плані конструкції, що зводиться. Підошва може бути круглою, кільцевою, багатокутною, квадратною, прямокутною, стрічковою і т.п. Стовпчасті фундаменти застосовують під колони каркасних будинків. Стрічкові – під стіни житлових і цивільних будинків. У загальному випадку до фундаменту на відмітці його обріза прикладене: вертикальне навантаження N, згинальний момент М, горизонтальна сила Q (рис. 2). У каркасних будинках збір навантажень виробляється на стовпчастий фундамент, у будинках із несучими стінами – на 1 п.м. стрічкового фундаменту до відмітки обріза фундаменту.
M
Q
Рис. 2. Схема навантажень
d
на фундамент
Попередньо площа підошви стовпчастого фундаменту, м2, чи ширину стрічкового фундаменту, м, визначають за формулою:
;
;
(2.2 – 2.3)
де d – глибина закладення фундаменту від спланованої відмітки, м; γф – питома вага матеріалу фундаменту, кН/м3; β – коефіцієнт, що враховує менше значення питомої ваги ґрунту, що лежить на обрізах, у порівнянні з матеріалом фундаменту; у попередніх розрахунках можна прийняти βγf = 20 кН/м3, R0 – умовний розрахунковий опір для попередніх розрахунков, прийнятий по таблицях додатків 9 – 11.
Для
стрічкових фундаментів навантаження
визначають на 1 м довжини, звідси їхня
ширина b = A/1. У фундаментів із прямокутною
підошвою задаються відношенням сторін
η = l/b,
тоді ширина підошви
;
для фундаментів із круглою, квадратною
чи багатокутною підошвою приймається
.
Остаточні розміри фундаменту встановлюють після обчислення R – розрахункового опору основи і повторного визначення його розмірів по формулі, підставляючи замість R0 значення R.
Розрахунковий опір ґрунту R визначається по формулі:
,
(2.4)
де γс1 і γс2 – коефіцієнти умов роботи відповідно ґрунтової основи будинку чи споруди у взаємодії з основою (додаток 8); k – коефіцієнт (k=1, якщо розрахункові характеристики φІІ і сІІ отримані в результаті безпосереднього іспиту зразків ґрунту будівельного майданчика, k=1,1, якщо вони отримані по непрямим даним), φІІ і сІІ можна приймати за іх нормативними значеннями; Мγ, Мq і Мс – безрозмірні коефіцієнти, що залежать від кута внутрішнього тертя (додаток 7); kz – коефіцієнт, прийнятий рівним: при b<10 м kz=1; при b≥10 м kz=z0/b+0,2 (тут z0=8 м); b – менша ширина (сторона) підошви фундаменту; γΙΙ – осереднені значення питомої ваги ґрунтів, що залягають нижче підошви фундаменту (при наявності ґрунтових вод визначається з урахуванням виважуючої дії води); γΙΙ’ – осереднене значення (по шарах) питомої ваги ґрунту, що залягає вище відмітки закладення фундаменту:
;
(2.5)
характеристика γΙΙ отримуються для шару грунта товщиною zідошви фундаменту: z = b/2 при b<10 м і z = z1 + 0,1b при b≥10 м (z1 = 4 м); d1 – глибина закладення фундаментів безпідвальних будівель чи приведена глибина закладення зовнішніх і внутрішніх фундаментів від підлоги підвалу; db – глибина підвалу – відстань від рівня планування до підлоги підвалу; для споруд із підвалом шириною В≤20 м і глибиною більш 2 м приймається db=2 м; при ширині підвалу В>20 м приймається db=0; при відсутності підвалу також db=0; сII – розрахункове питоме зчеплення ґрунту, що залягає безпосередньо під підошвою фундаменту.
Величину d1 визначають за формулою:
d1= hs+ hcfγcf/γІІ′ , (2.6)
де hs – товщина шару ґрунту вище підошви фундаменту з боку підвалу, м; hcf – товщина конструкції підлоги підвалу, м; γcf – розрахункове значення питомої ваги конструкції підлоги підвалу, кН/м3.
За отриманим значенням підбирають фундаменти: стовпчастий чи стрічковий, по його ширині b.
Виконуються перевірки тисків по підошві прийнятих фундаментів:
p R; pmax 1,2R; (2.7 – 2.8)
де р – середній тиск під підошвою фундаменту
р = N/А + dф, (2.9)
.
(2.10)
Для стовпчастого фундаменту момент опору підошви фундаменту W=b·l2/6, для стрічкового довжиною 1 м - W=b2/6.
При недотриманні однієї з умов змінюються розміри фундаменту, і виконується повторна перевірка.