- •Проектування основ і фундаментів.
- •1. Аналіз інженерно-геологічних умов
- •2. Проектування основ і фундаментів
- •2.1. Проектування фундаментів дрібного закладення
- •2.1.1. Вибір глибини закладення підошви фундаментів
- •2.1.2. Визначення розмірів підошви фундаменту
- •2.1.3. Конструювання фундаменту
- •2.1.4. Розрахунок основ по деформаціях (розрахунок осідання методом
- •2.1.5. Розрахунок фундаменту на продавлювання
- •2.1.6. Армування фундаменту
- •2.1.7. Приклад розрахунку фундаменту дрібного закладення
- •2. Аналіз інженерно-геологічних умов
- •2. Визначення умовної відмітки 0.000
- •3. Вибір несучого шару й відмітки підошви фундаменту
- •4. Визначення розмірів фундаменту
- •5. Визначення розмірів фундаменту і конструктивний розрахунок
- •6. Визначення осідання основи
- •7. Обсяг земляних робіт
- •2.2. Фундаменти із забивних призматичних залізобетонних паль
- •2.2.1. Розрахунок пальових фундаментів
- •2.2.2. Приклад розрахунку пальового фундаменту
- •Характеристика геологічних умов будівельного майданчика
- •Визначення несучої здатності одиночної палі
- •3. Проектування куща паль
- •3. Техніко-економічне порівняння варіантів фундаментів
- •Список літератури:
- •Додатки
- •У залежності від розрахункової глибини промерзання df
- •По граничних станах першої групи
- •Розрахунку по граничних станах другої групи
- •Навчальне видання
- •Будинків і споруд для студентів спеціальностей 6.092100, 7.092102
- •Тираж 100 прим. Зам. № 969 Безкоштовно
- •Хдтуба, 61002, Харків, вул. Сумська, 40 Підготовлено та віддруковано рвв
По граничних станах першої групи
Вид опору |
Значення опорів, МПа, для класу бетону по міцності на стиск |
||||||
В7,5 |
В10 |
В12,5 |
В15 |
В20 |
В25 |
В30 |
|
Стиск Rb |
4,50 |
6,0 |
7,50 |
8,50 |
11,5 |
14,5 |
17,0 |
Розтягання Rbt |
0,48 |
0,57 |
0,66 |
0,75 |
0,9 |
1,05 |
1,20 |
Таблиця 19. Нормативні і розрахункові опори важкого бетону для
Розрахунку по граничних станах другої групи
Вид опору |
Значення опорів, МПа, для класу бетону по міцності на стиск |
||||||
В7,5 |
В10 |
В12,5 |
В15 |
В20 |
В25 |
В30 |
|
Стиск Rbn, Rb,ser |
5,50 |
7,50 |
9,50 |
11,0 |
15,0 |
18,5 |
22,0 |
Розтягання Rbtn, Rbt,ser |
0,70 |
0,85 |
1,0 |
1,15 |
1,40 |
1,60 |
1,80 |
Таблица 20. Начальный модуль упругости бетона при сжатии Еb
Бетон |
Значення Еb, 10-3 МПа, для класу бетону по міцності на стиск |
||||||
В7,5 |
В10 |
В12,5 |
В15 |
В20 |
В25 |
В30 |
|
Важкий природного твердіння |
16,0 |
18,0 |
21,0 |
23,0 |
27,0 |
30,0 |
32,5 |
Підданий тепловій обробці при атмосферному тиску |
14,5 |
16,0 |
19,0 |
20,5 |
24,5 |
27,0 |
29,0 |
Таблиця 21. Характеристики арматурного прокату
Клас арматурного прокату |
Температура електронагріву, ос |
Механічні властивості |
Іспит на вигин у холодному стані, кут вигину, град |
Діаметр оправлення (αн – номінальний діаметр прутка) |
||||||
Тимчасовий опір розриву, σу, Н/мм2 |
Умовна (фізична) границя текучості σ0,2 (σт), Н/мм2 |
Відносне подовження після розриву, δ5, % |
Відносне рівномірне подовження після розриву δр, % |
Повне відносне подовження при максимальному навантаженні, δmax, % |
Початковий модуль пружності, Ех10-4, Н/мм2 |
|||||
Не менш |
||||||||||
А240С А300С А400С А500С |
- - - - |
370 490 500 600 |
240 290 400 500 |
25 19 16 14 |
- - - - |
- 2,5 2,5 2,5 |
21 21 20 19 |
180 180 90 90 |
0,5α1 3α1 3α1 3α1 |
|
А600 А600С А600К |
400 |
800 |
600 |
12 |
4 |
2,5 |
19 |
45 |
5α1 |
|
А800 А800К |
400 |
1000 |
800 |
8 |
2 |
3,5 |
19 |
45 |
5α1 |
|
А1000 |
450 |
1250 |
1000 |
7 |
2 |
3,5 |
19 |
45 |
5α1 |
|
Примітка 1. Величини Ех10-4 і δmax є факультативними до 01.01.2002 р., але їхне визначення обов'язкове для накопичування статистичних даних.
Примітка 2. Величину δр визначають до 01.01.2002 р.