- •Проектування основ і фундаментів.
- •1. Аналіз інженерно-геологічних умов
- •2. Проектування основ і фундаментів
- •2.1. Проектування фундаментів дрібного закладення
- •2.1.1. Вибір глибини закладення підошви фундаментів
- •2.1.2. Визначення розмірів підошви фундаменту
- •2.1.3. Конструювання фундаменту
- •2.1.4. Розрахунок основ по деформаціях (розрахунок осідання методом
- •2.1.5. Розрахунок фундаменту на продавлювання
- •2.1.6. Армування фундаменту
- •2.1.7. Приклад розрахунку фундаменту дрібного закладення
- •2. Аналіз інженерно-геологічних умов
- •2. Визначення умовної відмітки 0.000
- •3. Вибір несучого шару й відмітки підошви фундаменту
- •4. Визначення розмірів фундаменту
- •5. Визначення розмірів фундаменту і конструктивний розрахунок
- •6. Визначення осідання основи
- •7. Обсяг земляних робіт
- •2.2. Фундаменти із забивних призматичних залізобетонних паль
- •2.2.1. Розрахунок пальових фундаментів
- •2.2.2. Приклад розрахунку пальового фундаменту
- •Характеристика геологічних умов будівельного майданчика
- •Визначення несучої здатності одиночної палі
- •3. Проектування куща паль
- •3. Техніко-економічне порівняння варіантів фундаментів
- •Список літератури:
- •Додатки
- •У залежності від розрахункової глибини промерзання df
- •По граничних станах першої групи
- •Розрахунку по граничних станах другої групи
- •Навчальне видання
- •Будинків і споруд для студентів спеціальностей 6.092100, 7.092102
- •Тираж 100 прим. Зам. № 969 Безкоштовно
- •Хдтуба, 61002, Харків, вул. Сумська, 40 Підготовлено та віддруковано рвв
Визначення несучої здатності одиночної палі
Вибір типу паль, їхньої довжини, розмірів поперечного переріза, і, у кінцевому рахунку, кількості паль визначається, виходячи з величини дійсних зусиль і інженерно-геологічних умов будівельного майданчика.
Розрахунок дозволяє уточнити попередньо прийняті параметри паль, їхню кількість і схему розміщення у фундаменті. На основі аналізу нашарування ґрунтів і їхніх характеристик можна зробити висновок, що якщо застосовувати палі тертя, те їхня довжина повинна коливатися в межах 8 – 11,0 м. Як опорний шар під нижнім кінцем палі доцільно використовувати ґрунти 5-го горизонту, тобто піски дрібнозернисті з галькою.
Діючі зусилля: Nd = 1125,4 кН, де Nd – величина подовжньої сили, що отримана при розрахунку рами, кН; М = 271,5 кНм, де М – момент, що діє на розглянутий фундамент на рівні верха ростверку, кНм.
Приймаємо палі типу С10-30 (довжина палі 10 м, розміри поперечного переріза стовбура 30 х 30 см), бетон класу В20, обсяг бетону однієї палі 0,91 м3. Закладення голови палі в ростверк у межах 0,3 – 0,5 м.
Розрахункова схема палі представлена на рис. 10.
Розрахунковий опір ґрунту під нижнім кінцем палі:
кПа.
Розрахункові опори ґрунтів по бічній поверхні палі:
N
0,05
±0.000
(129.000)
1
0,85
f1
3,1
2,00 f2
5,1
2
6,9
1,6
f4
3
4
1,0 f6 9,2
10,35
5
R
Рис. 10. Розрахункова схема палі
f1 = 0,00; f2 = 7,0 кПа; f3 = 8,0 кПа; f4 = 8,0 кПа; f5 = 6,0 кПа; f6 = 7,0 кПа;
f7=
кПа;
Fd=
=
= 239,4 + 1,2·116,12 = 378,7 кН.
Розрахункове
вертикальне навантаження на палю
кН.
