5.Ефект доходу та ефект заміщення

Зміна ціни чинить двоїстий вплив на споживчий кошик викликаючи 2 ефекти: 1.ефект заміни 2.ефект доходу 1. ефект заміни полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача. Зі зниженням ціни ефект заміни обов,язково зумовлює збільшення споживання блага, тобто має додати значення. 2. ефект доходу полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни реального доходу за незмінності відносних цін товарів. Концепція розмежування ефектів заміни і доходу була розроблена українським економістом і математиком Є.Слуцьким та англ. Економістом Дж. Хіксом Ринковий попит обчислюється додаванням показників величини індивідуального попиту всіх покупців даного товару за кожного значення цін.

8. Споживчі уподобання

Смаки (уподобання)- це ієрархічна система цінностей людини стосовно тих благ, які задовольняють її життєві потреби. Кожна людина має певну систему цінностей. Є люди, котрим потрібна близька за структурою система цінностей. Системи цінностей інших людей суттєво відрізняються. Жодна наука не може врахувати тільки індивідуальні смаки та уподобання для їх використання у практичній діяльності. Однак є типові характеристики уподобань споживача, які використовуються у теорії мікроекономіки для осмислення поведінки споживача, коли він робить економічний вибір. Це певна упорядкованість або зіставність уподобань, рефлективність, транзитивність, не насиченість, незалежність споживача, монотонність, строга опуклість. Зі ставність – означає, що для будь-якої пари наборів товарів є три вірогідних варіанти ранжування індивідуальної корисності. Рефлективність –означ.,що будь-який набір не може мати переваги стосовно самого себе, а тільки в іншому наборі. Транзитивність- певна послідовність у наданні переваги певному наборові. Не насиченість – означ.,що за інших незмінних умов споживач надасть перевагу більшій кількості блага,ніж меншій.

8. Основні теорії поведінки споживання

Метою споживання товарів і послуг є задоволення потреб людини. Мета споживача полягає в отриманні як найбільше задоволення від споживання певного набору благ, тобто у максимізації корисності. Термін корисність економічний використаний для позначення того стану задоволення,який отримали люди від споживчих товарів або послуг. Першим цей термін ввів англ. Філософ і соціолог Дж. Бентам,який вважав,що такі слова як задоволення,задоволеність або щастя були мало виразні для того, щоб передати усю силу його власного бачення блаженства. Таким чином, корисність – є метою споживання, але корисність поняття індивідуальне, суб’єктивне і не має єдиного кількісного виміру. Для викладення теорії вибору споживача та ін. досліджень корисності представниками кординаліської школи, які стають на позиції того, що корисність можна виміряти кількістю, запропонована одиниця –у мікроекономіці склалися 2 підходи до пояснення поведінки споживача: 1.кординалістський (кількісний) 2.ординалістський (порядковий) Кординалістська версія споживача ґрунтується на теорії граничної корисності і виходять з припущення, що корисність може мати кількісний вигляд і визначається функціонально. Сукупна корисність – це загальна сума задоволення від споживання благ, може бути представлено функцією, що показує залежність корисності від кількості споживаних благ. Гранична корисність – це додаткова корисність одержана від споживання додаткової одиниці блага або приріст сукупної корисності.