- •Семестр 1. Практичне заняття 1. Мистецтво спілкування в медсестринстві
- •Елементи ефективного спілкування
- •Умови, що сприяють ефективному спілкуванню
- •1. Відчуття присутності
- •2. Вміння слухати
- •8. Повага
- •Компоненти спілкування
- •Типи спілкування: вербальний та невербальний
- •Вербальне спілкування. Фактори, що сприяють та перешкоджають спілкуванню Що необхідно медсестрі для ефективного словесного спілкування
- •Чого необхідно уникати медичній сестрі, проводячи бесіду з пацієнтом
- •Особливості невербального спілкування Як досягти ефективності невербального спілкування
- •4. Положення і рухи тіла
- •Відстань між співрозмовниками і особистий простір
- •Прийоми ефективного письмового спілкування
- •Типи пацієнтів. Тактика медичної сестри залежно від типу пацієнта Класифікація пацієнтів за типами з погляду клінічної психології
- •Типи пацієнтів залежно від поведінкових реакцій
- •Поведінка медичної сестри під час спілкування з агресивно налаштованим пацієнтом
- •Поведінка медичної сестри під час спілкування з невпевненим пацієнтом
- •Корисні поради при взаємодії медичної сестри з пацієнтом
- •Ведення бесіди з пацієнтом з метою виявлення проблем Типи запитань під час проведення інтерв'ю з пацієнтом
- •Навички слухати пацієнта
- •Рекомендації медичній сестрі щодо проведення бесіди з пацієнтом
- •Фаховий тип поведінки медичних сестер
8. Повага
Повага включає сприйняття іншої людини як достойної і є проявом щирого піклування про іншу людину, незважаючи на недоліки або якісь індивідуальні особливості останньої. Елементами поваги є також інтерес до розвитку іншої людини, віра в її здатність самостійно вирішувати проблеми, здійснювати позитивні вчинки.
Одним із способів виявлення поваги є звертання до неї по імені та по батькові, дружнім тоном.
Компоненти спілкування
Всі повідомлення мають три компоненти:
Емпіричний — передає те, що пацієнт пережив, відчув.
Пізнавальний — передає те, що пацієнт знає чи що вміє.
Афективний — передає те, що пацієнт відчуває чи під чиїм впливом перебуває.
Дозволяючи пацієнту проявити свої почуття, сестра допомагає йому бути більш відкритим та щирим.
Аналіз слів, темпу мови, інтонації, тембру голосу — все це дає вербальні (словесні) ключі до розуміння тих почуттів, що стоять за тим, про що людина говорить.
Типи спілкування: вербальний та невербальний
Спілкування буває словесним (вербальним) і безсловесним (невербальним). До невербального спілкування належить також письмове спілкування.
Форма спілкування при догляді
Ваше повідомлення |
Форма спілкування |
Позитивне значення |
Стук у двері |
Немовна |
Ви висловлюєте повагу до підопічного і шануєте його право на особисте життя |
Ви привітаєтесь й звернетесь до вашого підопічного, називаючи його по імені і по батькові |
Мовна |
Ваше вітання дружнє і висловлює повагу |
Ви відрекомендовуєтесь (якщо необхідно) або нагадуєте своє ім'я |
Мовна |
Ви допомагаєте пацієнтові запам'ятати ваше ім'я |
Берете або потискуєте йому руку |
Немовна |
Ви уважні до нього і до його потреб, ви також впевнені в собі й у вашій роботі |
Просите дозволу допомогти вашому підопічному лягти в ліжко або переодягнутися |
Мовна |
Пацієнт сам вирішує, що йому робити |
Ви можете використовувати три канали спілкування:
Усне мовлення — слова, призначені для одержувача.
Письмове повідомлення — написане слово або символи, які одержувач повинен прочитати.
Немовне спілкування — міміка, рухи і жести, призначені для сприйняття одержувачем.
Канал, який медична сестра повинна вибрати для передачі повідомлення, залежить від виду повідомлення й одержувача. Наприклад, для передачі повідомлення неписьменній або сліпій людині необхідно скористатись усним мовленням. У певних ситуаціях для передачі повідомлення варто використовувати декілька каналів. Наприклад, медсестра може спочатку щось пояснити (усне повідомлення), а потім написати сказане (письмове повідомлення) у вигляді пам'ятки. Або може показати якусь дію (немовне повідомлення) і одночасно пояснювати, що робить (мовне повідомлення).
Вербальне спілкування. Фактори, що сприяють та перешкоджають спілкуванню Що необхідно медсестрі для ефективного словесного спілкування
Говорити доступною мовою.
Не зловживати незрозумілими для пацієнта медичними термінами.
Вибрати темп мови, доступний для сприйняття пацієнта.
Правильно вибрати час для спілкування.
Слідкувати за інтонацією голосу — вона повинна відповідати тому, що ви хочете сказати.
Вибирати необхідну гучність та тембр голосу.
Давати тільки чіткі інструкції, рекомендації та поради.
Не використовувати натяки та підтексти.
Не обіцяти неможливого.
Вчити пацієнтів, що їхні рішення повинні бути усвідомленими.
Повторити повідомлення, якщо відчуваєте, що хворий вас не зрозумів.
Впевнитись, що у пацієнта не залишилось невирішених проблем на даний момент.