2. Громадський порядок, правопорядок і дисципліна.

З поняттям «законність» пов’язані ще декілька понять. Систему суспільних відносин, що забезпечує захист прав і свобод людини, їхнє життя та здоров’я, повагу до честі й гідності людини, урегульо­вану правовими й іншими соціальними нормами, називають громад­ським порядком. Необхідно звернути увагу, що громадський поря­док визначають не лише правові, а й інші соціальні норми — моральні, релігійні, етичні, традиції тощо. У разі порушення громадського по­рядку настає не лише юридична, а й моральна або інша відповідаль­ність — залежно від того, які соціальні норми було порушено.

Якщо ж ідеться про ту частину соціального порядку, що регулюється тільки нормами права, то можна вести мову про правопорядок. Правопорядок -- це правовий стан суспільних від­носин, який забезпечує їх стабільність, упорядкованість і охоро­ну шляхом фактичної реалізації правових норм і вимог законнос­ті, суспільний порядок, заснований на праві. Правопорядок є результатом чіткого виконання й дотримання кожним учасником правовідносин вимог правових норм, тобто дотримання законності.

Коли ж ідеться про поведінку окремого учасника правовідно­син, то використовують поняття «дисципліна». Дисципліна (від латин, disciplina — порядок) — точне, неухильне та своєчасне до­держання встановлених правовими й іншими соціальними норма­ми правил поведінки в державному та суспільному житті.

Законність — це принцип, що вимагає дотримання вимог зако­нів, суспільне життя, яке базується на такому дотриманні законів.

Громадський порядок і правопорядок — це стан усього суспільства. Вони складаються з поведінки сотень, тисяч і мільйо­нів учасників правовідносин.

Законність, правопорядок, дисципліна.

iJi-

Я 1. Поясніть поняття законність, правопорядок, дисципліна.

[ ; 2. Назвіть принципи законності.

3. Які гарантії забезпечують законність?

4*. Порівняйте громадський порядок, правопорядок і дисципліну.

5*. Запропонуйте заходи, які, на вашу думку, сприятимуть поліпшен­ню стану законності й правопорядку в нашій державі.

6*. Висловіть свою думку щодо ролі дисципліни в житті суспільства, кожного з вас.

Практичне заняття З «Аналізуємо правопорушення«

Пригадайте, що таке правопорушення, які його ознаки. Які існу­ють елементи складу правопорушення?

На жаль, у житті трапляються випадки порушення встановле­них норм права. Ідеться про правопорушення. Навчимося аналізу­вати ситуацію й визначати склад правопорушення, а також визна­чати вид скоєного правопорушення.

Розглянемо приклад.

Бажаючи продемонструвати свою силу, двадцятирічний хло­пець підняв на руки свою подругу (за її згодою) і вирішив потрима­ти її за перилами балкона п’ятого поверху. Раптом йому стало пога­но і він не втримав дівчину — вона впала вниз, унаслідок цього отримала тяжкі травми.

Насамперед визначимо, чи є ця подія правопорушенням. Хло­пець завдав шкоду своїй подрузі, порушивши правила безпеки, тому можна припустити, іцо сталося правопорушення. Перевіримо, чи є в цих подіях склад правопорушення.

Як ви знаєте, склад правопорушення включає суб’єкт, об’єкт пра­вопорушення, суб’єктивну й об’єктивну сторони правопорушення.

Суб’єктом є особа, яка порушила норми права. При цьому суб’єктом може бути визнано лише особу, яка досягнула відповідно­го віку та може (за своїм станом) розуміти значення своїх дій та ке­рувати ними. В цьому випадку хлопцеві двадцять років --- він може нести кримінальну й будь-яку іншу юридичну відповідальність. Отже, наявний суб’єкт правопорушення — двадцятирічний хлопець.

Об’єкт правопорушення — ті соціальні відносини, які стражда­ють унаслідок правопорушення, те, проти чого правопорушення направлено, чому завдано шкоду. У цьому випадку шкоду завдано дівчині, вона отримала травми (фізична шкода), наявна й моральна шкода (адже дівчина та й її родичі хвилюються, потерпають від ви­мушеної зміни звичного життя). Отже, об’єктом правопорушення є здоров’я дівчини.

Суб’єктивна сторона правопорушення визначає відношення суб’єкта правопорушення до скоєного ним і наслідків його дій. Очевидно, що хлопець не бажав настання шкідливих наслідків, але, будучи дорослою свідомою людиною, він не міг не розуміти небез­пеку своїх дій. Він уважав, що зможе уникнути шкідливих наслід­ків за допомогою своєї фізичної сили, але помилився. Отже, суб’єк­тивна сторона правопорушення виступає у формі необережності, а точніше, протиправної самовпевненості (правопорушник розуміє можливість шкідливих наслідків, але сподівається уникнути, запо­бігти їм).

Об'єктивна сторона правопорушення складається з протиправних дій, їх шкідливих наслідків і причиино-наслідкового зв’язку між ними. В цьому випадку хлопець порушив вимоги правил безпеки, у ре­зультаті його дій настали шкідливі наслідки - завдано тяжкої фізичної шкоди дівчині. Це й буде об’єктивною стороною правопорушення.

Говорячи про вид правопорушення, необхідно зазначити, що дівчині завдано тяжких тілесних ушкоджень, а тому це правопору­шення є злочином.

Завдання для практичної роботи

Визначте вид і склад правопорушень,

1. Працівник банку О., скориставшись службовим станови­щем, одержав інформацію про кредитні картки, які отримували й використовували клієнти. Завдяки цьому він почав знімати з ра­хунків клієнтів невеликі суми й використовувати їх на власні по­треби. Пізніше свої дії він пояснив необхідністю знайти кошти для лікування родича.

2. Громадянин П. узяв кредит у банку строком на два роки. Коли строк минув, громадянин не виконав своїх зобов’язань, поси­лаючись на тимчасові фінансові труднощі. Керівник служби безпе­ки банку, намагаючись повернути борг, звернувся до знайомих із проханням застосувати будь-які засоби для отримання коштів.

3. Громадянка К. пізно ввечері поверталася додому з роботи. В темному провулку її перестріли молоді люди. Вони вимагали від­дати коштовності, гроші та мобільний телефон. Однак жінка, не роз­губившись, застосувала газовий балончик, а потім звернулася за до­помогою до патруля міліції, який проїжджав поруч. Нападники були затримані, одного з них довелося покласти до лікарні з отруєнням.

4. Пізно ввечері, взимку, громадянин К. повертався додому з роботи. На темній вулиці його наздогнали двоє 16-річних юнаків. Вони зняли з громадянина шапку, потім збили з ніг і почали бити. Коли К. утратив свідомість, у нього відібрали мобільний телефон і гаманець з грошима й втекли. Громадянка П. бачила те, що відбува­лося, з вікна, але нікуди не повідомила, а пізніше відмовилася дава­ти свідчення міліції.

5. Шістнадцятирічний школяр В., його одноліток — слюсар заводу Ш. і дванадцятирічний учень школи Л. виготовили само­робний вибуховий пристрій та підірвали його у дворі свого будин­ку. Під час вибуху було пошкоджено автомобіль, що стояв поруч,

і гойдалки на дитячій площадці.

6. Громадянку С. було прийнято на роботу ткалею. Однак че­рез тиждень вона два дні не з’являлася на роботу, а з’явившись на третій день, не змогла дати пояснень прогулу.

Готуємося до тематичного оцінювання