3. Право як особливий вид соціальних норм.

Право є одним із видів соціальних норм, тому має як спільні з іншими соціальними нормами риси, так і суттєві відмінності.

Право, як і всі інші види соціальних норм, існує об’єктивно, визначається рівнем розвитку суспільства. Це означає, що всі соціальні норми існують незалежно від того, чи знаємо ми або інші особи про існування та зміст цих соціальних норм. Соціальні нор­ми (і право серед них) виникають унаслідок історичного розвитку людства, є наслідком його еволюції. В будь-якій соціальній нормі містяться вимоги щодо бажаної поведінки особи, інформація про її права й обов’язки. Всі соціальні норми певним чином установлю­ються та закріплюються, вони забезпечують регулювання й захист певних соціальних відносин. За порушення соціальних норм перед­бачена певна відповідальність.

Однак між правом та іншими соціальними нормами існують суттєві відмінності. Насамперед правові норми є притаманними для суспільства, у якому існує держава. Інші ж соціальні норми іс­нували в додержавному суспільстві й продовжують існувати після виникнення держави.

Суттєво відрізняється структура норм. У правових нормах обо­в’язковою вимогою є чітке визначення прав та обов’язків, їх розме­жування. В інших же соціальних нормах права й обов’язки осіб досить часто не розмежовуються, вони існують спільно.

Правові норми закріплюються у формальній формі (згадайте — формальна визначеність є однією з ознак права), інші соціальні форми можуть не мати формального закріплення, досить часто де­які соціальні норми (зокрема, традиції, звичаї, моральні норми) закріплюються лише в усній формі.

Правові норми є результатом свідомої діяльності певного дер­жавного органу, який діє в межах своїх повноважень. Інші ж соціа­льні норми виникають певною мірою стихійно, їх створюють різні суб’єкти.

Правові норми є обов’язковими для всіх суб’єктів, які знахо­дяться на території певної держави, незалежно від їхнього бажан­ня, ставлення до цих норм. Навіть якщо особа не згодна з вста­новленими в державі податками, вона зобов’язана їх сплачувати; навіть якщо ви вважаєте, що лівосторонній рух по автомобільних дорогах (як у Великій Британії) є більш правильним, вам в Україні доведеться все ж таки дотримуватися загальних правил. Інші ж соціальні норми сприймаються добровільно — ніхто не може примусити людину прикрашати ялинку на Новий рік (за існуючою традицією), лише добровільно людина бере на себе зобов’язання члена партії чи прибічника певної конфесії. Тобто сприйняття та дотримання всіх інших соціальних норм — справа добровільна.

Важливою відмінністю є сфера поширення різних соціальних норм. Якщо правові норми, породжені державою, і їх дія поширю­ється лише на територію відповідної держави, то дія інших соціаль­них норм поширюється незалежно від кордонів держави. Однако­вих настанов дотримуються мусульмани всіх держав; незалежно від державних кордонів, люди в різних країнах святкують однакові (або подібні) ювілеї та свята.

Для правових норм характерним є гарантування, забезпечення їх з боку держави, можливість притягнення правопорушника до юридич­ної відповідальності. Інші соціальні норми підтримуються позадер- жавними засобами, передусім засобами громадського впливу, осуду. При цьому для різних соціальних норм застосовуються різні засоби впливу в разі порушення, однак державний вплив не застосовується.