§ 43. Основи юридичної відповідальності

1. Конституційні основи юридичної відповідальності особи.

Пригадайте відомі вамі загальні принципи юридичної відповідаль­ності.

Разом із загальними принципами юридичної відповідальності, які є спільними для більшості сучасних демократичних держав, Конституція України також закріплює ряд конституційних прин­ципів юридичної відповідальності, іцо діють у нашій державі й сто­суються переважно фізичних осіб.

О знайомтеся з витягом із Конституції України й визначте, які принципи юридичної відповідальності особи визначено в Основному Законі нашої держави.

З Конституції України

С таття 58. ...Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопору­шення.

Стаття 61. Ніхто не може бути двічі притягнений до юри­дичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопо­рушення. Юридична відповідальність особи має індивідуаль­ний характер.

Стаття 62. ...Обвинувачення не може ґрунтуватися на до­казах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущен- ’ нях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову дава­ти показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близь­ких родичів, коло яких визначається законом.

Кожна особа сама несе відповідальність за скоєне нею правопо­рушення. Ніхто не може відповідати за іншу особу. Індивідуальний характер відповідальності виключає колективну відповідаль­ність — якщо член бригади будівельників запізнився на роботу, то відповідатиме саме він, а не бригадир чи вся бригада. І навіть ко­ли до відповідальності притягають батьків дитини-правопорушни- ка, їх карають передусім за неналежне виконання батьківських обов’язків — тобто їхню власну провину, власне правопорушення.

Правопорушення тягне за собою відповідальність, однак кон­ституція передбачає обмеження — за одне правопорушення особа не може бути притягнута двічі до юридичної відповідальності од­ного виду. При цьому зверніть увагу — ідеться саме про відпові­дальність одного виду. Якщо працівник із власної вини пошкодив верстат, то адміністрація не має права одночасно оголосити йому догану й звільнити з роботи — адже обидва стягнення є дисциплі­нарними. Однак оголосити працівникові догану й одночасно вима­гати відшкодування завданих збитків адміністрація має право адже йдеться про дисциплінарне стягнення й матеріальну відпові­дальність. Так само водій, який у нетверезому стані скоїв до­рожньо-транспортну пригоду, унаслідок чого постраждали люди й пошкоджено автомобілі, може бути засуджений до позбавлення чи обмеження волі (кримінальна відповідальність), позбавлений пра­ва керувати автомобілем на певний час (адміністративна відпові­дальність), а також має відшкодувати завдані внаслідок аварії збит­ки (цивільно-правова відповідальність).

Обвинувачення в скоєнні правопорушення не може ґрунтува­тися на припущеннях або сумнівних доказах. При цьому докази мають бути отримані законним шляхом, відповідно до процесуаль­них норм. Так, якщо закон передбачає обов’язковість присутності на допиті особи у віці до 14 років його батьків або законних пред­ставників, а також педагога, то свідчення, отримані на допиті, про­веденому за відсутності цих осіб, не будуть визнані судом і не мо­жуть слугувати доказами. Так само не будуть визнані доказами речі, знайдені під час обшуку, який проведений за відсутності по­нятих або без рішення суду.

Підставою для притягнення до відповідальності можуть бути лише ті норми, які діяли на момент скоєння правопорушення.

Пригадайте принцип, у якому закріплено це правило.