2. Види правопорушень.

Залежно від тяжкості правопорушення, ступеня завданої ним суспільної шкоди, а також залежно від того, які норми права було порушено, визначають різні види правопорушень.

Найнебезпечнішим і найтяжчим видом правопорушення є зло­чин — порушення кримінального законодавства. В нашій державі злочином визнається лише діяння, передбачене Кримінальним ко­дексом України. Злочинами є вбивство, завдання тілесних ушко­джень, крадіжка, грабіж, хуліганство тощо.

Будь-які інші правопорушення називають проступками. Від­повідно до галузей права розрізняють дисциплінарні (порушення, пов’язані з трудовою діяльністю людей, порушення трудової

дисципліни), адміністративні (наприклад, перехід вулиці в невста- новленому місці, безквитковий проїзд у транспорті, несвоєчасне отримання паспорта тощо), цивільно-правові (невиконання зо­бов'язань за цивільно-правовим договором — купівлі-продажу, оренди тощо, відмова повернути борг).

3. Поняття «склад правопорушення».

Склад

правопорушення

Об’єкт

правопорушення

Суб’єкт право порушен ня

С

Об’єктивна сторона

уб’єктивна сторона

Перша складова — це суб’єкт правопорушення, тобто той, хто його скоїв, правопорушник. Суб’єктом правопорушення може бути лише деліктоздатна особа. Залежно від виду правопорушення суб’єкт правопорушення може бути індивідуальним (тобто фізична особа) або колективним (наприклад, магазин — юридична особа, яка не виконала обов’язку замінити неякісний товар; політична партія, що порушила законодавство при проведенні своєї маніфес­тації; орган державної влади, який прийняв неконституційне рішення, тощо).

Об'єктом правопорушення є те, на що чи проти чого спрямо­вано протиправну дію правопорушника, ті певні блага чи соціальні цінності, на які посягає правопорушення. Так, коли скоєно крадіж­ку, об’єктом є власність (право власності), убивство — життя люди­ни (право людини на життя) тощо.

Третя складова — суб’єктивна сторона правопорушення ви­значає ставлення правопорушника до скоєного правопорушення та його наслідків. Елементами суб’єктивної сторони правопорушення є вина, мотив і мета. При цьому важливо зазначити, що якщо вина є обов’язковим елементом суб’єктивної сторони правопорушен­ня — без вини правопорушення не існує, то інші елементи не є обов’язковими.

Коли людина скоює крадіжку в магазині чи квартирі, вона ро­бить це свідомо, маючи намір збагатитися за рахунок чужої влас­ності. В цьому випадку йдеться про прямий умисел правопорушни­ка. А от коли правопорушник усвідомлює, що діє неправомірно, передбачає й свідомо допускає настання шкідливих наслідків, ідеться про непрямий умисел.

Однак інколи правопорушник скоює правопорушення, не бажа­ючи настання шкідливих наслідків, — з необережності. Якщо по­рушник передбачає можливі шкідливі наслідки своїх дій, але споді­вається запобігти цим наслідкам, то йдеться про злочинну самовпевненість. Прикладом злочинної самовпевненості є скоєння дорожньо-транспортної пригоди внаслідок перевищення швидкості. Водій розуміє небезпеку своїх дій, але сподівається на своє вміння керувати машиною. Іноді ж порушник навіть не передбачає можли­вих шкідливих наслідків, хоча міг і повинен був їх передбачати, — це протиправна недбалість. Саме так, коли керівники Чорнобильської атомної електростанції в 1986 р. організували експеримент, який призвів до катастрофи, вони не передбачали страшних наслідків сво­їх дій, хоча мали можливість і зобов’язані були їх передбачити.

Елементом суб’єктивної сторони є також мотив і мета правопо­рушення. Мета — це те, заради чого людина скоює правопорушен­ня, до чого вона прагне. Мотив — те, що безпосередньо спонукає особу до правопорушення. Коли особа скоює вбивство, її метою є позбавлення життя іншої людини, а мотивом можуть бути помста, ревнощі, корисливі мотиви (якщо вона бажає заволодіти майном жертви) тощо.

Об'єктивна сторона правопорушення має декілька елементів. Основними, без яких не може бути скоєне правопорушення, є саме протиправне діяння, його шкідливі наслідки й причинно-иаслідко- вий зв’язок між ними.

£

Причинно-наслідковий зв’язок між діянням і наслідками

Шкідливі наслідки

Зверніть увагу на обов’язковість безпосереднього зв’язку між діянням, яке порушує норми права, і шкідливими наслідками. Якщо навіть є шкідливий наслідок, але він не є наслідком проти­правного діяння, то немає й самого правопорушення.

Елементами об’єктивної сторони також є час, місце, спосіб ско­єння правопорушення, інші обставини, за яких воно сталося. Для одних правопорушень не має суттєвого значення, коли й де воно сталося — скоєно крадіжку вдень чи вночі, у місті чи селі. А от як­що правопорушення скоєно під час стихійного лиха або там, де йдуть бойові дії, ці обставини будуть суттєво впливати на вибір ви­ду й міри покарання. Так само й щодо способу скоєння правопору­шення. Якщо вбивство людини буде тягнути за собою відповідаль­ність, незалежно від того, застосував злочинець ніж чи пістолет, стріляв він із засідки чи відкрито, то спосіб заволодіння чужим майном буде суттєвою обставиною, яка визначатиме вид злочину — таємне заволодіння чужим майном буде визнане крадіжкою, від­крите — грабежем, а за допомогою обману — шахрайством.

Якщо особа діє неправомірно, вона скоює правопорушення. Правопорушення має ряд ознак — вину, завдання шкоди, пору­шення норм права, скоєння деліктоздатним суб’єктом.

Залежно від того, які норми права порушені, розрізняють різ­ні види правопорушень, найнебезпечнішими з яких є криміналь­ні, їх називають злочинами. Особа, яка вчинила правопорушення, є правопорушником.

Правопорушення має певний склад, який включає суб’єкт правопорушення, об’єкт правопорушення, суб’єктивну сторону правопорушення, об’єктивну сторону правопорушення.

іу Правопорушення, склад правопорушення, суб’єкт правопо­рушення, об’єкт правопорушення, суб’єктивна сторона пра­вопорушення, об’єктивна сторона правопорушення.

^ 1. Поясніть поняття правопорушення, склад правопорушення, Рід суб’єкт правопорушення, об'єкт правопорушення, суб’єктивна сторона правопорушення, об’єктивна сторона правопорушення.

2. Які види правопорушень вам відомі?

3. Знайдіть у засобах масової інформації повідомлення про право­порушення й визначте його склад,

4. Визначте, у яких з описаних випадків ідеться про правопорушення:

а) юнак відмовився давати свідчення міліціонерам щодо бійки, свідком якої він став;

б) учень відмовився виконувати домашні завдання;

в) священик виступив проти рішення митрополиту щодо по­рядку святкування ювілею церкви;

г) бухгалтер витратила гроші фірми на придбання власного автомобіля;

д) дівчина не придбала квиток в автобусі й була затримана кон­тролером;

е) хлопець перейшов дорогу на червоне світло;

є) водій автобуса не прийшов на профспілкові збори.

2. У ситуаціях, які наведені в попередньому завданні, визначте, який вид правопорушення скоєно, і установіть його склад (у ситуаціях, які є правопорушеннями).

6*. Висловіть думку щодо співвідношення між порушеннями суспіль­ного порядку та правопорядку. Чи можливі випадки, коли пору­шення суспільного порядку не є порушенням правопорядку й навпаки?

7*. Висловіть свою думку щодо того, що є основними причинами пра­вопорушень.

8*. Уявіть собі, що ви стали керівником вашого села, селища чи міс­та. Запропонуйте заходи, які б, на вашу думку, допомогли змен­шити кількість правопорушень у вашому населеному пункті.