3. Консолідація.

Консолідація (від латин. сопьоШаііоп, де соп — префікс, що озна­чає об’єднання, спільність; БоШайо — укріплення, зміцнення) — спо­сіб систематизації законодавства, у процесі якого декілька актів об’єднують в один без зміни їх внутрішнього змісту. Потреба в кон­солідації виникає тоді, коли з одного питання (одного предмета пра­вового регулювання, як говорять юристи) у державі діє декілька нор­мативних актів. Тоді й виникає необхідність здійснити консолідацію. Цей вид систематизації мають право проводити лише компетентні державні органи — адже в процесі консолідації відбувається заміна кількох попередніх актів на новий, приймати який може лише відпо­відний компетентний державний орган. Якщо йдеться про консоліда­цію законів, її може здійснювати тільки законодавчий орган — парла­мент, консолідувати акти глави держави може тільки він сам. Основна мета інкорпорації — усунути дублювання, повтори. При проведенні консолідації новий збільшений акт змінює старі, які при цьому втрачають юридичну силу, «помирають».

Такі акти постійно приймаються у Великій Британії (іноді об’єд­нуючи акти за декілька століть), Франції. В Україні також існує на­гальна потреба в створенні консолідуючих актів із багатьох питань, однак досвід такої систематизації в Україні нині ще недостатній.

До консолідації Після консолідації

4. Кодифікація.

Вищою формою систематизації є кодифікація. Кодифіка­ція — це форма систематизації, яка полягає в створенні нового нормативного акта зі зміною його внутрішнього змісту. Зрозу­міло, що систематизацію, яка передбачає внесення змін до норма­тивних актів, прийняття нових актів може здійснювати лише компетентний державний орган. При цьому в новий акт включа­ються тільки ті норми, що протягом використання виправдали себе, виключають ті, які застаріли або виявилися непридатними для використання.

Унаслідок кодифікації створюється новий акт. У процесі коди­фікації передусім виявляють недоліки існуючого законодавства в тій чи іншій галузі, потім намагаються усунути ці недоліки, проти­річчя, прогалини, а матеріал цієї переробки об’єднати в новий нор­мативний акт. Створені в процесі кодифікації акти призначені для тривалого використання, вони, як правило, охоплюють досить ши­роке коло суспільних відносин.

Найчастіше в практиці трапляється галузева кодифікація, коли в кодекс об’єднують норми, які належать до певної галузі права. Її прикладами є чимало існуючих у більшості держав (у тому числі й в Україні) кодексів — кримінальний, цивільний, сімейний тощо. Іс­нує також комплексна кодифікація, коли в кодифікаційний акт об’єднують норми різних галузей, які стосуються певного правового інституту, підгалузі права. Так, в Україні нині діють Митний, Лісо­вий кодекси, Кодекс про надра, які є прикладами комплексної коди­фікації. Також існує загальна кодифікація, яка полягає в суцільній кодифікації правового матеріалу, усіх діючих нормативних актів.

Найчастіше результатом кодифікації стає кодекс — норматив­ний акт, який регулює певну сферу суспільних відносин. Він приймається відповідним державним органом, регламентує най­важливіші суспільні відносини у відповідній сфері. Як правило, у кодексі існує чітка структура викладу норм, він поділяється на певні частини й розділи.

Іншим видом кодифікаційного акта є основи законодавства. Вони регулюють найважливіші питання певної галузі, містять найпринциповіші положення. Ця форма кодифікації притаманна здебільшого для федеративних держав.

У деяких державах широкого поширення набули статути, які також є формою кодифікаційних документів. Саме гаку назву ма­ють акти, які визначають організацію державної влади на рівні те­риторіальних одиниць держави. Нині статути регулюють діяль­ність адміністративно-територіальних одиниць в Іспанії, Італії, Португалії, Російській Федерації. Крім того, традиційно таку ж назву мають основні документи, які регламентують діяльність вій­ськових формувань — Стройовий, Дисциплінарний, Внутрішньої служби, Гарнізонної та караульної служби, Бойові статути тощо.

До кодифікації Після кодифікації

Здійснення систематизації необхідне для успішного й ефек­тивного функціонування системи законодавства. Роль системати­зації зростає із збільшенням кількості нормативних актів, розвит­ком системи законодавства.

О сновними способами систематизації є облік, інкорпорація, консолідація й кодифікація законодавства.

Систематизація законодавства, кодифікація, інкорпорація, консолідація.

1. Поясніть поняття систематизація законодавства, кодифікація, інкорпорація, консолідація.

2. Які способи систематизації ви знаєте?

З*. Висловіть свою думку про значення систематизації законодавства.

4. Знайдіть приклади проведення різних видів систематизації в на­шій державі.

5*. Спробуйте здійснити інкорпорацію законодавства з певної, ціка­вої для вас теми.

6. Порівняйте інкорпорацію, кодифікацію й консолідацію.

	Інкорпорація	Кодифікація	Консолідація
Хто має право здійснювати
Чи змінюється зовнішня форма акта
Чи змінюється внутрішній зміст акта
Що є наслідком систематизації

Готуємося до тематичного оцінювання Підсумкові запитання та завдання до тем 10-12

1. Пригадайте, що означають поняття джерело права законодавство нормативно-правовий акт конституція

систематизація законодавства

2. Порівняйте

• правовий звичай, правовий прецедент і нормативно-правовий акт

• закон і підзаконно-правовий акт

• інкорпорацію, консолідацію та кодифікацію

3. Висловіть свою думку щодо доцільності використання в Україні різних джерел права.

4. Наведіть приклади здійснення різних видів систематизації зако­нодавства в Україні та (по можливості) інших державах.

5. Наведіть приклади різних видів нормативних актів, прийнятих у нашій державі.

6. Визначте відповідність між видами джерел права та наведеними прикладами

1 міжнародно-правовий акт

З правовий прецедент

4 нормативно-правовий В акт

6 нормативно-правовий договір

А Державна дума Російської Федерації прийняла Закон «Про освіту»

Б суд Нової Зеландії при вирішенні справи послався на рішення, прийняте королів­ським судом Великої Британії в подібній справі в 1865 р.

іранський суд прийняв рішення про по­карання громадянина, спираючись на норми, викладені в Корані Г Президенти України та Польщі підписали договір про спрощення візового режиму Д Міністерство освіти і науки України та Центральний комітет профспілки праців­ників освіти підписали угоду про умови роботи найманих працівників

Тестове завдання

1. Яке джерело права є основним в Україні? А правовий звичай Б правовий прецедент В нормативно-правовий акт Г релігійно-правовий акт Д нормативний договір

2. У якому випадку йдеться про кодифікацію законодавства?

А видавництво «Юрінком Інтер» видало збірку «Законодавс­тво України про середню освіту»

Б Сейм Польщі дав згоду на обов’язковість договору про усунення подвійного оподаткування з Республікою Білорусь В Верховна Рада України прийняла Податковий кодекс України, одночасно втратили чинність раніше діючі закони про податки

Г учень 10 класу зібрав нормативні акти, які вивчаються в шкільному курсі правознавства Д Верховна Рада внесла зміни до Цивільного кодексу України

3. Який вид систематизації законодавства може проводитися са­мостійно будь-якою особою?

А кодифікація

Б інкорпорація

В консолідація

Г імплементація

Д будь-який вид систематизації

4. Яке визначення найточніше відповідає поняттю «тлумачення пра­вової норми»?

А приведення норм права до певної системи за визначеною ознакою

Б діяльність, спрямована на з’ясування й роз’яснення норм права з метою їх найбільш правильної, швидкої та економної реалізації В утілення правових норм у поведінці суб’єктів права та їх практичній діяльності щодо здійснення прав і виконанню обов’язків Г закріплення норм права шляхом формування приписів, їх зміни, доповнення та скасування

5. Якого виду тлумачення норм права за суб’єктом НЕ існує?

А побутове Б наукове В маргінальне Г компетентне

6. Яка форма реалізації права має місце, коли особа сплачує по­датки?

А виконання Б використання В дотримання Г застосування