2. Структура правосвідомості.

Правосвідомість є досить складним явищем, яке має певну структуру.

Правова ідеологія — це сукупність правових поглядів, ідей, ідеалів, принципів, понять, які засновані на певному соціальному досвіді й наукових знаннях і можуть бути закріплені в діючій сис­темі права й законодавства. Так, до правової ідеології належать принципи права в цілому й окремих його галузей; поняття, якими користуються правознавці; теорії, які покладено в основу системи правових норм. При цьому більшість елементів правової ідеології закріплюють у правових нормах.

Правова психологія включає почуття, емоції, настрої, які лю­дина, суспільство відчуває щодо правових норм, правових відносин, інших явищ правового життя суспільства. Хоча правова психологія безпосередньо не закріплена в правових нормах, вона може впливати на розвиток правової системи. Так, саме під впливом настроїв су­спільства було прийнято рішення про посилення відповідальності за торгівлю людьми, більшість населення схвально сприйняла прийняті рішення про боротьбу з курінням, про запровадження більш жорст­ких санкцій щодо порушників Правил дорожнього руху.

Між цими двома компонентами правосвідомості виникає взаєм­ний вплив. Правова ідеологія дає певні орієнтири для правової психо­логії, саме її складові — теорії, ідеї, принципи — стають об’єктом оці­нювання з боку правової психології. У свою чергу, правова психологія значною мірою визначає напрям і шляхи розвитку правової ідеології.

3. Правова культура.

Правова культура — система духовних і матеріальних цінно­стей у сфері функціонування права. При цьому необхідно зазна­чити, що потрібно розрізняти правову культуру особистості й пра­вову культуру суспільства.

Правова культура особистості включає знання, уміння, навички, емоції та проявляється в правомірній діяльності й поведінці особи.

Показниками правової культури особи є передусім знання та розуміння права. Також правову культуру визначає повага до пра­ва, яка базується на власному переконанні особи. Виявом культури є правова активність особи, а також звичка діяти відповідно до норм права.

Правова культура суспільства визначається рівнем правосвідо­мості громадян і посадових осіб, рівнем їхнього переконання в не­обхідності діяти відповідно до вимог правових норм. Однак право­ва культура суспільства визначається не лише правосвідомістю окремих осіб, а й рівнем досконалості законодавства держави, тим, наскільки воно досконале, справедливе, науково обґрунтоване. Правова культура визначається також рівнем законності та право­порядку, який існує в державі, рівнем й ефективністю роботи пра­воохоронних органів.

Так само, як і в правосвідомості, визначають два рівні правової культури. Один рівень правової культури — звичайний, який прита­манний для більшості населення. Він обмежується загальними знаннями про право та його норми. Другий — професійний рівень. Він виникає в людей, які професійно займаються правом, — юрис­тів. їм властиві більш глибокі й упорядковані знання в галузі права.

Систему заходів, які здійснюють державні та недержавні ор­гани й організації, спрямовані на формування в громадян належ­ного рівня правосвідомості й правової культури, називають пра­вовим вихованням. Для реалізації завдань правового виховання

використовують засоби масової інформації — статті в газетах і жур­налах, телевізійні та радіопередачі, спеціальні сайти в мережі Інтернет. Виходить друком чимало юридичної літератури для різних категорій населення — від дітей до професійних юристів. Працівники правоохоронних органів, інші юристи зустрічаються з населенням, насамперед із молоддю, знайомлячи зі своєю роботою, з нормами права тощо.

Важливою складовою правового виховання є правова освіта, що має забезпечити ознайомлення громадян з основами законо­давства відповідної держави, їхніми правами й обов’язками, поряд­ком їх використання та захисту. При цьому треба зазначити, що в Україні правова освіта здійснюється відповідно до Національної програми правової освіти населення, затвердженої Указом Прези­дента України. З метою виконання завдань правової освіти в шко­лах запроваджено вивчення правознавства, проводять різноманітні заходи — олімпіади, турніри, конкурси. Заходи з правової освіти проводять навіть у дошкільних навчальних закладах.

У будь-якому суспільстві формується правова свідомість. Залежно від носія, розрізняють індивідуальну, групову й суспіль­ну правосвідомість. Правосвідомість може мати побутовий, про­фесійний та науковий рівень.

Елементами правосвідомості є правова ідеологія та правова психологія, які розкривають різні види свідомості.

З метою формування високої правосвідомості, правової куль­тури в державі створено систему правового виховання, складовою якого є правова освіта.

Правова свідомість, правова культура, правова ідеологія, правова психологія.

П

2.

оясніть поняття правова свідомість, правова культура, правова ідеологія, правова психологія.

Порівняйте

А

3.

4.

5.

правову ідеологію та правову психологію Б правову культуру та правову свідомість Які види та рівні правосвідомості вам відомі?

Які елементи правової свідомості ви знаєте?

Пригадайте, з якими формами правової освіти, виховання вам до­водилося стикатися.

6*. Запропонуйте, які заходи потрібно вжити для того, щоб покращи­ти систему правової освіти та виховання в нашій державі.

Практичне заняття 2 «Аналізуємо правовідносини»

Пригадайте, що таке правовідносини. Які елементи входять до складу правовідносин?

Ви вже знаєте, що будь-які правовідносини мають певний склад. Давайте застосуємо набуті знання на практиці — проаналізу­ємо приклад правовідносин і визначимо їх склад.

Громадянин П. прийшов до магазину «АВС» і звернувся до продавця С. з проханням допомогти у виборі телевізора. Отримав­ши консультацію, він заплатив 3500 грн і забрав придбаний теле­візор.

Проаналізуємо цю ситуацію. Ви знаєте, що склад правовідно­син включає три елементи: суб’єкти правовідносин, об’єкт право­відносин і зміст правовідносин.

Суб’єктами правовідносин є особи, що вступають у них.

При цьому важливо визначити, які особи — фізичні чи юридич­ні — є суб’єктами. У запропонованій ситуації це — фізична особа громадянин П. — покупець і юридична особа магазин «АВС» (не фізична особа С !) — продавець.

Об’єктом правовідносин є ті соціальні цінності, щодо яких вони виникають.

У цьому випадку правовідносини виникли щодо при-дбання те­левізора — права власності на нього. Отже, об’єктом правовідносин є право власності на телевізор.

Третя складова — зміст правовідносин — має дві сторони: юри­дичний та фактичний (матеріальний) зміст.

Фактичний зміст у цьому прикладі — перехід права власності на телевізор від магазина до громадянина П. і передача покупцем грошей магазину. Юридичний зміст включає юридичні права й обов’язки сторін. У цьому випадку юридичний зміст правовідно­син — це право громадянина П. отримати інформацію про товар, який він купує, право отримати якісний товар тощо. Його обов’язок — своєчасно сплатити гроші за товар, отримати товар, а право магазина — вимагати оплатити товар. Обов’язком магазину є надати покупцеві достовірну інформацію про товар та його мож­ливі небезпечні сторони, надати товар належної якості, а якщо товар виявиться неякісним — задовольнити вимоги покупця відпо­відно до Закону України «Про захист прав споживачів».

Визначте склад правовідносин

1. У Жмеринському районі Вінницької області відкрився новий районний відділ реєстрації актів цивільного стану (РАЦС). Першими зареєстрували шлюб Олена Л. та Едуард К. Після реєстрації їх чекала приємна несподіванка — голова виконкому вручив молодим путівки на курорт.

2. Загальноосвітня школа м. Одеси уклала угоду з фірмою «Компек» про встановлення в школі двох комп’ютерних класів. Че­рез місяць фірма встановила комп’ютери, а школа сплатила відпо­відно до договору визначену суму.

3. Власник дачі уклав договір із приватним підприємцем — будівельником щодо її ремонту. Ремонт було виконано протя­гом шести місяців, і власник сплатив гроші за безготівковим ра­хунком.

4. У сім’ї К. народилися одразу троє дітей. У зв’язку із цим місь­ка державна адміністрація надала сім’ї квартиру (раніше сім’я про­живала в гуртожитку), а адміністрація фірми, де працює батько, по­дарувала телевізор і дитячі візки для новонароджених.

Готуємося до тематичного оцінювання

Підсумкові запитання та завдання до тем 7-9

1. Пригадайте, що означають поняття соціальні норми

право

правова сім'я галузь права правовідносини юридичні факти правосвідомість

2. Порівняйте

• дієздатність, правоздатність і деліктоздатність

• диспозицію, гіпотезу та санкцію норми права

• галузь та інститут права

• публічне й приватне право

3. Висловіть свою думку щодо позитивних і негативних рис різних правових сімей.

4. Наведіть приклади норм, у яких використовується імперативний та диспозитивний методи правового регулювання.

5. Висловіть свою думку щодо доцільності розширення переліку джерел права, які визнаються й застосовуються в Україні.

6. Наведіть приклади правовідносин, які регулюються нормами пра­ва різних галузей.

7. Заповніть порівняльну таблицю.

	Норми моралі	Норми права	Релігійні норми	Звичаї, традиції	Корпора­тивні норми
Спосіб запровадження
Ким запроваджуються
Як підтримуються
Ступінь обов’язковості
Можливість викорис­тання примусу для за­безпечення виконання
Засоби впливу в разі порушення

8. Визначте, які із зазначених осіб є фізичними, а які юридичними особами. Заповніть таблицю.

Фізичні особи	Юридичні особи

а) тринадцятирічний учень 9 класу школи

б) суддя Київського міського суду

в) загальноосвітня школа №13 м. Львова

г) магазин «Фокстрот» м. Харкова

д) двадцятичотирьохрічний слюсар заводу «Арсенал»

е) п’ятдесятичотирьохрічний директор школи є) двадцятивосьмирічний капітан міліції

ж) Управління внутрішніх справ Рівненської області

з) дитяча громадська організація «Діти України» і) п’ятимісячна дитина

9. Визначте відповідність між галузями права та інститутами права, які до них належать

1	шлюб	А	трудове право
2	виборче право	Б	сімейне право
3	право власності	В	кримінальне право
4	покарання	Г	конституційне право
		Д	цивільне право

1. Яка ознака НЕ є обов’язковою для об’єктивного права?

А системний характер Б загальна обов’язковість норм В формальна визначеність норм Г юридична відповідальність за порушення норм Д закріплення у свідомості більшості членів суспільства

2. Яка ознака є притаманною як для норм права, так і для норм моралі?

А прийняття компетентним державним органом у встановле­ному порядку

Б регулювання даними нормами певних соціальних відносин В загальна обов’язковість на території певної держави Г юридична відповідальність за порушення Д формальна визначеність

3. Який елемент НЕ входить до складу правовідносин?

А суб’єкт правовідносин

Б об’єкт правовідносин

В суб’єктивна сторона

Г юридичний зміст

Д фактичний зміст

4. Який елемент НЕ є елементом системи права?

А нормативно-правовий акт

Б підгалузь права

В інститут права

Г норма права

Д галузь права

5. Яка із зазначених обставин є юридичною дією?

А народження дитини Б складення заповіту В смерть людини Г пожежа

6. Яке визначення найточніше відповідає поняттю «інститут права»?

А частина норми права, яка визначає обставини, за яких нор­ма буде діяти

Б система правил поведінки, які встановлюються й підтриму­ються державою В сукупність правових норм, що регулюють правовідносини в певній сфері суспільних відносин Г сукупність правових норм, які регулюють правовідносини, що стосуються певного явища суспільного життя.