Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Правознавство 10 клас (профільний).docx
Скачиваний:
28
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
3.8 Mб
Скачать

Тема 9. Правовідносини. Правосвідомість

§ 27. Правові відносини

і. Поняття та ознаки правовідносин.

Кожному з нас у житті постійно доводиться спілкуватися з ін­шими людьми. Ви домовляєтеся з приятелем про спільне трену­вання, з дівчиною — про зустріч, за проханням батьків купуєте продукти в магазині, позичаєте олівець у свого однокласника, влаштовуєтеся на роботу у вільний від навчання час. У кожному із цих випадків ви вступаєте в певні відносини з іншими людьми.

Проаналізуйте наведені ситуації й висловіть припущення, які з них регулюються нормами права, а коли діють інші соціальні норми.

Ми вже знаємо, що норми права регулюють лише найважливі­ші соціальні відносини, велика ж кількість інших регулюється ін­шими соціальними нормами.

Соціальні відносини, які регулюються нормами права, нази­вають правовідносинами.

Правові відносини мають певні ознаки. Насамперед вони є особливим видом соціальних відносин, їх учасниками стають лю­ди або інші передбачені законодавством учасники правовідносин. Правові відносини містять певний економічний, політичний, соціальний або інший зміст, який має важливе значення для їх учасників.

Обов’язковою ознакою є їхнє регулювання за допомогою норм права. Будь-які соціальні відносини мають певне регулювання. Воно може здійснюватися за допомогою моралі, релігійних норм тощо, однак саме правовідносини додатково регулюються також і нормами права.

Ще однією ознакою правовідносин є їх свідомий характер. Пра­вовідносини виникають унаслідок вольових дій людей, на відміну від інших соціальних відносин, які можуть часом виникнути сти­хійно.

Правові відносини характеризуються наявністю в них подвій­ного змісту. З одного боку, змістом будь-яких правовідносин є пра­ва й обов’язки учасників, а з іншого — реальні дії учасників право­відносин.

Ще одна особливість — можливість захистити правовідносини за допомогою держави. В інших суспільних відносинах учасники не можуть розраховувати на підтримку з боку держави, у разі ж по­рушення з боку учасників правовідносин можливе застосування державного примусу.

Передусім правовідносини можна класифікувати за галузями права, нормами яких вони регулюються. Дарування породжує ци­вільні правовідносини, одруження — сімейні, а влаштування на ро­боту — трудові. Кількість видів правовідносин за галузями права відповідатиме кількості існуючих галузей права.

І

2. Види правовідносин.

У житті суспільства виникає велика кількість різних правовід­носин. Існує декілька критеріїв, за якими їх поділяють.

ншим видом поділу правовідносин є поділ залежно від кіль­кості суб’єктів — учасників правовідносин. Прості правовідносини передбачають участь у них лише двох сторін. Саме такими є біль­шість із них, приклади яких наводилися раніше. Однак іноді в пра­вовідносинах беруть участь, маючи відповідні права та обов’язки,

більше двох суб’єктів. Так відбувається, коли особа бере в борг під поруку іншої особи (у цьому випадку в правовідносинах беруть участь: той, хто бере в борг, той, хто дав у борг, а також той, хто дав поруку за боржника).

Поділ на односторонні та двосторонні визначає характер обов’язків учасників правовідносин. Двосторонні правовідносини передбачають, що кожна із сторін має як права, так і обов’язки. Такими є купівля-продаж, оренда, шлюб тощо. А от дарування є прикладом односторонніх правовідносин — одна сторона (обдаро­ваний) має лише права, а інша (дарувальник) — тільки обов’язки.

Правовідносини можна також класифікувати за характером зобов’язань суб’єкта правовідносин. Якщо суб’єкт повинен вчи­нити певні дії (як при влаштуванні на роботу, укладанні шлюбу), правовідносини вважають активними. Якщо ж суб’єкт має утри­матися від учинення певних дій, то йдеться про пасивні правовід­носини.

Іноді правовідносини поділяють залежно від того, які елемен­ти правової норми діятимуть у цьому випадку, які функції викону­ють правовідносини. Якщо йдеться про правомірні дії учасників правовідносин, вони керуються диспозицією відповідної правової норми — це регулятивні правовідносини. Якщо ж для регулюван­ня відносин доведеться звернутися до санкції норми права, тобто в діях учасників є порушення, то йтиметься про охоронні правовід­носини.