6. Правоохоронні органи.

Державні органи, уповноважені здійснювати контроль та на­гляд за дотриманням конституції, законів та інших нормативних актів, називають правоохоронними органами. Такі органи існу­ють у кожній державі світу, але їх склад і повноваження суттєво відрізняються в різних державах. Правоохоронні органи здійсню­ють діяльність щодо виявлення, запобігання та розслідування зло­чинів, забезпечують захист державної безпеки, охорону громад­ського порядку та безпеки. Правоохоронні органи мають владні повноваження, які необхідні їм для виконання правоохоронних функцій, мають право безпосередньо застосовувати примус. Діяль­ність правоохоронних органів здійснюється в суворій відповіднос­ті до закону, у межах наданих повноважень.

Найбільш характерним органом, який створюється в більшості країн, є органи внутрішніх справ. Як правило, він має назву міліція (така назва застосовується зокрема в нашій державі), або поліція. Такий орган займається охороною правопорядку та законності, бо­ротьбою з правопорушеннями в державі. Як правило, поліція (мілі­ція) забезпечує боротьбу з кримінальними правопорушеннями, по­шук злочинців, контроль за дотриманням правил дорожнього руху, охорону громадського порядку.

У багатьох державах важливу роль відіграють органи державної безпеки. Як правило, вони мають статус державних органів спе­ціального призначення і забезпечують захист держави та суспільства від найнебезпечніших посягань — тероризму, спроб насильницької зміни державного ладу, зазіхань з боку іноземних розвідок тощо.

У різних державах, крім спеціальних правоохоронних органів, ок­ремі функції з охорони правопорядку покладаються на інші державні

органи. Існують податкові органи, які контролюють повноту та пра­вильність сплати податків. Фінансові органи в багатьох державах контролюють використання коштів державного та місцевих бюдже­тів. Органи охорони кордону та митні органи забезпечують охорону закону та правопорядку на кордонах держави. В ряді держав певні правоохоронні функції покладають на органи охорони природи тощо.

Ознакою сучасної демократичної держави є прокуратура. Цей орган у більшості держав забезпечує контроль за дотриманням за­конності в діяльності інших державних органів. Для того щоб за­безпечити незалежність прокуратури, передбачають спеціальні правові та організаційні заходи та гарантії.

Залежно від особливостей держави, її історичних традицій, найпоширеніших і найнебезпечиіших правопорушень можуть створюватися різноманітні правоохоронні органи.

Важливою ланкою демократичної держави є судова влада. Су­ди вирішують конфлікти, які виникають у державі, карають вин­них у правопорушеннях. Демократичний характер діяльності су­дів має забезпечити дотримання принципів судочинства.

Кожен суд має певну юрисдикцію, право розглядати й вирішу­вати певні категорії справ. У більшості держав існують загальні й

спеціалізовані суди для розгляду різних категорій справ.

Для забезпечення можливості оскарження судових рішень створені апеляційні й касаційні суди.

У здійсненні правосуддя беруть участь представники наро­ду — народні засідателі й присяжні.

У кожній державі світу існують правоохоронні органи, які виявляють, запобігають і розслідують злочини, забезпечують захист державної безпеки та охорону громадського порядку.

Судова інстанція, юрисдикція, касація, апеляція, правоохо-

ронні органи

2. В

   ЛЯЦІЯ.

   1. Поясніть поняття суд, судова інстанція, юрисдикція, касація, апе-

   изначте основні завдання суду в сучасній державі.

3. Чим відрізняються види оскарження судових рішень?

4*. Порівняйте статус і роль у судовому процесі присяжних і народних засідателів.

5. Висловіть свою думку щодо доцільності залучення представників народу до здійснення правосуддя.

6. Чи доцільне, на вашу думку, існування різних видів спеціалізованих судів і створення нових спеціалізованих судів у нашій державі?

7*. Визначте позитивні й негативні риси суду присяжних і висловіть думку щодо доцільності широкого запровадження в Україні суду присяжних.