3. Основні моделі самоврядування.

У сучасному світі відомі декілька основних моделей самовряду­вання.

(Моделі (системи) місцевого^ самоврядування )

—.—і -1- ^ ~і

ґ Англосаксонська Л ( Л ( Радянська Л

(^(англо-американська)у он гинеш альна у (соціалістична) у

Основною відмінністю між цими моделями є взяті за основу принципи взаємовідносин між органами місцевого самоврядуван­ня та органами центральної влади.

Англосаксонська (або атло-американська) система (мо­дель) місцевого самоврядування притаманна переважно державам, правова система яких належить відповідно до англосаксонської системи права (системи загального права). Це Велика Британія, США, країни Британської співдружності (Канада, Австралія, Нова Зеландія тощо). Історично місцеве самоврядування у Великій Бри­танії виникло паралельно до державної системи управління, спо­чатку органи управління окремих громад середньовічної Англії утворювалися незалежно від державних органів управління й лише пізніше виникла певна система взаємодії цих інститутів — держав­ного управління й місцевого самоврядування.

Характерною рисою англосаксонської системи місцевого са­моврядування є автономність кожного органу місцевого само­врядування. Існують такі органи місцевого самоврядування: коле­гіальні — ради, муніципалітети тощо, одноособові — мери, голови громад. Усі вони обираються на виборах. Кожен орган має власну компетенцію й не підпорядкований органам вищого рівня — від­сутня ієрархія місцевих органів.

Повноваження органів місцевого самоврядування в країнах анг­лосаксонської системи визначаються згідно з принципом «позитив­ного регулювання». Це означає, що повноваження органів місцево­го самоврядування подані в законодавстві шляхом вичерпного переліку — орган місцевого самоврядування може здійснювати ли­ше ті повноваження, які прямо визначені законом. Фактично діє принцип — «дозволено лише те, що прямо передбачено законом».

Крім того, на місцях відсутні контролюючі органи чи посадові особи, призначені центральним урядом чи главою держави. Єдиним контролюючим органом, який має право зупиняти та ска­совувати рішення місцевих органів у разі порушення ними існую­чих правових норм, є суд.

Континентальна система (модель) місцевого самоврядуван­ня створена на території континентальної Європи — звідки й похо-

Основним завданням судової влади є здійснення правосуддя. Здійснюючи його, судова влада забезпечує розгляд різноманітних судових справ і прийняття правомірних рішень. При цьому важли­во звернути увагу на те, що суд, з одного боку, карає за порушення вимог законів, інших нормативних актів, а з іншого — дуже важли­вою функцією суду є розгляд конфліктів, суперечок між різними особами, у тому числі між державою та громадянином. Іноді суд виступає арбітром і в суперечках між різними державними органа­ми. При цьому правосуддя є виключним повноваженням суду, жо­ден інший орган не має право здійснювати його. До того ж суд не лише карає винного, а й поновлює, захищає права потерпілого, сто­рони, яка діяла правомірно.

Верховний Суд США