4. Повноваження парламентів.

Хоча із самої назви органу законодавчої влади випливає його основна функція, однак діяльність парламентів не обмежується лише законотворчою діяльністю. Серед основних функцій законо­давчої влади не тільки прийняття законів, а й фінансова функція, яка полягає в прийнятті щорічного бюджету держави й забезпе­ченні контролю за його виконанням, а також контрольна, яка реалізується шляхом здійснення контролю за урядом, іншими державними органами, передусім виконавчої влади.

С учасна держава не може існува­ти відокремлено від інших держав, від міжнародного співтовариства. У про­цесі цього держава налагоджує кон­такти з іншими державами, укладає з ними міжнародні угоди, договори. Основні функції щодо ведення пере­говорів з іноземними державами на­лежать органам виконавчої влади. Однак у сучасних державах усі найбільш важливі міжнародні дого­вори мають отримати схвалення органу законодавчої влади — лише тоді вони набувають юридичної сили.

Процедуру затвердження міжнародного договору вищим зако­нодавчим органом держави називають ратифікацією (від фр. ratifi­cation — затвердження). На затвердження парламенту подається го­товий текст укладеного договору, який підписаний главою держави, главою уряду або іншою уповноваженою особою. Депутати законо­давчого органу мають право обговорити договір, висловити до нього зауваження, однак у кінцевому підсумку договір може бути або схва­лений, або відхилений. Якщо договір буде відхилений, він не набуває чинності. Законодавство більшості держав, у тому числі й України, передбачає, що на ратифікацію до парламенту подаються не всі дого­вори, а лише ті, які стосуються найважливіших питань життя держа­ви та суспільства. В Україні перелік таких договорів міститься в За­коні України «Про міжнародні договори України».

Ознайомтеся з витягом із Закону України «Про міжнародні до­говори України» й висловіть свою думку щодо причин, чому саме ці види договорів вимагають обов'язкової ратифікації.

Основною функцією органу законодавчої влади, найважливі­шим повноваженням будь-якого парламенту є прийняття законів. У багатьох державах світу парламентам належить право також вно­сити зміни до Основного Закону — Конституції. Порядок здійснен­ня законотворчої діяльності, як правило, визначається конститу­цією. Здебільшого в основних законах визначається перелік питань, які повинні регулюватися виключно конституційними та поточними законами.

Пригадайте, для вирішення яких питань було створено перші в історії парламенти.

Історично парламенти з’явилися здебільшого для погоджен­ня фінансових питань — запровадження нових податків. Хоча в подальшому повноваження суттєво розширилися, однак тради­ційно затвердження державного бюджету — розпису доходів та видатків країни, контроль за його виконанням, внесення, у разі потреби, змін і доповнень до головного фінансового документа держави — залишається одним із найважливіших повноважень парламенту.

Чимало повноважень належить парламентам у кадровій сфері, однак їх обсяг дуже суттєво залежить від форми державного прав­ління.

Висловіть припущення_у за якої форми державного правління кад­рові повноваження парламенту будуть найширшими.

До кадрових повноважень парламенту можуть належати при­значення уряду, керівників національного банку, у багатьох держа­вах законодавчий орган бере участь у формуванні судової влади держави. В деяких державах парламент призначає (або погоджує, затверджує призначення) керівників окремих правоохоронних ор­ганів, спеціальних служб, генерального прокурора. Це має допо­могти запобігти надмірній концентрації влади в руках однієї особи. В ряді парламентських республік саме законодавчий орган обирає главу держави. Так президентів обирають кнесет Ізраїлю, Великі національні збори Туреччини, парламент Італії, участь в обранні президента беруть депутати бундестагу.

Більшість парламентів мають досить серйозні контрольні повноваження. Головним завданням законодавчої влади є кон­троль за виконавчою владою, її діяльністю. В багатьох державах парламент має право вимагати звіту уряду і в разі визнання діяльності уряду незадовільною — виносити так званий вотум недовіри, який призводить до відставки уряду. Іншим способом контролю вважають запити, які мають право направляти уряду та іншим органам державної влади депутати.

У сфері міжнародних відносин значна частка повноважень належить виконавчій владі. Однак у сучасних державах усі або найбільш важливі міжнародні договори мають отримати схвалення органу законодавчої влади — лише тоді вони набувають юридичної сили.

Іноді виникає ситуація, коли договір необхідно скасувати. Відмова держави від укладеного нею міжнародного договору щодо дотримання порядку і строків, установлених у самому дого­ворі, називають денонсацією (від латин, denuntiatio — повідомлен­ня). Зазначимо, що відповідно до міжнародного права, денонсація є правомірним припиненням дії договору. Право держави на денон­сацію та порядок її здійснення передбачається в самому договорі. Здебільшого право порушити питання про денонсацію договору належить тому органу чи посадовій особі, яка затвердила (підписа­ла, ратифікувала) договір, тобто щодо багатьох договорів денонса­цію має здійснювати парламент.

Також виключно парламент в більшості держав має право ого­лошувати війну та укладати мир, оголошувати амністію тощо.

Невід’ємним елементом сучасної демократичної держави є ор­гани законодавчої влади — парламенти. Незалежно від назви, прийнятої в конкретній державі, для всіх законодавчих органів характерні представницький характер, колегіальний характер ор­гану, верховенство тощо.

Залежно від структури розрізняють одно- та двопалатні пар­ламенти. Двопалатні парламенти характерні здебільшого для кра­їн, що мають федеративний устрій. Вони мають як певні переваги, так і суттєві недоліки.

Кожен парламент хмає чимало повноважень, головними з яких є законодавчі, фінансові й контрольні тощо. Серед повноважень парламентів — ратифікація й денонсація міжнародних договорів. З метою виконання функції парламентського контролю в бага­тьох державах нині обирають парламентських уповноважених з прав людини — омбудсменів.

Парламент, ратифікація, денонсація, омбудсмен.

$ 1. Поясніть поняття парламент, ратифікація, денонсація, омбудсмен. Г # ] 2. Які завдання органів законодавчої влади?

3. Порівняйте переваги й недоліки одно- та двопалатного парламенту.

4. За допомогою повідомлень засобів масової інформації та мережі Інтернет підготуйте повідомлення про діяльність українського

парламенту — Верховної Ради та уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

3. За допомогою тексту Конституції України визначте основні повно­важення Верховної Ради — парламенту України.

6*. Деякі правознавці й політологи вважають, що саме законодавча влада є стрижнем демократичного режиму. Чи згодні ви з цим твердженням? Висловіть аргументи на підтримку або заперечен­ня цього твердження.

7*. Використовуючи знання з історії України та всесвітньої історії, ін­ші джерела, підготуйте повідомлення про історію парламентариз­му в нашій державі та у світі.

8*. Висловіть свою думку щодо доцільності створення в Україні дво­палатного парламенту. Свою думку аргументуйте.

Знайдіть інформацію про діяльність Уряду України, окремих мініс­терств, місцевої державної адміністрації вашого району, області, міста.